Постанова

від 20.02.2014 по справі 809/453/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2014 р. справа № 809/453/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - не з'явився

представника відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" - Герули З.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 12 094,74 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 05.02.2014 року відкрито провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі по тексту - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 12 094,74 гривень.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем, в порушення пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не погашено заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2012 року і січень-червень 2013 року в загальному розмірі 11 569,54 гривень. Крім того, в зв'язку із несплатою поточного самостійно визначеного єдиного внеску позивачем рішенням за №2196 від 07.11.2012 року застосовано штрафну санкцію в розмірі 342,88 грн. і нараховано пеню в розмірі 182,32 грн., які відповідачем не сплачені у порушення вимог частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Сума самостійно розрахованих зобов'язань і несплаченого єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосованої штрафної санкції і нарахованої пені, станом на день звернення до адміністративного суду, як заборгованість становить 12 094,74 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. На адресу суду 19.02.2014 року подав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 17).

Представник відповідача на початку судового засідання проти позову заперечила. Суду пояснила, що даний адміністративний позов підлягає відкликанню позивачем, оскільки за вимогою, на підставі якої позивачем подано даний адміністративний позов, вже здійснюється стягнення Державною виконавчою службою Івано-Франківського обласного управління юстиції. Щодо обов'язку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не заперечила, та вказала, що товариством дійсно не сплачувався єдиний внесок за вересень-грудень 2012 року і січень-червень 2013 року, застосований розмір штрафної санкції і нарахованої пені. На стадії судових дебатів адміністративний позов визнала.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.02.2014 року (а.с. 9-11). Відповідач взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську як платник внесків, в тому числі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та інших підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вказаного Закону, в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови і порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Статтею 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" його дію поширено на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

За змістом статті 1 вказаного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальники є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частина 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт 1 якої передбачає, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 7 коментованого Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1, на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно вимог частини 5 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Положеннями частини 2 статті 9 вказаного Закону визначено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Аналіз вказаних норм Закону вказує на те, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на якого покладено обов'язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Обов'язок щодо сплати єдиного внеску визначений частиною 8 та 12 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до вимог яких платники єдиного внеску, крім фізичних осіб - підприємців, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, гірничих підприємств, зобов'язані сплачувати такий внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем самостійно розраховано суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень-грудень 2012 року і за січень-червень 2013 року в загальному розмірі 11 569,54 гривень (а.с. 19-39).

Однак, вказані зобов'язання у встановлений законом строк відповідач не сплатив і на момент розгляду справи заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в загальному за вказаний період складає 11 569,54 гривень.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Доводи позивача про наявність заборгованості відповідача по зобов'язаннях за єдиним внеском в сумі 11 569,54 гривень підтверджуються звітами товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" за період з вересня по грудень 2012 року та з січня по червень 2013 року про нарахування ним самостійно єдиного внеску, довідкою-розрахунком по єдиному соціальному внеску №356/06 від 18.02.2014 року, а також витягом із картки особового рахунку 36,76% - 49,7%, 36,3%, 45,96%, 8,41%, 3,6%, 2,85%, 6,1%, 5,3%, 5,5%, 34,7%, 2,6%, 33,2%, 2,0% за період з 01.01.2011 року по 31.07.2013 року (а.с. 19-39, 18, 8).

Судом також встановлено, що позивачем своїми рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №2196 від 07.11.2012 року застосовано до відповідача фінансові санкції в розмірі 342,88 гривень, та нараховано пеню в розмірі 182,32 гривень, на суми єдиного внеску, несвоєчасна сплата якого допущена за період з 21.05.2012 року по 12.10.2012 року. Вказане рішення отримане відповідачем 09.11.2012 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 41, 40).

Стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 2 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частиною 10, пунктом 2 частини 12 та частиною 14 статті 25 коментованого Закону визначено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальний орган Пенсійного фонду на платника такого внеску накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Аналогічні правові норми щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені закріплені в підпункті 9.3.2. пункту 9.2 розділу 9 та пункті 10.1. розділу 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 (надалі по тексту - Інструкція), за змістом вимог яких розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Абзацом 3 і 4 частини 15 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.

Системний аналіз коментованих норм Закону дає дійти висновку про те, що здійснення відповідачем несвоєчасної сплати єдиного внеску є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Інструкції, а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій №2196 від 07.11.2012 року відповідачем не оскаржено, і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та розділів 9, 10 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, є узгодженими.

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-5 від 27.09.2010 року, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

На підставі частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 8.2 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, в тому числі у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, а також борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадку, визначеним підпунктом "б" пункту 8.2 розділу 8 Інструкції, вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

У судовому засіданні з'ясовано, що позивачем вручено відповідачу вимогу про сплату боргу за №Ю-1069/5 від 05.08.2013 року (а.с. 7), яка 05.08.2013 року отримана останнім, про що свідчить запис уповноваженої особи відповідача на корінці вказаної вимоги, копія якої містяться в матеріалах справи (а.с. 7).

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосування фінансової санкції, нарахування пені, а також до висновку, що відповідачу було відомо про наявність обов'язку погашення такої заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо заперечень представника відповідача про подвійне стягнення із підприємства заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вимогою №Ю-1069/5 від 05.08.2013 року, суд вказує на наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулося до відділу Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції із листом (клопотанням) від 13.02.2014 року за №661/04 про повернення без виконання вимоги №Ю-1069/5 від 05.08.2013 року по товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" (а.с. 43).

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували позовні вимоги, відповідачем суду не подано.

Абзацом 6 та 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини статті 25 коментованого Закону, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, фінансових санкцій, інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.

Управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з вересня по грудень 2012 року і з січня по червень 2013 року, застосованої штрафної санкції та нарахованої пені в загальному розмірі 12 094,74 гривень обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-словацьке підприємство "Укрсловторф" (ідентифікаційний код 24686290, вул. Б. Хмельницького, 59, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (ідентифікаційний код 20550895, вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, застосованої штрафної санкції та нарахованої пені в сумі 12 094 (дванадцять тисяч дев'яносто чотири) гривні 74 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 25.02.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.