Рішення

від 24.02.2014 по справі 908/282/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/10/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 Справа № 908/282/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАПФЛО", м. Київ.

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя.

про стягнення заборгованості в розмірі 152 417 грн. 97 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Зубко В. М., на підставі довіреності № 21/01/14 від 21.01.2014 р.;

від відповідача - Мудрак Д.В., на підставі довіреності № 01/14-юр від 31.12.2013 р.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАПФЛО", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 152 417 грн. 97 коп. за договором поставки № 2304-13 КВ/147 від., яка складається з основного боргу в розмірі 139 575, 52 грн., пені за прострочення оплати у розмірі 9 008, 29 грн., індексу інфляції в розмірі 1 755,32 грн., 3% річних у розмірі 2078, 84 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 04.02.2014 р., справу 908/282/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 05.02.2014 р., порушено провадження у справі № 908/282/14. Справі присвоєно номер провадження 10/10/14, її розгляд призначено на 24.02.2014 р.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2014 р. проти позову не заперечував, відзив на адресу суду не направив.

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2014 р. підтримав свої вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 24.02.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАПФЛО» та Приватним акціонерним товариством «Завод напівпровідників» було укладено договір поставки № 2304-13КВ/147, де позивач взяв на себе зобов'язання поставити і передати у власність відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його в повному обсязі в порядку та на умовах договору (п 1.1. та п. 1.2. Договору).

На виконання даного договору позивач поставив відповідачу товар 14.08.2013 р. на загальну суму 319 151,04 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 04 копійки). Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною № 546 від « 14» серпня 2013 р.

Згідно умов п. 2 додатку №1 (специфікації №1) до Договору поставки № 2304-13КВ/147 від 23.04.2013 року, відповідач зобов'язаний був сплатити позивачу за поставлений товар 319 151, 04 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят одна гривня 04 копійки).

Оплата поставленого Товару була здійснена відповідачем лише частково на загальну суму 179 575, 52 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 52 копійки).

Відповідно до Акту взаєморозрахунків між ТОВ «ТАПФЛО» та ПрАТ «Завод напівпровідників» заборгованість останнього перед ТОВ «ТАПФЛО» склала 139 575,52 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 52 копійки).

Отже, на час надання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем, час сплати якої настав 22.08.2013 р., з урахуванням індексу інфляції за жовтень - грудень 2013 року, пені та 3 % річних склала 152 417, 97 грн. (Сто п'ятдесят дві тисячі чотириста сімнадцять гривень 97 копійок).

Відповідно до ст. 625 ЦПК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення

Відповідно до п.2 додатку №1 (специфікації №1) до Договору поставки № 2304-13КВ/147 від 23.04.2013 року оплата за даною Специфікацією проводиться Покупцем в наступному порядку:

- Перший платіж (авансовий) здійснюється в розмірі 50% від вартості Товару, що поставляється за цією Специфікацією, протягом 5-ти банківських днів від дати підписання цієї Специфікації, згідно виставленого рахунку Постачальника

- Другий платіж (остаточний) здійснюється в розмірі 50% від вартості Товару, що поставляється за цією Специфікацією, протягом 5-ти банківських днів від дати повідомлення Постачальника про готовність Товару до відвантаження, згідно виставленого рахунку Постачальника.

Проте відповідач, свого обов'язку не виконав та отриманий товар в установлений строк сплатив частково, неоплаченим залишився товар на суму 139 575,52 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 52 копійки).

Внаслідок того, що термін оплати відповідача сплив, позивачем було направлено відповідачеві претензію № 661 від « 03» грудня 2013 року з двома примірниками Акту звірки взаєморозрахунків з вимогою підписання Акту та погашення суми основного боргу.

Відповідачеві було запропоновано в позасудовому порядку погасити заборгованість у сумі 139 575,52 грн. (сто тридцять дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 52 копійки) без застосування штрафних санкцій. Проте відповіді на претензію з боку відповідача не надходило, заборгованість відповідачем погашена не була, акт звірки взаєморозрахунків відповідачем підписаний не був.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином Відповідач допустив прострочення зобов'язання, і відповідно до п. 4.2. Договору зобов'язання оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАПФЛО» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування платежу і на день подання даної позовної заяви, складає 9 008,29 грн. (дев'ять тисяч вісім гривень 29 копійок).

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору і в установлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки покупець зобов'язується прийняти поставлений постачальником товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки Договором не було встановлено іншого розміру відсотків відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми, що на момент подання даної позовної заяви складає 2078,84 грн. (Дві тисячі сімдесят вісім гривень 84 копійки).

Отже загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем на момент подання позову до суду, з урахуванням пені, 3 % річних та індексу інфляції за весь час прострочення, склала 152 417,97 грн. (Сто п'ятдесят дві тисячі чотириста сімнадцять гривень 97 копійок).

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини відносяться до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням Відповідача.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, в тому числі, є його невиконання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки (ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 193, Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу.

24.02.2014 р. представник позивача надав до суду докази сплати відповідачем 04.02.2014 р. суми основного боргу в розмірі 139575, 52 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи по суті спору з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 139575, 52 грн., за договором поставки № 2304-13КВ/147 від 23.04.2013 р. становить 12 842, 45 грн., яка складається з пені за прострочення оплати у розмірі 9 008, 29 грн., індексу інфляції в розмірі 1 755,32 грн., 3% річних у розмірі 2078, 84 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору поставки № 2304-13КВ/147 від 23.04.2013 р., а також факт заборгованості в сумі 12 842, 45 грн., яка складається з пені за прострочення оплати у розмірі 9 008, 29 грн., індексу інфляції в розмірі 1 755,32 грн., 3% річних у розмірі 2078, 84 грн., за договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечував, відзив до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАПФЛО", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя про стягнення за договором поставки № 2304-13 КВ/147 від., пені за прострочення оплати у розмірі 9 008, 29 грн., індексу інфляції в розмірі 1 755,32 грн., 3% річних у розмірі 2078, 84 грн.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 139575, 52 грн. провадження по справі припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАПФЛО", м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16. р/р №2600030127114 в ПАТ «Актив-Банк» м. Київ, МФО 300852, код ЄДРПОУ 31792555, ІПН: 317925508250, Св-во платника ПДВ № 100333955 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАПФЛО», 04050, м. Київ, вул. М. Пимоненка, 5, п/р 26001000026206, ПАТ«Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 32671251, ІПН № 326712526593) - пеню за прострочення оплати у розмірі 9 008 (дев'ять тисяч вісім) грн. 29 коп., індекс інфляції в сумі 1 755 (Одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 32 коп., 3% річних у розмірі 2078 (Дві тисячі сімдесят вісім) грн. 84 коп., судовий збір в сумі 3048 (Три тисячі сорок вісім) грн. 36 коп.

Видати наказ.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 139575, 52 грн. провадження по справі припинити.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 25.02.2014 р.