Постанова

від 20.02.2014 по справі 815/8671/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/8671/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 1 248 388, 35 грн., -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» заборгованість по податку на додану вартість в розмірі 1 248 388, 35 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Станом на 05.12.2013 року згідно облікових карток, що ведуться Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області податкова заборгованість ТОВ «Солтен Південь» перед бюджетом з податку на додану вартість становить 1 248 388,35 грн.

Вищезазначена заборгованість виникла в результаті проведення перевірки відповідача.

За результатами перевірки позивач склав акт №2261/15-218 від 01.04.2010 року.

Згідно з актом перевірки сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 1 208 727,00 грн.

На підставі акту перевірки позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0002801502/0 від 14.04.2010 року, відповідно до якого загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 1 269 163,35 грн.

28 вересня 2012 року позивач виніс податкову вимогу №1346, яку було направлено відповідачеві та отримано ним.

У відповідача перед бюджетом є заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 248 388,35 грн., з урахуванням часткової сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Станом на 18.12.2013 року заборгованість з податку на додану вартість відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. 20 лютого 2014 року через канцелярію суду надійшло клопотання від представника позивача про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника (а.с.94).

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини свого неприбуття суд не повідомляв (а.с.87-90).

Суд, з урахуванням ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України вирішив розглянути дану адміністративну справу у письмовому провадженні.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області як платник податків з 10.02.2009 року за №14263 (а.с.17).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Суд встановив, що у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 248 388,35 грн. згідно з довідкою-розрахунком заборгованості до бюджету (а.с.5).

Заборгованість по податку на додану вартість у відповідача виникла внаслідок несплати суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, відповідно до акту перевірки №2261/15-218 від 01.04.2010 року.

Згідно з актом перевірки сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду становить 1 208 727,00 грн.

На підставі акту перевірки позивач прийняв податкове повідомлення-рішення №0002801502/0 від 14.04.2010 року, відповідно до якого загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 1 269 163,35 грн. (а.с.20).

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що відповідач звертався до податкових органів зі скаргами на вищезазначене податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №32015/10/25-012 від 22.07.2010 року податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с.19).

Рішенням про результати розгляду повторної скарги №30867/10/25-0007 від 21.08.2010 року податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга без задоволення (а.с.18).

Згідно з пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З огляду на матеріали справи, суд встановив, що у відповідача перед бюджетом є заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 248 388,35 грн.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, 28 вересня 2012 року позивач виніс податкову вимогу №1346, яку було направлено відповідачеві та отримано ним (а.с.23-24).

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На час розгляду справи відповідачем сума заборгованості в загальному розмірі 1 248 388,35 грн. не сплачена.

Відповідно до п.20.1.28 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пп. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На підставі зазначених норм, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості в загальному розмірі 1 248 388,35 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача, доказів самостійної сплати заборгованості до суду не надходили.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням встановлених фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України: «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз».

Відповідно до п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» органи доходів і зборів у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються їх повноважень звільнені від сплати судового збору.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солтен Південь» (м. Одеса, вул. Желябова, 1, кв. 109, код ЄДРПОУ 36343620) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 1 248 388 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч триста вісімдесят вісім),35 грн. на користь Державного Бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко