Постанова

від 25.02.2014 по справі 913/2728/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.02.2014 справа №913/2728/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л., Гези Т.Д. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явився Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської міської ради та Приватного акціонерного товариства «Доля-Схід», м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 24 грудня 2013року (повний текст складений та підписаний 27.12.2013р.) у справі№913/2728/13 (суддя Семендяєва І.В.) за позовомЛуганської міської ради, м. Луганськ доЗакритого акціонерного товариства «Доля-Схід», м. Луганськ про стягнення 13940,87грн.

ВСТАНОВИВ:

Луганська міська рада звернулася з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Доля-Схід», м. Луганськ про стягнення 13834,17грн.

05.12.2013 господарським судом Луганської області була прийнята до розгляду заява позивача про зменшення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 13834 ,17грн. за період з 01.02.2009р. по 31.12.2010р. та пені в сумі 106,70 грн. за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. Зазначена заява прийнята місцевим господарським судом та рішення прийнято з урахуванням зазначеної заяви.

У подальшому позивачем неодноразово уточнювалися позовні вимоги, однак заяви не були прийняті місцевим господарським судом до розгляду.

Відповідач заявою № 04-10/13 від 23.10.2013року просив суд до вимог про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2009р. по 31.08.2010р. та пені за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. застосувати позовну давність.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24 грудня 2013року (повний текст складений та підписаний 27.12.2013р.) у справі №913/2728/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Доля-Схід" на користь Луганської міської ради заборгованість з орендної плати за землю в сумі 3202,84 грн., судовий збір в сумі 335,85 грн. В задоволенні вимог про стягнення боргу в сумі 10631,33 грн. та пені в сумі 106,70 грн. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що у разі зміни нормативної грошової оцінки землі, яка є базою оподаткування для плати за землю, автоматично змінюється і розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Крім того, відповідно до п.29.1 договору оренди землі орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі. Господарський суд Луганської області також прийняв до уваги пояснення відповідача від 05.12.2013року, в яких він зазначив, що за 2009 рік задекларував річну орендну плату за спірну земельну ділянку - 81016,73 грн. (податкова декларація додається, а.с. 126), тобто саме таку, яку визначив позивач у позовній заяві. Відтак місцевий господарський суд дійшов до висновку, що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.02.2009р. по 31.12.2010р., в сумі 13834,17 грн.

В оспорюваному рішенні господарський суд Луганської області зазначає, що невнесенням орендної плати в визначеному позивачем розмірі, порушуються права позивача. Отже судом прийнято до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності.

Господарський суд Луганської області також зазначає, що сторони в п.12 договору від 16.06.2004р. визначили конкретний строк виконання зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати. Оскільки позивач 10.10.2013 року звернувся з даним позовом про стягнення заборгованості за період з 01.02.2009р. по 31.12.2010р., таким чином в межах трирічного строку позовної давності знаходиться сума орендної плати, яка обрахована за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р. Такий період суд застосовує згідно нормам цивільного кодексу, незважаючи на те, що відповідач просив застосувати строк позовної давності по 30.09.2010р., оскільки ст.ст. 253, 267 Цивільного кодексу України не вимагають вказання конкретного строку позовної давності особою, яка заявила про його застосування. Цей строк існує в силу закону і може бути застосований тільки в межах, визначених законом. Зважаючи на заяву відповідача № 04-10/13 від 23.10.2013 про застосування позовної давності, враховуючи, що позивачем вказаний період заборгованості лютий 2009 - грудень 2010, суд дійшов до висновку застосувати до вимоги про стягнення заборгованості за період з лютого 2009 року по 01.09.2010 року позовну давність та відмовити у позові в цій частині.

Доводи позивача, викладені у клопотанні відносно поважності причин пропуску строку позовної давності, а саме оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках в порядку адміністративного судочинства довідок про розмір нормативної грошової оцінки, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках довідок про розмір нормативної грошової оцінки землі стосовно спірної земельної ділянки не перешкоджало позивачу звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у визначеному цими довідками розмірі і обставини оскарження цих довідок могли стати підставою для зупинення провадження у господарській справі. Також зазначається, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження інших обставин, які б унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання ним позову, а звернення відповідача до Ленінського районного суду з адміністративним позовом у справі № 2а-95/13/1213 не позбавляло позивача права і ніяким чином не перешкоджало поданню позову про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 16.06.2004р.

Суд визначив суму боргу з орендної плати, яка полягає стягненню з відповідача, наступним чином. За вересень, жовтень, листопад та грудень 2010р. щомісячна орендна плата за розрахунком позивача складає 800,70 грн. За вересень 2010р. орендна плата згідно п. 12 договору повинна бути внесена до 31.10.2013р.; послідовність наступних платежів повинна здійснюватись у листопаді, грудні та січні 2011р. Отже, на думку місцевого господарського суду, в межах позовної давності знаходяться суми орендної плати за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010р., що складає 3202,84 грн. Всі платежі, які здійснив відповідач, зараховуються згідно його пояснень та наданих документів на погашення заборгованості за період січень-грудень 2009р.; з урахуванням, що нарахована за цей період сума орендної плати складає 9073,11 грн., а зазначена позивачем переплата станом на 01.02.2009р. складає 58,64 грн., ніякі платежі та переплати в погашення заборгованості з орендної плати в період з вересня по грудень 2010р. не враховуються, що сторонами не заперечується.

Враховуючи приписи ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України, заявлено про застосування до вимоги про стягнення пені позовної давності, відтак у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 106,70грн. позивачу відмовлено.

Позивач - Луганська міська рада не погодившись з рішенням господарського суду, звернулася з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що у 2009 та 2010 роках відповідачем в порядку адміністративного судочинства було оскаржено Довідки про розмір нормативної грошової оцінки у зв'язку з непогодженням щодо встановлення коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки.

Апелянт зазначає, що судовий спір щодо оскарження орендарем в порядку адміністративного судочинства довідок про розмір нормативної грошової оцінки за 2009рік, а саме розміру коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, який в свою чергу впливає на розмір орендної плати, тривав протягом більш ніж чотири роки. Відтак, у позивача була поважна причина для звернення до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати лише у 2013році, оскільки Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.03.2003року направив на новий розгляд вказану адміністративну справу, у суді першої інстанції , розгляд тривав більше року.

В апеляційній скарзі також зазначається, що у Луганської міської ради були відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом до ПАТ «Доля-Схід», оскільки розмір орендної плати (складової якої є функціональний коефіцієнт використання земельної ділянки) заявлений період (з 01.02.2009 по 31.12.2010) був оскаржений відповідачем у судовому порядку. А враховуючи вищезгадані обставини, строк для звернення до суду з даним позовом Луганською міською радою пропущений з поважних причин.

ПАТ «Доля-Схід», м. Луганськ не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 24.12.2013року також звернулося з апеляційною скаргою про скасування зазначеного рішення в частині задоволення позовних вимог. Як на підставу вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що матеріали справи свідчать, що відповідні зміни до договору щодо визначення розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати в добровільному порядку або за рішенням суду. Таким чином суд дійшов неправомірного висновку, що розрахунок заборгованості з використанням нової грошової оцінки земельної ділянки, доданий до заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, є обґрунтованим.

Апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок суми боргу складено позивачем з урахуванням умов договору оренди землі від 16.06.2004року, зроблено всупереч цьому договору. Як свідчать матеріали справи, позивач враховуючи зміну нормативної грошової оцінки землі, в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати, що суперечить умовам договору. Задекларована річна орендна плата за спірну земельну ділянку за 2009рік, що розрахована відповідачем виходячи з іншого розміру нормативної грошової оцінки ніж у договорі оренди землі, не свідчить про наявність у позивача правових підстав для застосування до відповідача при розрахунку орендної плати за 2009рік та за 2010рік нової нормативної грошової оцінки землі. Однак, на думку апелянта, судом зазначеним обставинам надана невірна оцінка, в зв'язку з чим суд помилково дійшов до висновку, що у відповідача утворилася заборгованість з орендної плати за землю з 01.02.2009року по 31.12.2010року в сумі 13834,17грн.

Також ПАТ «Доля-Схід» у відзиві на апеляційну скаргу позивача від 31.01.2014року (вхід.№02-48/927/14) просить відмовити Луганській міській раді у задоволенні апеляційної скарги.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Рішенням Луганської міської ради від 23.04.2004року № 20/103 було вирішено передати Закритому акціонерному товариству "Доля-Схід" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,0472 га під будівництво та розміщення прибудови, яка буде використовуватися під розміщення торговельно-побутового комплексу, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (на перехресті з вулицею Оборонна).

16.06.2004року між Луганською міською радою та Закритим акціонерним товариством "Доля-Схід", яке в подальшому було перейменоване в Приватне акціонерне товариство "Доля-Схід", було укладено договір оренди землі, державна реєстрація 02.07.2004р. за № 5058.

Відповідно до п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 279736 грн. 46 коп.

Згідно до п. 9 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка у вигляді розрахунку про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід'ємною частиною).

Відполвідно до п. 9.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій безготівковій формі. На момент укладення договору розмір орендної плати складає 6993 грн. 40 коп.

Відповідно до п.10 договору щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України. Якщо розрахований згідно цього порядку коефіцієнт менше чи дорівнює одиниці, індексація орендної плати не проводиться.

Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджується документами; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом. (п.13 договору).

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,023% несплаченої суми за кожен день прострочення (п.14 договору).

Пунктом 29.1 договору на орендаря покладений обов'язок самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі.

Рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007року № 28/10 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Луганська. На підставі зазначеного рішення відповідачу були видані довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік (а.с.19) та на 2010 рік (а.с.20), якими встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірах 7689078 грн. 15 коп. р./га та 8142733 грн. 75 коп. р/га. відповідно, які відповідачем були отримані

Згідно довідки про розрахунок розміру земельного податку (річного) № 542 від 03.06.2004 року розмір річного земельного податку за земельну ділянку, яка розташована за адресою: м.Луганськ, вул.Совєтська (на перехресті з вул.Оборонна) площею 0,0472 га складає 2797,36 грн. Довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік встановлена нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірі 7689078,15 грн. р./га, а довідкою про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 рік встановлена нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірі 8142733,75грн. р/га.

Таким чином розмір річної орендної плати з урахуванням вказаної нормативної грошової оцінки землі, розміру земельного податку, площі земельної ділянки та договірного коефіцієнту 2,5, який встановлений рішенням Луганської міської ради від 23.04.2004 №20/103 у 2009 році склав 8317,02 грн., у 2010 році - 9608,43 грн.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем спірний період лютий-грудень 2009, січень-грудень 2010 орендної плати в повному обсязі, за даними позивача заборгованість склала 16300,40 грн., на яку була нарахована пеня в сумі 106,70 грн. за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, за наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

За змістом ч.1,2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж , який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Відповідно до ч.1 ст.14 Закону України "Про плату за землю" платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами з пп.34,35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як вже зазначалося, рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007року № 28/10 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Луганська. На підставі зазначеного рішення відповідачу були видані довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2009 рік (а.с.19) та на 2010 рік (а.с.20), якими встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням функціонального коефіцієнту 2,5 у розмірах 7689078,15 грн. р./га та 8142733,75 грн. р/га. відповідно.

Зазначене рішення є чинним, докази його скасування в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 29.1 договору оренди землі від 16.06.2004року сторони передбачили, що орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом відповідач підтвердив у письмових поясненнях від 05.12.2013року, що за 2009 рік задекларував річну орендну плату за спірну земельну ділянку - 81016 грн. 73 коп. (податкова декларація додається, а.с. 126), тобто саме таку, яку визначив позивач у позовній заяві.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки в договорі оренди землі від 16.06.2004року сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно обчислювати розмір орендної плати, в тому числі здійснювати індексацію землі, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що посилання відповідача про те, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок орендної плати за 2009,2010роки із застосуванням нової нормативної грошової оцінки землі проведений без належних правових підстав без внесення відповідних змін до договору оренди землі, не відповідають дійсності та спростовуються вищенаведеним.

Крім того, судова колегія зазначає, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" в п.2.19 роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Таким чином станом на час вирішення спору рішення Луганської міської ради, яким затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Луганська, недійсним не визнано та не скасовано у встановленому законом порядку, тобто є чинним. Апелянтом не надано до матеріалів справи доказів оскарження зазначеного рішення.

Відтак, колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду Луганської області , що у відповідача утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.02.2009 по 31.12.2010, в сумі 13834 грн. 17 коп.

Крім того судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо застосування до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з лютого 2009року по 01.09.2010року та стягнення пені за період з 01.04.2009року по 30.09.2009року позовної давності, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 23.10.2013року до господарського суду Луганської області подано заяву про застосування позовної давності.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Позивач 14.11.2013року звернувся до господарського суду із клопотанням щодо відновлення строку на звернення до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди землі від 16.06.2004року. Відносно поважності причин пропуску строку позовної давності позивач посилається на оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках в порядку адміністративного судочинства довідок про розмір нормативної грошової оцінки.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції, що доводи позивача щодо поважності причин строку позовної давності не можуть бути прийняті як необґрунтовані з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Закон не визначає, з чиєї ініціативи суд визнає причини пропущення позовної давності поважними. Як правило, це здійснюється за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. (п.2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Однак подане позивачем клопотання про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та поновлення даного строку не містить поважних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати та пені. Наведена позивачем обставина, яка унеможливлювала своєчасного подання позову про стягнення заборгованості , а саме оскарження відповідачем у 2009 та 2010 роках в порядку адміністративного судочинства довідок про розмір нормативної грошової оцінки не є поважною причиною пропуску строку для подання позову про стягнення заборгованості з орендної плати та пені, оскільки розгляд справи адміністративним судом про визнання дій Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів протиправними в частині визначення даних для розрахунку орендної плати нормативної грошової оцінки із застосуванням функціонального коефіцієнту - 2,5 , не перешкоджав позивачу звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати та пені.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 0,023% несплаченої суми за кожен день прострочення заявлені за період з 01.04.2009року по 30.09.2009року у сумі 106,70грн., позивачем також не надано доказів повноважності пропущеного строку для звернення з відповідним позовом до суду.

Відтак господарським судом Луганської області правомірно застосовано до позовних вимог про стягнення заборгованості за період з лютого 2009року по 01.09.2010року у сумі та стягнення пені за період з 01.04.2009року по 30.09.2009року у сумі 106,70грн. позовну давність та відмовлено у позові у цій частині. Крім того є вірним висновок суду першої інстанції, що орендна плата за вересень 2010 року згідно з п.12 договору оренди повинна бути внесена до 31.10.2013; послідовність наступних платежів повинна здійснюватись у листопаді, грудні та січні 2011року, таким чином в межах позовної давності знаходяться суми орендної плати за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010року, що складає 3202,84грн., яка стягнута господарським судом Луганської області правомірно та підстав скасування рішення в цій частині не вбачається.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак рішення господарського суду Луганської області від 24 грудня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 27.12.2013року) у справі №913/2728/13 є законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачається. Вимоги, викладені в апеляційних скаргах не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та задоволенню не підлягають.

Результати апеляційного провадження у справі №913/2728/13 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Луганської міської ради та Приватного акціонерного товариства «Доля-Схід», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 24 грудня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 27.12.2013року) у справі №913/2728/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 24 грудня 2013року (повний текст рішення складений та підписаний 27.12.2013року) у справі №913/2728/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Геза Т.Д.

Надруковано 5 екз.: 1- позивачу, 1- відповідачу, 1-у

справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО .