Постанова

від 11.02.2014 по справі 1570/7564/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/7564/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Шляхтицький О.І.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

за участю представника апеллянта ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» - Сіліщан А.С.

представника відповідача державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області - Кошельника М.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПЛАСТ» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПЛАСТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ЮГ-ПЛАСТ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом з урахуванням уточнень (т.1 а.с. 241) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ у Малиновському м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0010682301 від 01.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Маркет-строй Ко» за березень 2011 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» за вересень 2011 року, ПП «Сервіс-актив» за березень 2009 року. За результатами перевірки було складено акт № 155/22-215/32431058/1556 від 24.07.2012 року, у висновках якого зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 44.6, 44.1 ст. 44; пп.пп. 14.1.36, 14.1.185, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 п. 14.1 ст. 14; п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 111 633,00 грн., в тому числі: березень 2011 року - 42 802,00 грн., вересень 2011 року - 68 831,00 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0010682301 від 01.08.2012 року про зменшення ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 42 802,00 грн., за вересень 2011 року - у розмірі 68 831,00 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції позивачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватися перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» було зареєстровано 31.03.2003 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, код ЄДРПОУ 32431058 (т. 1 а.с. 12). Підприємство знаходиться на обліку платників податків у Малиновському районі м. Одеси (т. 1 а.с. 14).

В період з 12.07.2012 року по 18.07.2012 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 970 від 06.07.2012 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних, особливо важливих перевірок та зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Карпенко Л.М. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Маркет-строй Ко» за березень 2011 року, ТОВ «Тетрабудсервіс» за вересень 2011 року, ПП «Сервіс-актив» за березень 2009 року.

За результатами перевірки було складено акт № 155/22-215/32431058/1556 від 24.07.2012 року, у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» вимог п.п. 44.6, 44.1 ст. 44; пп.пп. 14.1.36, 14.1.185, 14.1.191, 14.1.202, 14.1.203 п. 14.1 ст. 14; п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 111 633,00 грн., в тому числі: березень 2011 року - 42 802,00 грн., вересень 2011 року - 68 831,00 грн. (т. 1 а.с. 16-30).

На підставі висновків акту перевірки № 155/22-215/32431058/1556 від 24.07.2012 року ДПІ у Малиновському районі м. Одеси винесено податкове повідомлення-рішення № 0010682301 від 01.08.2012 року про зменшення ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» суми від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 42 802,00 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Маркет-строй Ко») та за вересень 2011 року у розмірі 68 831,00 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс») (т.1 а.с. 15).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби в Одеській області.

За результатами розгляду скарги позивача, Державною податковою службою в Одеській області прийнято рішення № 26787/10/10-2007 від 02.10.2012 року про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення № 0010682301 від 01.08.2012 року було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1 а.с. 31-32).

ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» було подано повторну скаргу до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої ДПС України прийнято рішення № 4744/0/61-12/10-2115 від 02.11.2012 року про результати розгляду скарги, якою податкове повідомлення-рішення №0010682301 від 01.08.2012 року залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (т.1 а.с. 33-35, 36).

Не погодившись із вказаними рішеннями податкових органів, позивач звернувся до суду.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку що відповідачем доведено правомірність і обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0010682301 від 01.08.2012 року, позивачем належних та достатніх доказів його незаконності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» задоволенню не підлягає.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає 1) Договір про надання послуг від 12.02.2011 року № 12/02 між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» (замовник) та ТОВ «Маркет-строй Ко» (виконавець), у якому зазначено, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених у договорі на свій власний ризик виконати за завданням замовника з використанням власних матеріалів та матеріалів замовника ремонтні роботи в приміщенні Бізнес-центру «Престиж» (1-2 поверх готелю) за адресою: м. Одеса, вул.Середня, 83 «а», а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Вартість виконаних робіт складає 256 812,00 грн., в тому числі ПДВ - 42 802,00 грн., оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником після підписання акту виконаних робіт (т. 1 а.с. 37-39).

На обґрунтування виконання сторонами умов зазначеного договору, позивачем надано до суду документи щодо виконання ТОВ «Маркет-строй Ко» ремонтних робіт та сплати позивачем на адресу контрагента коштів за виконані роботи: податкову накладну № 181 від 14.03.2011 року на суму ПДВ 42 802,00 грн., акт приймання виконаних робіт, акт приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей для виконання робіт, рахунок-фактуру, платіжне доручення (т.1 а.с. 40-48).

2) Договори поставки від 16.09.2011 року № 16/9-1, № 16/9-2 та № 16/9-3, від 15.09.2011 №15/9-1, №15/9-2 між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» (покупець) та ТОВ «Тетрабудсервіс» (постачальник), за якими постачальник зобов'язується поставити та встановити в приміщенні Бізнес-центру за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 83 «а»: автоматичні фотодвері, жалюзі вертикальні, шафи пожарні з касетами для рукавів, двері протиударні «Універсал», завісу теплову КЕВ - 12П301, а покупець прийняти та оплатити товар в кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних окремими партіями згідно накладних (т. 1 а.с. 49-50, 81-82, 88-89, 95-96, 102-103).

Позивачем на обґрунтування виконання умов зазначених договорів та поставки йому товариством з обмеженою відповідальністю «Тетрабудсервіс» у вересні 2011 року товарно-матеріальних цінностей, а також сплати ним контрагенту - ТОВ «Тетрабудсервіс» коштів за поставлений товар до матеріалів справи були надані: податкові накладні: № 104 від 19.09.2011 року на суму ПДВ 10 830,00 грн., №106 від 20.09.2011 року на суму ПДВ 8 098,80 грн., № 105 від 20.09.2011 року на суму ПДВ 2 868,00 грн., № 103 від 19.02.2011 року на суму ПДВ 7 027,28 грн., № 107 від 20.09.2011 року на суму ПДВ 4060,00 грн., відповідні видаткові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні доручення (т.1 а.с. 51-55, 83-87, 90-94, 97-101, 104-108).

3) Договір підряду від 15.08.2011 року № 15/08 між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» (замовник) та ТОВ «Тетрабудсервіс» (підрядник), у якому зазначено, що підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі на свій власний ризик виконати за завданням замовника з використанням власних матеріалів згідно локального кошторису будівельно-ремонтні роботи на об'єктах замовника, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи. Оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється замовником після підписання акту виконаних робіт (т. 1 а.с. 56-58).

На обґрунтування виконання умов зазначеного договору ТОВ «Тетрабудсервіс», позивачем надано до матеріалів справи: податкові накладні № 194 від 23.09.2011 року на суму ПДВ 17 563,75 грн. та №195 від 23.09.2011 року на суму ПДВ 18 383,33 грн., договірну ціну, дефектний акт, локальний кошторис, підсумкові відомості ресурсів, рахунок-фактуру, акт приймання виконаних будівельних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, платіжні доручення (т. 1 а.с. 59-80).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності здійснення господарських операції між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» та контрагентами ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Маркет-строй КО».

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.п. 14.1.191, 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, а постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

У відповідності до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пп. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 ПК України продажем результатів робіт (послуг) вважаються будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог.

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем до матеріалів справи додані копії первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» та контрагентами ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Маркет-строй КО».

Також, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не було враховано припис акту цивільного законодавства України, викладений у частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним є її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в оскаржуваному Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора - інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Крім того, відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009 року було звернено увагу на наступне: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах , здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано доказів, а так само не було встановлено судом першої інстанції фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ ««Тетрабудсервіс» та ТОВ «Маркет-строй КО» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину.

Відповідачем зазначено, без відповідних доказів про відсутність реальності здійснених правочинів між ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» та контрагентами ТОВ «Тетрабудсервіс» та ТОВ «Маркет-строй КО» , що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності як позивачем так і його контрагентом - є тільки припущенням.

Колегія суддів звертає увагу на ст.. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними.

Також колегія суддів зазначає, що у наявних матеріалах справи містяться усі необхідні документи,які підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак судом першої інстанції, під час здійснення судочинства було проігноровано вказану частину.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст.. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нової, якою задовольнити позовні вимоги позивача.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202,207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПЛАСТ» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПЛАСТ» до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-ПЛАСТ» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 155/22-213/32431058/1556 від 01.08.2012 року, яким ТОВ «ЮГ-ПЛАСТ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111633,00 грн. за березень та вересень 2011 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2014 року.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Шляхтицький О.І.

Семенюк Г.В.