Рішення

від 12.02.2014 по справі 910/25179/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25179/13 12.02.14

За позовом Заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України

2) Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.»

про стягнення 30 273,65 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Пантюхов О.В.

від позивачів: 1) не з'явився

2) Гуща В.О. - дов. № 10 від 08.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» про стягнення 29 917,11 грн. основного боргу та 356,54 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг № 27 від 01.08.2012 р.

Ухвалою суду від 26.12.2013 р. за даним позовом порушено провадження у справі № 910/25179/13 та призначено її розгляд на 15.01.2014 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

Представник позивача - Концерну «Техвоєнсервіс», у судовому засіданні 15.01.2014 р. повідомив, що не готовий виконати вимог ухвали суду від 26.12.2013 р.

Представники прокуратури, позивача - Міністерства оборони України, та відповідача у судове засідання 15.01.2014 р. не з'явилися, вимог ухвали суду від 26.12.2013 р. не виконали, про поважні причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи наведене, господарський суд з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору в даній справі, ухвалою від 15.01.2014 р. відклав розгляд справи № 910/25179/13 на 03.02.2014 р. та повторно зобов'язав сторін виконати вимоги ухвали суду від 26.12.2013 р.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. представник позивача-2 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвал суду в даній справі надав витребувані документи, проте не зміг пояснити, чому серед актів виконаних робіт подані акти, які складені на виконання договору № 183 від 27.02.2013 р., тоді як позовні вимоги ґрунтуються на договорі № 27 від 01.08.2012 р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 03.02.2014 р. просив надати час для з'ясування вищевказаних обставин.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 03.02.2014 р. не з'явились, вимог ухвал суду в даній справі не виконали, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою суду від 03.02.2014 р. розгляд справи № 910/25179/13 відкладено на 12.02.2014 р.; зобов'язано позивача надати письмові пояснення з приводу поданих ним актів виконаних робіт, які складені на виконання договору № 183 від 27.02.2013 р., тоді як позовні вимоги ґрунтуються на договорі № 27 від 01.08.2012 р.; повторно зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали суду від 26.12.2013 р. № 910/25179/13.

11.02.2014 р. через службу діловодства господарського суду від позивача-2 надійшло письмове роз'яснення до розрахунку ціни позову, яке залучено до матеріалів справи.

12.02.2014 р. через службу діловодства господарського суду від позивача-1 надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника Міністерства оборони України, яке залучено до матеріалів справи.

Представник позивача-2 та прокурор у судовому засіданні 12.02.2014 р. підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 12.02.2014 р. не з'явились, про судове засідання були повідомлені належним чином; відповідач вимоги ухвал суду в даній справі не виконав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача-1 та відповідача про час та місце судового засідання, а також про наслідки ненадання ними витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.

У судовому засіданні 12.02.2014 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача-2 та прокуратури, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Концерн «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України є державним господарським об'єднанням, заснованим на державній власності, створеним на підставі наказу Міністерства оборони України № 309 від 07.06.2005 р. і належить до сфери управління міністерства оборони України, яке здійснює функцію по управлінню майном концерну, що є загальнодержавною власністю.

На Міністерство оборони України покладається обов'язок здійснення контролю за використанням та збереженням закріпленого за концерном державного майна.

Спричинення майнової шкоди під час здійснення статутної діяльності концерну, майно якого перебуває у віданні Міністерства оборони України, є безпосередньо шкодою інтересам держави.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» (замовник) та Філією «Логістик-Центр» Концерну «Техвоєнсервіс» МОУ (виконавець) був укладений договір про надання послуг № 27 від 01.01.2012 р., відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування (ТО) та ремонту автомобілів (надалі - ремонтні роботи), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи (послуги). Дія цього договору не розповсюджується на ремонт автомобілів замовника з гарантією виробника (продавця).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 2.1. договору № 27 від 01.08.2012 р., ремонтні роботи проводяться виконавцем у відповідності до вимог стандартів та технічної документації.

Пунктами 2.2. та 2.3. вищевказаного договору передбачено, початком проведення ремонтних робіт за договором вважається день приймання автомобільної техніки виконавцем; термін проведення ремонтних робіт встановлюється за домовленістю сторін.

У відповідності до п. 3.1. договору № 27 від 01.08.2012 р., приймання автомобільної техніки для проведення ремонтних робіт здійснюється виконавцем та оформлюється актом приймання-передавання автомобільної техніки, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктами 3.2. та 3.3. вищевказаного договору, передавання автомобільної техніки представнику замовника після проведення ремонтних робіт здійснюється представником виконавця; приймання ремонтних робіт здійснюється замовником з оформленням акту приймання-передавання наданих послуг, що ж невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору № 27 від 01.08.2012 р., виконавець відповідає за збереження автомобільної техніки та інших матеріальних цінностей замовника до належної передачі їх представнику замовника.

Плата за надання послуг за домовленістю сторін у місяць складає 5 280,00 грн., в т.ч. ПДВ - 880,00 грн. (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. договору № 27 від 01.08.2012 р. встановлено, що замовник проводить розрахунки з виконавцем у такому порядку і терміни - вартість робіт згідно актів виконаних робіт протягом 5-ти банківських днів з дати підписання акту прийняття транспортного засобу; оплата проводиться в національній валюті на розрахунковий рахунок, або до каси виконавця.

Розділами 5, 6 та 7 договору № 27 від 01.08.2012 р. визначено обов'язки сторін, гарантійні зобов'язання за даним договором та відповідальність сторін

Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. договору № 27 від 01.08.2012 р., договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 р.; договір може бути достроково розірваний за вимогою однієї із сторін в письмовій формі з повідомленням не пізніше, ніж за місяць до розірвання. При цьому, дія даного договору припиняється тільки після проведення певного розрахунку між сторонами та до повного виконання робіт з ремонту або технічному обслуговуванню автомобілів замовника.

Концерн «Техвоєнсервіс» взяті на себе зобов'язання за договором № 27 від 01.08.2012 р. виконав належним чином та в повному обсязі. Претензій щодо якості надання послуг від відповідача не надходило.

Однак, ТОВ «К.Е.К.С.» зобов'язання щодо оплати за отримані послуги за договором № 27 від 01.08.2012 р. виконало частково. У зв'язку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 28 535,99 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 р. до 24.04.2013 р. (належним чином засвідчена копія якого додана до матеріалів справи).

В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду акти надання послуг № 462 від 28.05.2013 р. на суму 1 232,11 грн., № 370 від 30.04.2013 р. на суму 2 525,00 грн., № 901 від 30.11.2012 р. на суму 5 280,00 грн., № 909 від 30.11.12 р. на суму 2 268,00 грн., № 835 від 31.10.2012 р. на суму 5 940,00 грн., № 750 від 25.09.2012 р. на суму 5 940,00 грн., № 680 від 31.08.2012 р. на суму 810,00 грн., № 681 від 31.09.2012 р. на суму 5 280,00 грн., № 563 від 31.07.2012 р. на суму 642,00 грн.

Таким чином, станом на 31.10.2013 р. у відповідача перед позивачем-2 існує заборгованість у розмірі 29 917,11 грн.

За таких обставин, заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» про стягнення 29 917,11 грн. основного боргу та 356,54 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг № 27 від 01.08.2012 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином за договором № 27 від 01.08.2012 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг за вказаним договором виконав неналежним чином, у зв'язку з чим у нього станом на 31.10.2013 р. виникла заборгованість у розмірі 29 917,11 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, суд встановив, що надані в якості доказів надання послуг за договором № 27 від 01.08.2012 р. акти надання послуг № 462 від 28.05.2013 р. на суму 1 232,11 грн., № 370 від 30.04.2013 р. на суму 2 525,00 грн. містіть посилання на договір № 183 від 27.02.2013 р., тоді як позовні вимоги ґрунтуються на договорі № 27 від 01.08.2012 р.

Оскільки ані позивачі, ані прокуратура не надали пояснень зазначеній обставині, то господарський суд не приймає акти надання послуг № 462 від 28.05.2013 р. на суму 1 232,11 грн., № 370 від 30.04.2013 р. на суму 2 525,00 грн. як належні докази поставки за договором № 27 від 01.08.2012 р., на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 26 160,00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» суми основного боргу за договором № 27 від 01.08.2012 р. у розмірі 26 160,00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України просить суд також стягнути з відповідача 356,54 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 27 від 01.08.2012 р. за період з 05.06.2013 р. до 31.10.2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дослідивши розрахунок трьох відсотків річних, суд встановив, що при здійсненні розрахунку було взято суму основного боргу у розмірі 29 917,11 грн., тоді як судом встановлено суму осново боргу відповідача в розмірі 26 160,00 грн.

Враховуючи наведене, господарський суд здійснив власний розрахунок даної вимоги, згідно з яким підлягають стягненню з ТОВ «К.Е.К.С.» 318,22 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 27 від 01.08.2012 р. за період з 05.06.2013 р. до 31.10.2013 р.

За таких обставин, позов заступника Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Концерну «Техвоєнсервіс» Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 614, 625, 626, 628, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 55, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» (02160, м. Київ, вулиця Каунаська, 14, кв. 8, код ЄДРПОУ 37847803) на користь Концерну «Техвоєнсервіс» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 33689867) 26 160 (двадцять шість тисяч сто шістдесят) грн. 00 коп. основного боргу та 318 (триста вісімнадцять) грн. 22 трьох відсотків річних.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «К.Е.К.С.» (02160, м. Київ, вулиця Каунаська, 14, кв. 8, код ЄДРПОУ 37847803) в дохід Державного бюджету України 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя Гавриловська І.О.