Постанова

від 25.02.2014 по справі 923/1664/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р.Справа № 923/1664/13 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Богун М.Д., за довіреність № 3 від 02.01.2014р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Х»

на рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р.

по справі № 923/1664/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа папір»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Х»

про стягнення 58 814,63 грн.

Встановила:

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Основа папір» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Х» заборгованості за договором поставки № 4 О від 01.01.2012р. в розмірі 58 814,63 грн., з яких: 53 314,00 грн. заборгованість основного боргу, 4 259,24 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 241,39 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р. (суддя Клепай З.В.) позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Планета -Х» на користь ТОВ «Основа папір» 53 314,00 грн. боргу, 3% річних у розмірі 1 241,39 грн. та 1 595,94 грн. витрат по сплаті судового збору. В задоволені вимоги про стягнення пені у розмірі 4 259,24 грн. відмовлено.

Рішення суду в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що факт відвантаження товару позивачем та заборгованість за несплату переданого товару підтверджується матеріалами справи.

Суд в частині відмови у задоволенні вимоги щодо стягнення пені дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги, оскільки між сторонами відсутня письмова угода що передбачує сплату пені.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Планета Х» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р. скасувати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме апелянт стверджує, що відповідач не повідомлявся належним чином про дату та місце розгляду справи.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та повноважного представника в судове засідання не направив.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача по дату, час та місце проведення судового засідання. Зокрема, ухвала про прийняття апеляційної скарги у справі надіслана за належною адресою відповідача. Ухвала отримана відповідачем 14 лютого 2014р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Відтак, відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Апеляційною інстанцією також враховано, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до приписів п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 15.03.2010р. № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія дійшла висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Папір» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Планета X» (Покупець) був укладений договір поставки № 4 О, за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід'ємними частинами цього договору.

За умовами пункту 1.2 Договору, найменування, кількість та ціни товару, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у накладних до цього договору. Сторони можуть погодити специфікацію то договору. Підписання специфікації свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, визначених цим договором, щодо поставки товару, однак ціна, кількість та асортимент партії товару, вказані в специфікації, є орієнтовними, та підлягають уточненню у видаткових накладних на відповідну партію товару.

Відповідно до пункту 8.1, Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань за цим Договором та відповідальності за його порушення.

Пунктом 8.4 Договору сторони передбачили, що якщо жодна із сторін до закінчення терміну дії договору не відмовиться від подальшої співпраці на умовах, визначених цим договором, дія договору продовжується на аналогічний термін на тих же умовах.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ст. 712 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов вказаного Договору, відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 25.11.2013р., позивачем за період з 23.01.2012р. по 25.02.2013р. було передано відповідачу паперу для гофрування марки Б-2 на загальну суму 197 896,32грн. (а.с. 13)

За твердженням позивача, відповідач не оплатив товар, що відвантажений йому в рахунок Договору № 4 О у 2013 році по видатковій накладній №S 0600001 від 25.02.2013р. на суму 91 314грн., оплата за який здійснена частково у сумі 53 314грн.

До того ж, відповідно до п.4.4. договору покупець щомісячно до 25 числа календарного місяця подає постачальнику письмове замовлення із зазначенням обсягу поставки товару на наступний місяць. Замовлення може містити умови щодо організації чи здійснення перевезення товару постачальником, зокрема, пункти завантаження та розвантаження товару, вид транспорту, інші умови перевезення товару на наступний місячний період. На підставі замовлення покупця сторони підписують специфікацію на поставку товару на наступний місячний період.

Однак, зважаючи на те, що позивачем не надані заявка відповідача на відвантаження йому товару на умовах договору № 4 О, докази підписання сторонами специфікації на поставку товару на умовах вказаного договору у 2013році, а тому судова колегія погоджується з висновком першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ця партія товару поставлялась в рахунок договору № 4 О.

Отже, умови договору 01.01.2012р. не можуть бути розповсюджені на поставку вказаного товару.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тобто строк оплати чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунок за отриманий товар (див. постанову Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012).

Оскільки відповідач свої зобов'язання оплаті товару по видатковій накладній №S 0600001 від 25.02.2013р. не виконав, за поставлений товар у повному обсязі не розрахувався, борг відповідача складає 53 314,00 грн., а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа папір» щодо стягнення з відповідача основного боргу є правомірними та обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судова колегія дійшла висновку щодо правильності нарахування суми, а тому підлягає задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України.

Відносно позовної вимоги щодо стягнення пені, судова колегія виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 546, 547 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою якою, в силу ст. 549 ЦК України, є штраф, пеня; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, поставка товару здійснена позивачем за межами договору № 4 О, а тому відсутні правові підстави сплати відповідачем пені.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція погоджується з висновком першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Доводи апелянта про те, що він був не повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання спростовуються поштовими повідомленням з відміткою про вручення наявними в матеріалах справи. (а.с. 26,39)

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області відповідає вимогам закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета Х» - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 14.01.2014р. по справі № 923/1664/13 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 26.02.2014р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська