cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19947/13 19.02.14 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будбат"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-1"
про стягнення 98 851,24 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.
при секретарі судового засідання Левітасі Я.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача: Аніщенко С.О. за довіреністю № б/н від 12.11.2013 р.;
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будбат" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-1" про стягнення 98 851,24 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.10.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.11.2013 р.
В судовому засіданні 14.11.2013 р. представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 14.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.
В судовому засіданні 27.11.2013 р. представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 27.11.2013 р. розгляд справи відкладено на 09.12.2013 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013 р. у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 09.12.2013 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 25.12.2013 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 17.12.2013 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою від 17.12.2013 р. суддею Зеленіною Н.І. прийнято справу до провадження.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 22.01.2014 р.
Ухвалою суду від 22.01.2014 р. розгляд справи відкладено на 04.02.2014 р.
Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.
Ухвалою від 04.02.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 19.02.2013 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.
Ухвалою від 17.02.2014 р. суддею Зеленіною Н.І. справу прийнято до провадження.
В судовому засіданні 19.02.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не та витребувані судом документи на надав. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 19.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
26.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будбат" (надалі - позивач, Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-1" (надалі - відповідач, Генпідрядник) було укладено договір будівельного підряду № 26-10/11 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору, Генпідрядник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик, власними та/або залученими силами виконати та здати Генпідряднику відповідно до умов Договору та Проектної документації роботи по зведенню нульового циклу секції № 3 та секції № 4. Генпідрядник зобов'язується надати Підряднику фронт робіт, забезпечити Підрядника Проектною документацією, будівельними матеріалами, здійснити приймання та сплатити вартість виконаних Підрядником Робіт відповідно до умов Договору.
Згідно з п. п. 3.1., 3.4., 3.9. Договору, ціна Договору та відповідно загальна вартість Робіт являє собою суму вартостей Робіт згідно підписаних Сторонами Додатків. Орієнтовна вартість робіт за цим Договором згідно Договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) становить 1 512 370,76 грн. Остаточна вартість Робіт, яку має сплатити Генпідрядник на користь Підрядника, визначається на підставі Актів, підписаних Сторонами на виконання цього Договору. Оплату виконаних в поточному місяці Робіт Генпідрядник здійснює згідно підписаних Сторонами щомісячних Актів, протягом 3 банківських днів з моменту підписання Актів Сторонами.
Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується Актами № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 позивач свої зобов'язання по виконанню робіт здійснив належним чином, виконавши роботи на загальну суму 1 048 572,51 грн., проте відповідач сплатив за виконані роботи 959 000,00 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 89 572,51 грн.
Відповідно до п. 10.2. Договору, за прострочення Генпідрядником строків оплати виконаних та прийнятих ним Робіт згідно умов Договору, Генпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше 5 % від суми вартості виконаних робіт на день виникнення заборгованості по оплаті.
За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому порядку відповідачем, останній за несвоєчасну оплату виконаних позивачем робіт має сплатити 6 341,24 грн. пені та 2 937,49 грн. інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.
За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестбуд-1" (03110, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 42-Л, оф. 4; код ЄДРПОУ 32559206) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Будбат" (02091, м. Київ, вул. Здолбунівська, 16; код ЄДРПОУ 32203755) 89 572 (вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 51 коп. заборгованості, 6 341 (шість тисяч триста сорок одну) грн. 24 коп. пені, 2 937 (дві тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 49 коп. 3 % річних та 1 977 (одну тисячу дев'ятсот сімдесят сім) грн. 02 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 24.02.2014 р.
Суддя Н.І. Зеленіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2014 |
Оприлюднено | 26.02.2014 |
Номер документу | 37328216 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Зеленіна Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні