Ухвала

від 19.02.2014 по справі 801/10577/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/10577/13-а

19.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Кукти М.В.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

від позивача (Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим): не з'явився,

від відповідача (Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим) Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність № 06-17 від 08.01.14

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 28.11.13 по справі № 801/10577/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим (вул. Гагаріна, 14а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95026)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим (вул. Крилова, 7, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95011)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.2013 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сімферополь АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Крилова, 7; р/р № 37173400900002 в ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 25871960) на користь Управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14а; р/р № 25605701101034 у КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20727038) 2762,92 грн. суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за липень-жовтень 2013 року (арк. с. 103-105).

Рішення суду мотивовано тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим повинно відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Сімферополя АР Крим суму основного розміру пенсії з урахуванням поштового збору на його доставку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за липень-жовтень 2013 року в розмірі 2762,92 грн. відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (арк. с. 110-155).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, основні з яких полягають в тому, що суд першої інстанції порушив вимоги статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України про з'ясування всіх обставин по справі: не встановлено чи мали місце витрати, на які посилається позивач, чи понесені вони позивачем на законних підставах, і чи дійсно вони не були відшкодовані на централізованому рівні, судом не надана належна оцінка невідповідності позовної заяви вимогам КАС України та неналежної оцінки доказів по справі, акти звірки, які підписуються сторонами на виконання Порядку відшкодування, не є належними доказами по справі про стягнення, оскільки не стосуються предмету доказування (порушення ст.ст. 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України) та не можуть бути підтвердженням наявності заборгованості; судом першої інстанції не були вивчені пенсійні справи пенсіонерів та зауваженням відділення ВД Фонду до документів, які містяться у пенсійних справах, не була надана оцінка; відділення ВД Фонду у м. Сімферополь акцентувало увагу суду на тому, що документи, на підставі яких позивачем виплачується пенсія повинні бути досліджені у суді; оцінка повинна бути надана кожному документу окремо на предмет їх належності конкретній особі та права, яке вони підтверджують, тільки за умови відповідності понесених витрат вимогам вказаних законів Пенсійний фонд України має право вимагати відшкодування в іншому випадку вимоги про стягнення неправомірні.

В судовому засіданні відповідач підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 19.02.2014, позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно ( арк. с. 130), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Згідно з Актами щомісячних звірок витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за липень - жовтень 2013, підписані позивачем та відповідачем, згідно з якими виникли, розбіжності, у тому числі, в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсій ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2013 апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АРК на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.03.13 у справі № 801/1385/13-а - залишено без задоволення; постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.03.13 у справі № 801/1385/13-а - залишено без змін. Рішенням встановлено, що пенсія внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, (а саме основний розмір пенсії та витрати на їх доставку) виплачується позивачем правомірно, на підставі документів, визначених діючим пенсійним законодавством України, яким і керується позивач.

Відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії з урахуванням поштового збору на його доставку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за липень-жовтень 2013 року в розмірі 2762,92 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою.

Пенсія яка призначена та виплачується пенсіонеру ОСОБА_4, здійснена на підставі копії акту форми Н-1, поданням про призначення пенсії, копією паспорту ОСОБА_4, випискою із акту огляду МСЕК та рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.07.2012 по справі № 2а-7152/12/0170/26, яке ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012 залишено без змін. (арк. с. 54-56).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи), Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХVІ від 23.09.1999 із змінами та доповненнями (далі - Закон №1105-ХVІ), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22.02.2001 із змінами та доповненнями (далі - Закон №2272-ІІІ), Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону №1105-ХVІ позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, при настанні страхового випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків передбачених статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім пункту 3 розділу XI цього Закону встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Пунктом 3 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року N 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 року за N 376/7697 (далі - Порядок) відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів "а", "в", "г" статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року N 1094.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - суми що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Суд першої інстанції зазначив, що пенсійним законодавством України для виплати пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України наступних документів: акту про нещасний випадок; трудової книжки; довідки МСЕК.

Таким чином, відшкодування витрат Фондом здійснюється за умови законної та правомірної виплати органами Пенсійного фонду України пенсії за інвалідністю, у тому числі при наявності у органів Пенсійного фонду повного комплекту документів, передбачених пенсійним законодавством, для призначення та проведення виплат пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.

Колегія суддів не бере до уваги також доводи Відділення ФССНВ про поширення на спірні відносини положень Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, підписаної 9 вересня 1994 року між частиною держав колишнього СРСР з огляду на наступне.

Статтею 2 цієї Угоди передбачено, що відшкодування шкоди, завданої працівнику внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров'я (у тому числі при настанні втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві, пов'язаного з виконанням працівниками трудових обов'язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті здійснюється роботодавцем Сторони, законодавство якої поширювалось на працівника в момент одержання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті.

Роботодавець, відповідальний за завдання шкоди, здійснює її відшкодування відповідно до свого національного законодавства.

Зі змісту вказаної норми випливає, що вона регулює інші відносини, ніж ті, які є предметом спору у даній справі та пов'язані з відшкодуванням витрат Пенсійного фонду України, понесених у зв'язку з виплатою пенсій особам, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві на території інших республік СРСР до проголошення Україною незалежності.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом зазначеної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що страховиком, який зобов'язаний виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Помилковим є твердження відповідача про те, що обов'язок Фонду відшкодовувати пенсії виникає лише після передачі йому справи потерпілого, оскільки стаття 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" регулює не саму наявність обов'язку Фонду сплачувати пенсію по інвалідності, а лише спосіб такої сплати: після передачі особової справи до Фонду - сплачувати безпосередньо громадянину; якщо ж виплату здійснює інший орган державного соціального страхування відшкодовувати останньому понесені ним витрати.

Аналогічна норма також міститься в статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", згідно з абзацем 2 пунктом 5 частиною першою якої, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Оскільки особа, якій виплачені спірні пенсії звернулась до Управління ПФ, то обов'язок Фонду не може бути поставлений в залежність від наявності у останнього відповідної пенсійної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.07.2013 у справі №К/9991/38602/11.

Судова колегія дійшла вірного висновку, що потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 отримують належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що посилання відповідача на неможливість ідентифікувати особу постраждалого з яким стався нещасний випадок на виробництві є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема копією акту форми Н-1, поданням про призначення пенсії, копією паспорту ОСОБА_4, випискою із акту огляду МСЕК та рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.07.2012 по справі № 2а-7152/12/0170/26, яке залишено без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2012.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії з урахуванням поштового збору на його доставку ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за липень-жовтень 2013 року в розмірі 2762,92 грн.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/10577/13- а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 28.11.13 у справі № 801/10577/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 24 лютого 2014 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна