Рішення

від 25.02.2014 по справі 924/1598/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2014 р.Справа № 924/1598/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО" м.Волочиськ, Хмельницька область

до 1. Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця

2. Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці

про стягнення солідарно з Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці грошові кошти в сумі 851264,42 грн., з них 596003,22 грн. - основний борг, 31048,56 грн. - пеня, 216895,05 грн. - штраф, 7317,59 грн. - 3% річних.

Представники сторін:

позивача: Бундз Т.В. довіреність від 14.01.2013р.

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: не з'явився

Посне рішення складено 25.02.2014р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ Хмельницької області звернулось з позовом до Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно з Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці грошові кошти в сумі 851264,42 грн., з них 596003,22 грн. - основний борг, 31048,56 грн. - пеня, 216895,05 грн. - штраф, 7317,59 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачами умов договору поставки №53-04/13 ВН від 18.04.2013р. та договору поруки №53-04/13 ВН ПР від 20.04.2013р.

Представник позивача в судове засідання з'явився та просить суд задовольнити позовні вимоги. Зокрема зазначає, що на виконання умов договору ПП "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" отримало від постачальника засобів захисту рослин на загальну суму 124 393,28 грн., що підтверджується видатковими накладними №ВА000000197 від 26.04.2013р., №ВА 000000160 від 23.04.2013р., №ВА000000337 від 03.05.2013р., №ВА000000448 від 14.05.2013р., №ВА000000675 від 24.05.2013р., №ВА000001155 від 08.07.2013р.

14.02.2014р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме копії банківських виписок від 26.04.2013р., від 07.05.2013р., від 02.07.2013р., від 11.07.2013р., а також тристоронніх договорів поставки №Б 07-11/13 ВН від 14.11.2013р., №Б 13-12/13 ВН від 09.12.2013р.

Враховуючи, що відповідач 1 за отриманий товар згідно з договором №53-04/13 ВН від 18.04.2013р. не розрахувався в повному обсязі, то заборгованість на час подання позову до суду складає 70 000,03 грн. Крім того, позивач нарахував до сплати 3225,75 грн. пені, 30 495,37 грн. штрафу, 733,42 грн. три відсотки річних.

Представник відповідача 1 - ПП "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень від 19.12.2013р., від 17.01.2014р. в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив.

Представник відповідача 2 - Виробничий сільськогосподарський кооператив „Шпичинці" відзиву на позов не подав, повноважного представника для участі у судове засідання не направив. Ухвала про порушення провадження у справі від 17.12.2013р. була надіслана за адресою вказаною в позовній заяві та договорі поруки, однак повернулась на адресу суду з відміткою органу зв'язку: "за зазначеною адресою не проживає".

Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м. Волочиськ (Постачальник) та ПП "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця (Покупець, надалі - відповідач 1) укладено договір поставки №53-04 ВН від 18.04.2013, за умовами якого постачальник зобов'язується в строки, визначені договором передати у власність покупця захисту рослин та/або мікродобрива (надалі Товар), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість (п.1.1.).

Відповідно до п.1.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, вартість товару загальна, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п.2.1. договору ціна товару вираховується, як сума вартостей усіх партій товару (згідно відповідних специфікацій), переданих постачальником у власність Покупцю.

Відповідно до п.3.1.3. постачальник зобов'язаний передати товар покупцеві із дотриманням термінів поставки, вказаних у додатках, та в місцях, визначених в графі „Базис поставки" цих же додатків. Якщо інше не буде визначено в додатку, базис поставки товару - ЕХW (Інкотермс-2010) - склад постачальника (Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7).

Покупець зобов'язався відповідно до п.3.2.2. договору оплатити вартість товару в термін (и), вказані у додатках (специфікаціях), враховуючи при цьому, умови п.2.3. та п. 2.8. цього договору.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони погодили, що покупець несе відповідальність за затримку з оплатою постачальнику за поставлений товар, сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та припиняється належним виконанням всіх умов даного договору сторонами (п. 5.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім того, підписані Додатки до договору, зокрема, №1 від 18.04.2013р. найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару на загальну суму 180616,80грн. кінцевий термін оплати до 30.08.2013р., №2 від 18.04.2013р. найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару на загальну суму 646481,40грн., кінцевий термін оплати до 01.10.2013р., №3 від 24.06.2013р. найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару на загальну суму 36939,36грн., кінцевий термін оплати до 01.10.2013р. та №4 від 24.06.2013р. найменування, кількість, ціна, вартість та термін поставки товару на загальну суму 3542,62грн., кінцевий термін оплати до 04.07.2013р.

На виконання умов договору постачальником поставлено відповідачу 1 товар згідно накладних: №ВА000000197 від 26.04.13 на суму 499914,60грн.; №ВА000000160 від 23.04.13р. на суму 146566,80грн.; №ВА000000337 від 03.05.13р. на суму 112741,20грн.; №ВА000000448 від 14.05.13р. на суму 60730,80грн., №ВА000000675 від 24.05.13р. на суму 7144,80грн.; №ВА000001155 від 08.07.13р. на суму 40481,98грн., який отриманий відповідачем 1 на підставі довіреностей №28 від 26.04.13р., №27 від 23.04.13р., №28 від 03.05.13р., №29 від 14.05.13р., №30 від 24.05.13р., №33 від 04.07.13р.

Всього ПП "А.Е.К." "Аграрно - експортна компанія" отримало від ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" засобів захисту рослин на загальну суму 867580,18грн., однак сплачено його вартість частково в сумі 271 576,96 грн., що підтверджується банківськими виписками від 26.04.2013р. на суму 9000,00 грн., від 07.05.2013р. на суму 40000,00 грн., від 02.07.2013р. на суму 6000,00 грн., від 11.07.2013р. на суму 3500,00 грн. Крім того, позивачем було зараховано грошові кошти в сумі 113076,96 грн. на підставі договору поставки №Б 07-11/13 ВН від 14.11.2013р. та в сумі 100000,00 грн. на підставі договору поставки №Б 13-12/13 ВН від 09.12.2013р.

Вищезазначені договори поставки є трьохсторонніми, де Постачальником виступає ПП "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія", Покупцем - ПП "Аграрна компанія 2004", Вигодонабувачем - ТОВ "Агрохімічна компанія "ВІТАГРО". Згідно з п. 1.2. вказаних договорів поставки Покупець сплачує кошти за поставлену Продукцію Вигодонабувачу. Оплата зараховується Вигодонабувачем в рахунок погашення заборгованості Постачальника згідно Договору поставки №53-04/13ВН від 18.04.2013р. З моменту передачі Продукції Покупцю Постачальник вважається таким, що частково виконав грошові зобов'язання по Договору поставки №53-04/13ВН від 18.04.2013р. на суму вартості поставленої Продукції.

20.04.13р. між ТОВ „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Кредитор) та Виробничо-сільськогосподарським кооперативом „Шпичинці" (Поручителем) було укладено договір №53-04/13 ВН ПР поруки, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов'язань ПП "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця (Боржник), що виникли з договору поставки №53-04/13 ВН від 18.04.13р., а саме здійснити оплату за поставлений товар (засоби захисту рослин та/або мікродобрива) в обсязі та на умовах Договору поставки №53-04/13 ВН від 18.04.13р., а також відшкодувати збитки та сплатити штрафні санкції у випадках, передбачених договором поставки №53-04/13 ВН від 18.04.13р.

Поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання. У разі порушення зобов'язання боржником, кредитор має право на власний вибір, направити поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину) або пред'явити до поручителя позов (п.п. 3.1., 4.1.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору поруки останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення зобов'язання за основним договором.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.

У зв'язку з наявністю несплаченої відповідачем 1 заборгованості за договором поставки від 18.04.2013р. у розмір 596003,22 грн. позивачем поданий позов про стягнення боргу солідарно з відповідачів 1 та 2. При цьому до стягнення заявлені також 31048,56 грн. - пені, 216895,05 грн. - штрафу та 7317,59 грн. - 3% річних.

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідач 1 - Приватне підприємство "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця своїх зобов'язань за договором поставки №53-04/13 ВН належним чином та в повному обсязі не виконав. На момент подачі позову у нього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 596003,22 грн.

Отже, позов про стягнення солідарно з відповідачів 596003,22 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Пунктами 7.2.1, 7.4 договору поставки від 18.04.2013р. сторони передбачили, що за затримку з оплатою постачальника за поставлений товар, покупець несе відповідальність сплачуючи штраф в розмірі 25% від суми боргу (його неоплаченої частини) на перший день прострочення платежу, а також сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати. Сторони дійшли згоди, щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 7 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно позивачем нараховано 31048,56 грн. пені за період з 23.04.2013р. по 09.12.2013р. розраховану по кожному додатку до договору та 216895,05 грн. штрафу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, рухоме і нерухоме майно, а частина 2 - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 230 Господарського кодексу України передбачає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснюючи нарахування пені позивачем було допущено помилку, зокрема в частині зарахування часткової оплати відповідачем основного боргу, а саме не враховано, що оплата згідно банківських виписок від 02.07.2013р. та від 11.07.2013р. проведена в рахунок погашення боргу за додатками №№3, 4 від 26.04.2013р. Однак позивачем зазначені грошові кошти були зараховані на власний розсуд в рахунок погашення заборгованості за додатком №1 від 18.04.2013р., що суперечить п.2.6. договору поставки №53-04/13ВН.

Здійснивши перерахунок пені, зважаючи на встановлене вище стосовно зарахування оплати та приймаючи до уваги наданий позивачем розрахунок пені, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду (п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р.) суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 29066,59 грн.

В решті позову в частині стягнення 1981,97 грн. пені відмовити.

Також позивачем правомірно здійснено розрахунок штрафу в сумі 216895,05 грн., який підлягає стягненню з відповідачів в повному обсязі.

Перевіряючи розрахунок пені та штрафу судом враховано, що оплата вартості поставленого товару здійснювалась відповідачем спочатку згідно додатку №1 та №2 від 18.04.2013р., оскільки в призначенні платежу (на суму 9000,00 грн. від 26.04.2013р., на суму 40000,00 грн. від 07.05.2013р.) вказано дату специфікації від 18.04.2013р. Інші платежі (на суму 2457,38 грн. від 02.07.2013р., на суму 3500,00 грн. від 11.07.2013р.) містять в собі відомості щодо оплати згідно додатку №3 від 26.04.2013р., оплата на суму 3542,62 грн. від 02.07.2013р. - згідно додатку №4 від 26.04.2013р. Зарахування ж грошових коштів в сумі 113 076,96 грн. та 100 000,00 грн. здійснено в рахунок погашення заборгованості за договором №53-04/13ВН від 18.04.2013р. без конкретизування додатків до договору.

При цьому судом враховується, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій (позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 7317,59грн. 3% річних, розрахованих за період з 23.04.2013р. по 09.12.2013р.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

При розрахунку 3% річних позивачем також було допущено помилку, зокрема в частині зарахування часткової оплати здійсненої відповідачем, тому за розрахунком суду 3% річних складатиме 6545,87 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

В решті позову в частині стягнення 771,72 грн. 3% річних відмовити.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України встановлено, що господарський суд має право зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора. При цьому, таке право суд реалізує, як за клопотанням сторони, так і за власною ініціативою.

Зазначена стаття кореспондується з ч.3 ст.551 ЦК України, згідно якої, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд дослідивши наявність підстав, передбачених ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій, враховуючи, що порушення відповідачем строків оплати були незначними, а нараховані позивачем штрафні санкції (штраф, пеня) є надмірно великими, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені (згідно розрахунку суду) та штрафу на 50% та стягнути пеню в сумі 14533,3грн. (50 х 29066,59/ 100), штрафу в розмірі 108447,53 грн. (50 х 216895,05 /100).

У зв'язку з цим у позові про стягнення 14533,29грн. (29066,59 - 14533,3) пені та 108447,52 грн. (216895,05 - 108447,53) штрафу слід відмовити.

Окрім того, враховується, що інфляційні втрати та 3 % річних за період, протягом якого нарахована пеня є незначними.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача 596003,22 грн. основного боргу, пені в сумі 14533,30 грн., штрафу в розмірі 108447,53 грн., 3% річних в сумі 6545,87грн.

В решті частині позову про стягнення 14533,29 грн. пені та 108447,52 грн. штрафу суд відмовляє.

Щодо солідарного стягнення суми боргу, пені, штрафу та 3% річних з обох відповідачів судом враховується наступне.

За договором поруки від 20.04.2013р. відповідач 2, як поручитель, зобов'язався відповідати перед кредитором (позивачем) за виконання відповідачем 1 зобов'язань, що виникли з договору поставки від №53-04/13 ВН від 18.04.2013р., в т.ч. щодо сплати основного боргу та штрафних санкцій.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Відповідно до ч. 1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно з ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зазначене свідчить, що позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення заборгованості до відповідача 1 та до відповідача 2, які відповідають як солідарні боржники.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, відповідають чинному законодавству, тому підлягають задоволенню.

При виготовлені резолютивної частини рішення враховуються вимоги п.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.12 та норма ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", згідно якої у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

У зв'язку із задоволенням позову відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору підлягають покладенню на відповідачів в рівних частинах пропорційно правомірно задоволеним позовним вимогам. При цьому, судом враховано п. 4.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальність "Агрохімічна компанія "Вітагро" м.Волочиськ Хмельницької області до Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці про стягнення солідарно з Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" м. Вінниця та Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці", с. Шпичинці грошові кошти в сумі 851264,42 грн., з них 596003,22 грн. - основний борг, 31048,56 грн. - пеня, 216895,05 грн. - штраф, 7317,59 грн. - 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" (Вінницька область, м. Вінниця, Площа Жовтнева, буд. 1, код 36547807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 596003,22 грн. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч три гривні 22 коп.) заборгованості, 14533,30грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 30 коп.) пені, 108447,53 грн. (сто вісім тисяч чотириста сорок сім гривень 53 коп.) штрафу, 6545,87грн. (шість тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 87 коп.) 3% річних. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Виробничий сільськогосподарський кооператив "Шпичинці" с. Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області (код 03788721).

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу „Шпичинці" (с. Шпичинці Хмельницького району, Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (м. Волочиськ, Хмельницької області, вул. Котовського, 7, код 37993500) - 596003,22 грн. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч три гривні 22 коп.) заборгованості, 14533,30грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 30 коп.) пені, 108447,53 грн. (сто вісім тисяч чотириста сорок сім гривень 53 коп.) штрафу, 6545,87грн. (шість тисяч п'ятсот сорок п'ять гривень 87 коп.) 3% річних. Даний обов'язок є солідарним. Солідарний боржник - Приватне підприємство "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" (м. Вінниця, Площа Жовтнева, буд. 1, код 36547807).

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "А.Е.К. "Аграрно - експортна компанія" (Вінницька область, м. Вінниця, Площа Жовтнева, буд. 1, код 36547807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 8485,41 грн. (вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 41 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу "Шпичинці" (с.Шпичинці Хмельницького району Хмельницької області, код 03788721) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрохімічна компанія „ВІТАГРО" (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Котовського, 7, код 37993500) 8485,41 грн. (вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень 41 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 25.02.2014р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, (31200, Хмельницька обл., м. Волочиськ, вул. Котовського, 7);

3 - відповідачу 1, (21000, Вінницька обл., м. Вінниця, Площа Жовтнева, буд. 1); рекоменд. з повідомленням,

4 - відповідачу 2, ( 31322, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Шпичинці), рекоменд. з повідомленням.