Ухвала

від 24.02.2014 по справі 2а-5315/12/0170/7

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2014 р. м. Київ К/800/31986/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. Суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 у справі № 2а-5315/12/0170/7 за позовомДочірнього підприємства «Шляхове-будівельне управління № 5» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби провизнання протиправними дій ,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Шляхове-будівельне управління № 5» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, у відповідності до якого, з урахуванням уточнень позовних вимог, просить визнати протиправними дії відповідача з включення до акту позапланової виїзної перевірки № 1387/22-8/0345083 від 19.04.2012 висновків про заниження податку на прибуток на суму 44 577 303 грн., висновків про заниження податку на додану вартість на суму 35 404 412 грн., а також визнати протиправними дії відповідача по складанню акту перевірки № 1387/22-8/03450583 від 19.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2012, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, позов задоволено частково, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби по оформленню акту позапланової виїзної перевірки №1387/22-8/03450583 від 19.04.2012 відносно Дочірнього підприємства «Шляхово-будівельне управління №5» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд». В іншій частині позовних вимог - у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово - господарських операцій з ТОВ БВП «Строитель-плюс», ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит-груп», ПП «Гранд-М», ПП «Райс-М», ПП «Гранд продукт», ТОВ «ВТК «Окнополь», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Сіті Буд», ПП «Скіпер», ПП «Добре місто», ПП «Команд», ПП «Мобкримторг», ПП «Визит Торг», ПП «Нантехімідж», ПП «Кримторг», ТОВ «БК «Акрополь», ПП «Базис Торг», ПП «Укрторгпартнер», ПП «Кримспецтехнолоджи», ТОВ «Тонар-Крим», ТОВ «Крим-стройиндустрия», ТОВ «Аквамарин», ПП «Евроградстрой», ПП «Прима Торг», ТОВ «ТМ-Компані», Фірма «Капітель плюс», КП «Альянс», ПП «Пан Буд», ПП «Беллатрикс», ПП «Севелітстрой», ПП «Мастерторг» за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, за результатами якої прийнято акт перевірки № 1387/22-8/03450583 від 19.04.2012;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.3.9. пп.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 58.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на суму 44 577 303 грн.; пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього у сумі 35 404 412 грн., та завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість на суму 254 071 грн.

Зрештою, актом перевірки зафіксовано, що позивачем в період з 01.01.2009 по 28.02.2012 по взаємовідносинах з вказаними вище контрагентами завищено скориговані валові витрати та витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, на суму 178 749 725 грн. та завищено показники податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 35 658 483 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що, звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій контролюючого органу, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.

Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте, ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по оформленню акту позапланової виїзної перевірки №1387/22-8/03450583 від 19.04.2012 відносно Дочірнього підприємства «Шляхово-будівельне управління №5» Відкритого акціонерного товариства «Південшляхбуд», суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що, оскільки відповідачем не надано доказів обґрунтованості висновків, викладених у вказаному акті перевірки, а також доказів правомірності складання акту за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків, то відповідач згідно ст.86 ПК України та вимог Порядку №1003 за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки мав скласти довідку, якою підтвердив би факт проведення перевірки діяльності платника податків. У зв'язку з встановленням факту необґрунтованості таких висновків, суд першої інстанції визнав протиправними дії податкового органу щодо складання спірного акту, як документа, що є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Однак, суд першої інстанції не знайшов підстав вважати дії відповідача такими, що порушують норми діючого законодавства при вчиненні дій щодо оформлення акту перевірки та зазначення в ньому висновків перевірки, внаслідок чого відмовив у задоволення позову в цій частині.

Залишаючи апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо безпідставності доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами справи.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними. При цьому колегія виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.20.1.4 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право поводити перевірки платників податку (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом пп.62.1.3 п.61.1 ст.63 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 названого Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, згідно чинного законодавства вчинення податковим органом дій по складанню акту перевірки за результатами проведення позапланової виїзної перевірки у випадках встановлення під час проведення такої перевірки порушень податкового законодавства прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством.

Результатом реалізації таких повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платників податків. Отже, саме результат реалізації повноважень податкового органу (тобто, рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то складання акту перевірки, включення до акту перевірки певних висновків) має бути об'єктом оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та підстав для складання акту перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист суб'єктивного порушеного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (по складанню відповідного акту перевірки та включення до цього акту певних висновків) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, і чи порушені оскаржуваними діями контролюючого органу права позивача у вказаній сфері.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду, які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій не було з'ясовано належним чином обставини справи, у той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.09.2012 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіВ.В. Кошіль О.А. Моторний