Постанова

від 18.02.2014 по справі 808/10208/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року 09:00Справа № 808/10208/13-а м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Садовий Ігор Вікторович, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГУАР»

про: стягнення 1 192 грн.

ВСТАНОВИВ:

27.12.2013 Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГУАР» про стягнення 1 192 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 30.12.2013 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №808/10208/13-а. Зазначена ухвала направлена на адресу відповідача 30.12.2013, проте повернута поштою 05.02.2014 з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття скороченого провадження від 30.12.2013 вручена відповідачу належним чином.

Станом на 18.02.2014 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами частин 1, 6 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи в порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «КУГУАР» (код ЄДРПОУ 25485435) зареєстроване 15.06.1998 як юридична особа, за юридичною адресою: 69068, м.Запоріжжя, вул.Чарівна, буд.50, кв.4, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 24.10.2013.

Фахівцями позивача була проведена камеральна перевірка відповідача податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки від 07.07.2011 №329/1501/25485435.

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме відповідачем не подано податкову звітність з податку на прибуток за 2009 - 2010 роки та І квартал 2011 року.

На підставі матеріалів перевірки позивачем винесено податкове повідомлення - рішення від 17.08.2011 №002931501, яким нараховані штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1 192 грн.

Зазначене податкове повідомлення - рішення направлене на юридичну адресу відповідача, проте повернуто поштою з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає», про що складено акт №457/1501/25485435 від 29.08.2011 щодо неможливості вручення податкового повідомлення - рішення.

Доказів оскарження зазначеного рішення в апеляційному або судовому порядку відповідачем не надано.

Згідно з обліковою карткою платника податків, яка ведеться позивачем, заборгованість відповідача з податку на прибуток становить 1 192 грн.

Матеріалами справи також встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме згідно ст.6 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 (далі - Закон України №2181-ІІІ) відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/22 від 09.01.2009 та друга податкова вимога від 16.04.2009 №2/375, які були повернуті поштою у зв'язку із незнаходженням відповідача за юридичною адресою, про що податковою складені акти про неможливість вручення податкових вимог від 14.03.2009. Податкові вимоги розміщенні на дошці податкових оголошень 14.03.2009 та 16.04.2009 відповідно.

Доказів оскарження зазначених податкових вимог в апеляційному або судовому порядку відповідачем не надано.

Оцінивши представлені докази, вважаю що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки відповідачем не подано податкову звітність з податку на прибуток за 2009 - 2010 роки та І квартал 2011 року.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Доказів оскарження в апеляційному або судовому порядку, зазначеного вище податкового повідомлення - рішення від 17.08.2011 №002931501 відповідачем не надано.

Згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У даному випадку, податкові вимоги були направлені боржнику на підставі Закону України від 21.12.2000 №2181-III, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів) під час виникнення податкового боргу відповідача.

Підпунктом 6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України №2181-ІІІ встановлено, що податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому Законом України від 21.12.200 №2181-III порядку.

Так, відповідачу були направлені перша податкова вимога №1/22 від 09.01.2009 та друга податкова вимога від 16.04.2009 №2/375, які були повернуті поштою у зв'язку із незнаходженням відповідача за юридичною адресою, про що податковою складені акти про неможливість вручення податкових вимог від 14.03.2009. Податкові вимоги розміщенні на дошці податкових оголошень 14.03.2009 та 16.04.2009 відповідно.

Доказів сплати податкового боргу відповідачем не надано.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУГУАР» (вул.Чарівна, буд.50, кв.4, м.Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 25485435) на користь Державного бюджету Шевченківського району м.Запоріжжя (на р/р 31114009700009, код платежу - 11021000, отримувач: Державний бюджет Шевченківського району м.Запоріжжя, код отримувача 38025367, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області МФО 813015) заборгованість з податку на прибуток в розмірі 1 192 (одна тисяча сто дев'яносто дві) грн.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий