Рішення

від 16.01.2014 по справі 904/9476/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.02.14р. Справа № 904/9476/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів", м. Дніпропетровськ

до Федерації іудейських релігійних громад та організацій України, м. Дніпропетровськ

про розірвання договору підряду та стягнення заборгованості

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Федерації іудейських релігійних громад та організацій України, в якому просить суд розірвати договір №250112 від 25.01.2012р. та стягнути заборгованість у розмірі 522 002,20грн., 3% річних у розмірі 15 016,50грн., пеню у розмірі 38 828,38грн., інфляційні у розмірі 4 698,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №250112 від 25.01.2012р., укладеного між сторонами, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що позивач виконав роботи з порушенням встановленого у договорі строку. Крім того, акт приймання-передачі не був підписаний відповідачем, оскільки при виготовленні столярних виробів істотно порушено умови та вимоги технічної документації, шаблонів та зразків елементів виробів, кольорів та матеріалів оздоблення виробів, що підтверджується протоколом, складеним відповідачем 27.02.2013р. Відповідач стверджує, що до акту здачі-приймання виконаних робіт від 11.12.2012р. було включено роботи на суму 102 295,60грн., яка не входила до загальної вартості робіт за договором №250112 від 25.01.2012р. та не була погоджена між сторонами шляхом укладання додаткової угоди.

18.02.2014р. сторони подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи, який призначено на 19.02.2014р.

Враховуючи те, що відповідно до ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а також те, що сторони надали до суду всі необхідні матеріали для розгляду справи по суті, про що повідомили суд у судовому засіданні 13.02.2014р., суд вважає, що клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду даної справи не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (виконавець) і Федерацією іудейських релігійних громад та організацій України (замовник) був укладений договір підряду № 250112, за умовами якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе обов"язок виготовити столярні вироби відповідно до специфікації до договору, що є невід"ємною частиною договору, та встановити їх за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Червона гірка, 23 (п.1.1. договору).

За п.1.2. договору виготовлення виробів здійснюється із матеріалів виконавця. Доставка по місту здійснюється за рахунок виконавця (п.1.3. договору).

Відповідно до п.6.2. договору всі зміни та доповнення до договору вносяться за взаємною згодою сторін та оформлюються належним чином.

За ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором складає 827 755,50грн., ПДВ 20% - 165 551,10грн. Усього, з урахуванням ПДВ 20% - 993 306,60грн. Ціна та вартість робіт визначаються у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору (п.2.2. договору).

За умовами п.2.4. договору замовник здійснює передплату за роботи поетапно, у наступному порядку:

а) перший етап передплати складає 40% від загальної вартості виконаних робіт, вказаних у п.1.1., що складає 397 322,64грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66 220,44грн., замовник сплачує до 27.01.2012р.;

б) другий етап передплати складає 20% від загальної вартості виконаних робіт, вказаних у п.1.1., що складає 198 661,32грн., в т.ч. ПДВ 20% - 33 110,22грн., замовник сплачує до 25.02.2012р.

Залишкову частину у розмірі 40%, що складає 397 322,64грн., в т.ч. ПДВ 20% - 66 220,44грн., замовник сплачує після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт не пізніше 30.06.2012р.

За п.2.5. договору днем оплати вважається надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси виконавця.

Відповідно до п.2.8. договору виконавець зобов"язується виконати роботи протягом 54 робочих днів із дня отримання передплати відповідно до п.2.4. та узгодження із замовником дизайну, їх розмірів, кольору та інших параметрів виробів, відповідно до п.1.1. договору.

Виконання та приймання робіт оформлюється актом здачі-приймання виконаних робіт (п.2.7. договору).

Відповідно до п.2.11. договору замовник зобов"язується прийняти вироби для встановлення протягом 5 днів із дня настання строку виготовлення виробів, вказаних у п.2.8. договору. У випадку порушення виконавцем при виготовленні виробів технічної документації, шаблонів і зразків елементів виробів, кольору і матеріалів оздоблення виробів, замовник вправі на свій розсуд відмовитися від приймання виробів і направити вироби на доопрацювання за рахунок виконавця (п.2.9. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акт виконаних робіт за договором позивач передав відповідачу 11.12.2012р., про що відповідач не заперечує.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визначені судом обґрунтованими.

За таких умов стороні, яка відмовилася підписати акт, надається право пред"явити позов про визнання цього акту недійсним.

Таким чином, передання і приймання робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов"язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Як вбачається із акту здачі-приймання виконаних робіт від 11.12.2012р. на суму 1 095 602,20грн., позивач виконав роботи за договором підряду №250112 від 25.01.2012р. на суму 993 306,60грн. та за неукладеною додатковою угодою від 07.12.2012р. на суму 102 295,60грн.

Відповідач сплатив передплату за договором №250112 від 25.01.2012р. у розмірі 573 600,00грн. (а.с.82).

Враховуюче те, що отриманий відповідачем акт виконаних робіт 11.12.2012р. останній не підписав, у встановлений п.2.11. договором строк не надав будь-якої обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт, та не звернувся до суду про визнання цього акту недійсним, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 419 706,60грн. підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 102 295,60 грн. не підлягають задоволенню, оскільки додаткова угода до договору №25112 від 25.01.2012р. не була укладена між сторонами.

Доводи відповідача про те, що акт приймання-передачі не був підписаний, оскільки при виготовленні столярних виробів істотно порушено умови та вимоги технічної документації, шаблонів та зразків елементів виробів, кольорів та матеріалів оздоблення виробів, що підтверджується протоколом, складеним відповідачем 27.02.2013р., судом не приймаються, оскільки цей протокол було складено з порушенням вимог закону та п. 2.11 договору. Доводи відповідача про те, що позивач виконав роботи не в зазначений договором строк, є безпідставними, оскільки відповідач порушив строки оплати замовлених робіт, передбачених п. 2.4. договору, і сплатив 60% передплати лише 05.12.2012р., отже, враховуючи умови п. 2.8 договору, позивач повинен був виконати роботи до 21.02.2013р. включно, але виконав роботи до 11.12.2012р., про що направив відповідачу акт виконаних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.4.1. договору у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник зобов"язаний сплатити виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості виконаних робіт за кожний день прострочки.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 38 828,38грн. за період з 11.12.2012р. по 09.06.2013р.

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором №250112 від 25.01.2012р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Оскільки позивач виконав роботи до 11.12.2012р., враховуючи положення ст.854 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був оплатити дані роботи 12.12.2012р. Отже, прострочення виконання зобов"язання треба рахувати з 13.12.2012р.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 13.12.2012р. по 09.06.2013р. на суму 419 706,60грн., встановив, що вона складає 30 865,35грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в повному обсязі, як необґрунтовано нараховану.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 15 016,50грн. за період з 11.12.2012р. по 26.11.2013р. та інфляційні у розмірі 4 698,00грн. за грудень 2012р. - жовтень 2013р.

Господарський суд, перерахувавши 3 % річних на суму 419 706,60грн. за період з 13.12.2012р. по 26.11.2013р., встановив, що вони складають 12 037,46грн., а інфляційні за грудень 2012р. - жовтень 2013р. мають від"ємне значення. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих, а також повністю відмовляє у задоволенні інфляційних втрат.

Що стосується вимог позивача розірвати договір №250112 від 25.01.2012р., то суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Згідно п.6.1. договору договір вступає в силу 25.01.2012р. та діє до закінчення строку гарантійних обов"язків виконавця.

Відповідно до п.3.1. договору виконавець гарантує справну роботу столярних виробів за умови належної експлуатації протягом року від дня їх установки.

Оскільки установку столярних виробів було зроблено до 11.12.2012р., що не спростовується відповідачем, гарантійні зобов"язання закінчилися 12.12.2013р.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач подав позовну заяву до суду 03.12.2013р., отже договір №250112 від 25.01.2012р. припинив свою дію під час розгляду справи по суті, у зв"язку з чим відсутній предмет спору в частині розірвання даного договору.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Федерації іудейських релігійних громад та організацій України (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Донецьке шосе, 11, ЄДРПОУ 25724785, р/р26003120558001 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маестро А.Г. "Фабрика столярних виробів" (49021, м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8, ЄДРПОУ 36728065, р/р26000001300860 в ПАТ "АКТАБАНК" м. Дніпропетровськ, МФО 307394) заборгованість у розмірі 419 706,60грн. (чотириста дев"ятнадцять тисяч сімсот шість грн. 60коп.), 3% річних у розмірі 12 037,46грн. (дванадцять тисяч тридцять сім грн. 46коп.), пеню у розмірі 30 865,35грн. (тридцять тисяч вісімсот шістдесят п"ять грн. 35коп.) та 10 399,19грн. (десять тисяч триста дев"яносто дев"ять грн. 19коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Припинити провадження у справі в частині розірвання договору №250112 від 25.01.2012р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова