Постанова

від 25.02.2014 по справі 5011-18/12924-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Справа № 5011-18/12924-2012 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСА", м. Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013

зі справи № 5011-18/12924-2012

за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСА", м. Київ

на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві, м.Київ (далі - ВДВС)

за позовом приватного підприємства "Іні. Нет", м. Київ (далі - Підприємство)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСА", м. Київ (далі - Товариство)

про стягнення 147 369,40грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

ВДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013 року боржник звернувся зі скаргою на дії відділу ДВС, згідно з якою, уточнивши свої вимоги, просив визнати неправомірними його дії в частині винесення постанови від 15.04.2013 про відкриття виконавчого провадження № 37535665 по виконанню наказу № 5011-18/12924-2012, а цю ж постанову визнати недійсною, а також зупинити у цьому зв'язку проведення виконавчих дій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.05.2013 у справі № 5011-18/12924-2012 (суддя Мандриченко О.В.), яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 (колегія суддів у складі: суддя Ільєнок Т.В. - головуючий, судді Корсакова Г.В. і Михальська Ю.Б.), у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі боржник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2013, постанову апеляційного суду від 13.11.2013 та прийняти нове рішення, яким скаргу задовольнити. Скарга мотивована тим, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Даного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами, рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2012 у справі № 5011-18/12924-2012, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013, стягнуто з Товариства 140 000 грн. боргу, 3731,00грн. пені, 748,80 грн. - 3 % річних, 2889,60грн. витрат по сплаті судового збору. На виконання зазначеного судового рішення 26.11.2012 господарським судом було видано наказ.

11.12.2012 головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наведеного наказу та надано боржнику строк на добровільне виконання судового рішення до 18.12.2012.

19.12.2012 головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 14 736,94грн., а 29.01.2013 та 01.03.2013 винесені постанови про арешт коштів і майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

У заяві від 20.03.2013 вих. №199, яка надійшла на адресу ВДВС 29.03.2013, Підприємство просило забезпечити проведення виконавчих дій по опису та арешту конкретного майна боржника, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 8, корп. 3, Оболонський район міста Києва.

03.04.2013 головним державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в якій зазначалось, що у зв'язку з тим, що фактичним місцезнаходженням боржника є Оболонський район міста Києва, виконавче провадження підлягає закінченню, а копія постанови направляється до ВДВС Оболонського РУЮ у місті Києві.

У цьому зв'язку 15.04.2013 заступником начальника ВДВС Оболонського РУЮ у місті Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 26.11.2012, а 20.04.2013 винесено постанову про арешт коштів боржника.

Сукупності встановлених у справі обставин суди попередніх інстанцій дали належну оцінку і дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги боржника.

Такі висновки судів відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на фактичних обставинах справи, які були ними досліджені повно, всебічно та з урахуванням норм як матеріального, так і процесуального права.

При цьому суди правильно виходили з того, що боржник у відведений йому ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві строк не виконав в добровільному порядку судове рішення, а тому ВДВС Оболонського РУЮ у місті Києві, який отримав матеріали виконавчого провадження у зв'язку із знаходженням майна боржника в цьому районі, не повинен був встановлювати боржнику цей строк знову при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки такий строк йому вже надавався.

Посилання скаржника на те, що він не отримував жодної постанови від ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві були перевірені судами, які обґрунтовано не взяли їх до уваги з огляду на їх безпідставність.

Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що інші наведені у касаційній скарзі доводи правильності висновків судів не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9, 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.05.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013 у справі № 5011-18/12924-2012 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСА" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко