Ухвала

від 11.02.2014 по справі 826/10320/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" лютого 2014 р. м. Київ К/800/60740/13

К/800/58849/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В,, Калашнікової О.В.,

секретаря - Наумця О.В.,

за участю представників: ТОВ "Інфлот-Універсал" - Данильця П.О., Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - Харабари Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційними скаргами Кримської митниці Міндоходів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року у справі № 826/10320/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Кримська митниця Міндоходів про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Універсал" звернулося в суд з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа Кримська митниця Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №591 від 10.06.2013р. про застосування до ТОВ "Інфлот-Універсал" спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення діючих норм та без з'ясування фактичних обставин, які виключають наявність встановленого факту порушення з боку позивача Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" прийнятий спірний наказ, що призвело до обмеження прав та дискримінації позивача, як суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, відповідно до ч.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили, а постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2013р. у справі №801/3637/13-а податкові повідомлення рішення визнані протиправними. Таким чином, відсутній факт порушення підприємством вимог щодо здійснення митних процедур, як на момент подання Кримської митниці так і на момент видання спірного наказу.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнаний протиправним та скасований наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №591 від 10.06.2013 р. про застосування до ТОВ "Інфлот-Універсал" спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Кримська митниця Міндоходів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулися до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в яких просять скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційні скарги ТОВ "Інфлот-Універсал" просить залишити касаційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін як законні та обгрунтовані.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 10 червня 2013 року на підставі матеріалів Державної митної служби від 28 березня 2013 року №18/15-16-2360 винесений наказ №591 про застосування до ТОВ "Інфлот-Універсал" спеціальної санкції, а саме, тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Вказана санкція застосована до позивача за порушення ним порядку здійснення митних процедур, а саме ст.ст. 93, 156,201 Митного кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнятий на підставі недостовірної інформації, наданої Державною митною службою України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Кримською митницею проведена позапланова документальна перевірка стану дотримання ТОВ "Інфлот-Універсал" законодавства України з питань державної митної справи, за період з 1 січня 2011 року по 7 травня 2012 року, за результатами якої складений акт від 28 лютого 2013 року №0006/13/600000000/0023197531.

В ході проведеної перевірки встановлене порушення позивачем вимог ст.ст.81, 88, 156, 200, 201 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року, та ст.ст.90,93 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року, що полягало у не вивезенні товарів оформлених у митному режимі транзит за ВДМ, перелік яких наведений в даному акті. Крім того, позивачем несвоєчасно сплачене ввізне мито та податок на додану вартість за вказаними в даному акті ВМД.

На підставі даного акту Кримською митницею складені податкові повідомлення-рішення форми "Р" від 26 березня 2013 року: №14, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з ввізного мита в розмірі 105 641,46 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 26 417,88 грн.; № 15, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 548 336,58 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 137 084,16 грн.

Державною митною службою 28 березня 2013 року на адресу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України направлене подання №18/15-16-2360 про застосування спеціальної санкції відповідно до положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", в той час як строк на оскарження податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року №.15 та №15 спливав тільки 5 квітня 2013 року.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до ч.1 п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно ч.4 п.56.18. ст.56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

При цьому, незважаючи на вищезазначені положення Податкового кодексу України Державна митна служба 28.03.2013 р. внесла відповідачу подання № 18/15-16-2360 про застосування до позивача спеціальної санкції - тимчасове зупинення його зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, подання Державної митної служби України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360 до відповідача здійснене під час оскарження позивачем в судовому порядку податкових повідомлень-рішень третьої особи "Р" від 26.03.2013 р. № 14 та № 15, тобто коли зазначені податкові повідомлення-рішення не визнані правомірними, а визначені ними грошові зобов'язання вважалися неузгодженими.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року, у справі №801/3637/13-а, позовні вимоги задоволені, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кримської митниці від 26 березня 2013 року №.№14,15.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Кримська митниця дійшла помилкових висновків про порушення позивачем вимог Митного кодексу України, вказаних в акті від 28 лютого 2013 року №0006/13/600000000/0023197531 та визначення йому сум грошового зобов'язання з ввізного мита та податку на додану вартість, які стали підставою для прийняття відповідачем спірного наказу. Позивач не може вважатись таким, що має заборгованість перед Державним бюджетом, а факт вчинення ним порушень митного законодавства України, виявлених третьою особою, як на момент складання подання Державною митною службою України від 28.03.2013 р. № 18/15-16-2360, так і на момент прийняття відповідачем оскаржуваного наказу № 591 від 10.06.2013 р. є недоведеним.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції, зокрема, тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. Вказані санкції застосовуються, в тому числі, за поданням органів доходів і зборів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.37 наведеного Закону подання щодо застосування санкції містити дані. в тому числі, відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства, іншу доцільну інформацію.

Разом з тим, згідно подання Державної митної служби України та змісту самого оскаржуваного наказу відсутні відомості про зміст допущеного позивачем порушення законодавства, посилання в поданні на наявність заниження податкового зобов'язання не вказує на зміст та характер допущеного порушення, яке може зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Виходячи з наведеного, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірних висновків, що спірний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 591 від 10.06.2013 р. "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України", прийнятий з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №591 від 10.06.2013р. про застосування до ТОВ "Інфлот-Універсал" спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої та апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційні скарги Кримської митниці Міндоходів, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишити без задоволення.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: