Рішення

від 19.02.2014 по справі 916/3587/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2014 р.Справа № 916/3587/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Нестерова І.В. за довіреністю від 31.12.2013р.

Від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" до приватного підприємства „Кардея" про стягнення 126 577,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" (далі по тексту - ТОВ „Баядера Логістик") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного підприємства „Кардея" (далі по тексту - ПП „Кардея") про стягнення заборгованості в загальному розмірі 126 577,33 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 99 444,09 грн., відсотків річних в сумі 11 987,78 грн., пені в сумі 8 184,38 грн. та штрафу в сумі 6 961,08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором поставки № 1024 від 25.02.2011р. щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості придбаного товару.

На адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду даної справи, але конверти з поштовими відправленнями були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірники повідомлень про вручення рекомендованих кореспонденцій, надісланих на юридичну адресу ПП „Кардея" згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що були повернуті органом зв'язку з позначками "адресат вибув" та "адресат не зареєстрований", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином відповідачів про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. № 01-8/1228).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. за № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ПП „Кардея" про час та місце розгляду даної справи, проте жодного разу представник останнього в судові засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Оскільки відповідачем не було подано відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.02.2011р. між ТОВ „Баядера Логістик" (Постачальник) та ПП „Кардея" (Покупець) було укладено договір поставки № 1024, у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої (далі - товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Виходячи з положень п.п. 3.1, 3.4 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. постачання товару здійснюється силами та за рахунок Постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" (в редакції 2000р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару при узгодженні замовлення на товар. Підпис уповноваженого представника Покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий Покупцем від Постачальника за кількістю та за якістю. Претензії Покупця щодо якості товару після підписання ним накладної на товар розглядаються та задовольняються Постачальником в окремому порядку, який визначається Постачальником в кожному випадку окремо.

Відповідно до положень ст.ст. 662, 664 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. позивачем було передано у власність ПП „Кардея" товар на загальну суму 280 881,63 грн., а відповідачем вказаний товар було прийнято, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями видаткових накладних № 83666/78921 від 27.12.2012р., № 83667/78922 від 27.12.2012р., № 83668/78923 від 27.12.2012р., № 83669/78924 від 27.12.2012р., № 83670/78925 від 27.12.2012р., № 83671/78926 від 27.12.2012р., № 84345/79464 від 31.12.2012р., № 84339/79466 від 31.12.2012р., № 4813/4109 від 25.01.2013р.., які підписані представниками сторін та скріплені відповідними печатками/штампами підприємств.

При цьому, згідно із накладними № 86 від 15.01.2013р., № 1202 від 15.04.2013р., № 1209 від 30.04.2013р. відповідачем було повернуто на користь ТОВ „Баядера Логістик" частину придбаного товару вартістю 181 437,54 грн. Таким чином, загальна вартість товару, придбаного ПП „Кардея" у позивача на виконання умов договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. протягом спірного періоду, складає 99 444,09 грн.

Згідно з п. 6.1 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника бо в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За твердженнями позивача, які не були спростовані в установленому порядку, відповідачем не було здійснено оплати вартості товару, придбаного у позивача протягом спірного періоду, що є порушенням покладених на відповідача умовами договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. грошових зобов'язань. В результаті викладеного, станом на момент вирішення даного спору у ПП „Кардея" утворилась прострочена заборгованість перед ТОВ „Баядера Логістик" в сумі 99 444,09 грн.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629, 692 ЦК України господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ „Баядера Логістик" в частині стягнення з ПП „Кардея" заборгованості за придбаний товар в сумі 99 444,09 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями п. 9.2 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

У зв'язку із порушенням відповідачем прийнятих на себе грошових зобов'язань щодо здійснення своєчасної та в повному обсязі оплати вартості товару, придбаного на виконання умов договору поставки № 1024 від 25.02.2011р., позивачем в порядку ст. 625 ЦК України та п. 9.2 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. було нараховано ПП „Кардея" до сплати відсотки річних в сумі 11 987,78 грн. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, господарський суд дійшов висновку про його правильність та обґрунтованість, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення із ПП „Кардея" на користь ТОВ „Баядера Логістик" відсотків річних в сумі 11 987,78 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 7.1 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. передбачено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати. У випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

З посиланням на п. 7.1 договору поставки № 1024 від 25.02.2011р. позивачем було нараховано відповідачу до сплати пеню в сумі 8 184,38 грн. та штраф в сумі 6 961,08 грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань. Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу, господарський суд визнає його правильним та обґрунтованим, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 6 961,08 грн. підлягають задоволенню.

При цьому, перевіривши розрахунок пені, викладений по тексту позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про допущення позивачем помилки при його здійсненні, яка укладається у наступному. Так, позивачем не було враховано зміст положень ч. 6 ст. 232 ГК України, згідно із якими нарахування пені у спірних правовідносинах припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умови укладеної між сторонами по справі угоди не містять застережень про зворотнє. Таким чином, самостійно здійснивши перерахунок даного різновиду штрафних санкцій, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 6 838,48 грн. , у зв'язку з чим, позовні вимоги у названій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості ПП „Кардея" перед ТОВ „Баядера Логістик" в загальній сумі 125 231,43 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 99 444,09 грн., відсотків річних в сумі 11 987,78 грн., пені в сумі 6 838,48 грн. та штрафу в сумі 6 961,08 грн., витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи. Доказів, спростовуючих викладене, відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог частково на суму 125 231,43 грн. Таким чином, із ПП „Кардея" слід стягнути на користь ТОВ „Баядера Логістик" суму основного боргу в розмірі 99 444,09 грн, відсотки річних в сумі 11 987,78 грн., пеню в сумі 6 838,48 грн. та штраф в сумі 6 961,08 грн. відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями).

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610 - 612, 617, 625, 662, 664, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями), ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства „Кардея" /65058, м. Одеса, Французький бульвар, 85/87, код ЄДРПОУ 33722139, п/р 26006311120201 в АБ „Південний", МФО 328209/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Баядера Логістик" /місцезнаходження: Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; поштова адреса: 65005, м. Одеса, вул. Коло нічна, 7; код ЄДРПОУ 35871504, п/р 26004304743101 в ПАТ „Філія АЬ „Південний" в м. Київ, МФО 320917/ суму основного боргу в розмірі 99 444 грн. 09 коп. /дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок чотири грн. 09 коп./, відсотки річних в сумі 11 987 грн. 78 коп. /одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім грн. 78 коп./, пеню в сумі 6 838 грн. 48 коп. /шість тисяч вісімсот тридцять вісім грн. 48 коп./, штраф в сумі 6 961 грн. 08 коп. /шість тисяч дев'ятсот шістдесят одна грн. 08 коп./, судовий збір в сумі 2 504 грн. 63 коп. /дві тисячі п'ятсот чотири грн. 63 коп./. Наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 24.02.2014р.

Суддя С.П. Желєзна