Рішення
від 24.02.2014 по справі 916/3401/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2014 р.Справа № 916/3401/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ" ЛТД;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС"

про стягнення 19000 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Булах М.А. відповідно посвідчення адвоката.

Від відповідача: Гришко С.О. по довіреності №б/н від 20.05.2013р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю " РЕАЛ" ЛТД звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" заборгованості за договором на технічне обслуговування ліфта по індивідуальній калькуляції від 03.01.2012р. у сумі 19000грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.02.2014р. строк розгляду продовжено відповідно до ст. 69 ГПК України.

19.02.2014р. відповідач звернувся до суду із заявою про припинення провадження у справі посилаючись на те, що відсутній предмет позову так як позивачем були пред'явлені вимоги до ТОВ "ЄВРО-СЕРВІС" яке не є стороною договору у відповідних договірних відносинах.

20.02.2014р. позивач звернувся до суду з клопотанням про те, що позивачем в позовній заяві помилково вказано назву підприємства відповідача, а саме ТОВ "ЄВРО-СЕРВІС" замість ТОВ „УЖФ"ЄВРО-СЕРВІС" і тому просить вважати відповідачем по справі ТОВ „УЖФ"ЄВРО-СЕРВІС" і стягнути з ТОВ „УЖФ"ЄВРО-СЕРВІС" основного боргу в розмірі 19 000грн., 1720,50грн. судового збору та 3500грн. витрати по сплаті послуг адвоката.

В зв'язку з тим, що позивачем при подані позову було допущено технічну помилку, суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про припинення провадження у справі.

Відповідач відзив на позов не надав, але надав заперечення на позовні вимоги відповідно яких позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 19000грн. визнав в повному обсязі але в частині стягнення 1720,50грн. судового збору та 3500грн. витрати по сплаті послуг адвоката покласти на позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін встановлено наступне:

З січня 2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «РЕАЛ» ЛТД ( далі - позивач -Виконавець) з однієї сторони та товариством з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" (далі - відповідач - Замовник), з іншої сторони, було укладено договір на технічне обслуговування ліфту № 2071 від 03.01.2012р., згідно з яким замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати й виконувати роботи з технічного обслуговування вісімнадцяти ліфтів, встановлених за адресою: м.Одеса, вул..Сахарова, 36, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи й оплатити їх відповідно до умов Договору.

У відповідності з п.п. 4.2. Договору, оплату Замовник здійснює на підставі Акту виконаних робіт та виставленого Виконавцем рахунку на поточний рахунок до 5-го числа місяця, що випливає за звітним.

Загальна вартість виконаних робіт, згідно до рахунків та Актів виконаних робіт склала 96 232, 24 грн.

Роботи за даним Договором, були виконані та здані в повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт № 2071 за лютий, січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2012р. підписаними сторонами.

Крім того, на підставі вказаних актів, позивачем було виставлено відповідні рахунки від 01.02.2012р., 01.03.2012р., 02.04.2012р., 07.05.2012р., 01.06.2012р., 02.07.2012р., 01.08.2012р., 03.09.2012р., 01.10.2012р., 01.11.2012р., 03.12.2012р. згідно з якими вартість виконаних робіт склала 96 232, 24 грн. (дев'яносто шість тисяч двісті тридцять дві грн. 24 коп.)

Однак, сплату виконаних робіт за Договором Замовник виконував частково та несвоєчасно, сплативши 77232,24грн.

Станом на день розгляду справи у відповідача за порушені умови договору виникла заборгованість в розмірі 19000грн..

Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 19000грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю на підставі слідуючього:

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1, 2 ст.837 ЦК України).

Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив. Крім того, відповідач повністю визнав вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 19000грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі основного боргу в розмірі 19000грн..

Заперечення відповідача щодо покладення 1720,50грн. судового збору та 3500грн. витрати по сплаті послуг адвоката покласти на позивача судом до уваги не приймається з наступних підстав.

У відповідності з п. 4.2. Договору, оплату Замовник здійснює на підставі Акту виконаних робіт та виставленого Виконавцем рахунку на поточний рахунок до 5-го числа місяця, що випливає за звітним.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

З урахуванням викладеного положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до ч.2, ч. 5 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача;

Відповідач порушив умови договору, невчасно розрахувався за договором №2071 від 03.01.2012р., визнав позовні вимоги в повному обсязі тому суд задовольнив позов в повному обсязі.

Отже, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на адвокатські послуги, суд вказує наступне.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.11.2013р. між ТОВ „Реал" ЛТД (клієнт) та адвокатським об'єднанням „Соломо" в особі керуючого партнера Булах М.А. (виконавець), який діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №1941 від 24.09.2010р., було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до п.1.1 виконавець зобов"язується надати клієнту юридичні послуги, а клієнт зобов'язується прийняти данні послуги та своєчасно оплатити їх в порядку встановленому даним договором.

Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, що загальна вартість послуг виконавця по договору складає 3500грн..

Як встановлено судом, позивач здійснив розрахунок за договором про надання правової допомоги від 25.11.2013р., сплативши адвокату винагороду у розмірі 3500 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №5 від 04.12.2013 р.

Відповідно до п.6.3. постанови Пленум Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

При цьому, згідно п.6.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд, при розгляді питання щодо стягнення з відповідача витрат на адвокатські послуги, бере до уваги те, що жодних доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката у сумі 3500 грн. суду надано не було.

З урахуванням вищезазначеного, враховуючи незначну складність справи, а також ціну позову, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на послуги адвоката до 2 000 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управитель житлового фонду "ЄВРО-СЕРВІС" (65123, м. Одеса, вул. Академіка Сахарова, 36А, код ЄДРПОУ 35226623) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕАЛ" ЛТД (65114, м. Одеса, вул. Левітана, 103, код ЄДРПОУ 23858518) 19000грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн. та витрат на послуги адвоката у розмірі 2 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 26.02.2014р.

Суддя Літвінов С.В.

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення24.02.2014
Оприлюднено27.02.2014
Номер документу37336681
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —916/3401/13

Рішення від 24.02.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 03.02.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 15.01.2014

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

Ухвала від 10.12.2013

Господарське

Господарський суд Одеської області

Літвінов С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні