Рішення

від 24.02.2014 по справі 906/77/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" лютого 2014 р. Справа № 906/77/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Римарчук Д.М. (довіреність №289/22 від 16.01.14.)

від відповідача: не з'явився

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Грань" (м.Житомир)

про стягнення 12400,00 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 12400,00 грн. заборгованості за договором підряду №1303/121-24/13 від 13.02.13. з яких, 12080,40 грн. - основний борг, 319,60 грн. - 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2013 року між Комунальним підприємством "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (замовник/позивач) та Приватним підприємством "Грань" (виконавець/відповідач) укладено договір підряду №1303/121-24/13, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту АЗС на території позивача.

За п.2.1 договору, ціна включає в себе вартість виконаних робіт згідно рахунків. При цьому, за п.1.5 договору, вартість комплектуючих, що були використані під час ремонту не входять у вартість робіт та оплачуються згідно рахунку або придбаваються замовником.

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до 31.12.13 (п.3.2 договору).

В рахунок авансових платежів, за виконання передбачених договором робіт, позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 2484,18грн. за платіжними дорученнями №462 від 19.02.13 на суму 784,18грн., №463 від 19.02.13 на суму 1700,00грн. (а.с.15,16).

На виконання умов договору, відповідач виконав, передбачені договором роботи, для позивача на загальну суму 2484,18грн., що підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання робіт (а.с.13,14).

25.02.13 відповідач виставив позивачу рахунок №10 на суму 15080,40грн. для оплати фільтрів з доставкою та підключенням для нафтопродуктів (а.с.34).

На підставі вказаного рахунку, за платіжним дорученням №644 від 12.03.13 позивач перерахував відповідачу, в якості авансового платежу, кошти в розмірі 15080,40грн. (а.с.17).

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Однак, позивач посилається на те, що обладнання на вказану суму так і не було встановлено відповідачем.

В платіжному дорученні №644 від 12.03.13 на суму 15080,40грн. в графі "Призначенн платежу" та в рахунку №631 за лютий 2013-грудень 2013 як підставу для перерахування відповідачу коштів зазначено договір купівлі-продажу №13/02-13/2 (а.с.18,19).

Таким чином, обов'язок повернути кошти в розмірі 12080,40грн. виник у відповідача не за договором підряду №1303 а за договором купівлі-продажу №13/02-13/2, який не було пред'явлено суду.

У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

05.04.13 та 02.10.13 позивач надсилав відповідачу претензії №1596/24 та №3977/22, у яких вимагав повернути кошти в розмірі 15080,40грн., сплачених відповідачу в якості авансового платежу за обладнання АЗС у строк до 01.11.13 (а.с.22,23).

За платіжним дорученням №1171 від 31.10.13 відповідач повернув позивачу кошти за обладнання в розмірі 3000,00грн. як надлишково перераховані (а.с.18).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Сторонами не надано доказів на підтвордження поставки позивачу обладнання та/або комплектуючих на суму 12080,40грн.

Відповідно до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Суд вважає вимогу позивача про повернення йому коштів в розмірі 12080,40грн. обгрунтованою та такою, що підлягая задоволенню.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, сума річних за прострочення відповідачем грошового зобов'язання нарахована за період з квітня по грудень 2013 рік (а.с.8).

Як зазначено вище, у претензії щодо повернення коштів №3977/22 від 02.10.13, ставилася вимога про повернення коштів в розмірі 15080,40грн. у строк до 01.11.13 (а.с.23). На виконання вимог якої, 31.10.13, відповідач повернув частину коштів в розмірі 3000,00грн. (а.с. 18).

За таких обставин, останнім днем строку виконання грошового зобов'язання є 31.10.13, тому річні мають бути обраховані за період з 01.11.13 по 31.12.13, що становить 59,57грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 12139,97грн., з яких: 12080,40грн. боргу, 59,57грн. річних. В частині позовних вимог про стягнення 260,03грн. річних слід відмовити за необгрунтованістю

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог , оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Грань" (м.Житомир, вул.В.Бердичівська,67; код 32008241) на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014,м. Житомир, вул.Київська,48; код 35343771) - 12080,40грн. боргу, 59,57грн. річних, 1788,69грн. втрат на оплату судового збору.

3.Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення 260,03грн. річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1-в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)