Постанова

від 24.04.2009 по справі 2/583

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ, 

вул. Десятинна,  4/6, тел.

278-43-43

П О С Т А Н О

В А

І М Е Н Е

М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24.04.2009

р.                                                                                

№ 2/583

Окружний

адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Келеберди В.І. при секретарі судового

засідання  Бузінський А.В.  вирішив адміністративну справу

за позовом

 ОСОБА_1

до

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне Управління

житлового забезпечення м. Києва Київської міської державної адміністрації

Подільської районної у м. Києві державної адміністрації

про

 зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ

СПРАВИ:

          Позивач звернувся до суду з позовною

заявою в якій просить зобов`язати Подільську районну у м. Києві державну

адміністрацію взяти на квартирний облік по пільговій категорії

«діти-сироти»ОСОБА_1.

          В обґрунтування своїх вимог позивач

посилається на Цивільний кодекс України, на Закони України «Про охорону

дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту

дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»та зазначає, що

відповідач безпідставно відмовляє позивачу в прийнятті на квартирний облік по

пільговій категорії «діти-сироти».

          Відповідач заперечує проти позовних

вимог, виходячи з того, що згідно роз`яснення Міністерства України у справах

сім`ї, молоді та спорту за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського

піклування, зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками,

рідними тощо до влаштування у сім`ї громадян або заклади. Діти зазначеної

категорії мають зараховуватися на облік громадян, потребуючих поліпшення

житлових умов за місцем їх походження, тобто за місцем проживання або

перебування їх біологічних батьків на момент їх смерті або виникнення обставин,

що привели до позбавлення батьківського піклування.

Розглянувши подані документи і

матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є «дитина сирота», який з

травня ІНФОРМАЦІЯ_1 року виховувався в дитячих будинках та перебував на повному

державному утриманні, що підтверджується довідкою № 977 від 12.09.2008, копія,

якої наявна в матеріалах справи.

Останнім місцем проживання та

виховання позивача є Київська держава академія водного транспорту ім. гетьмана

Петра Конашевича-Сагайдачного в якій позивач перебував на повному державному

забезпеченні до досягнення 23 річного віку, що підтверджується довідкою №

1598/Д від 02.10.2008, копія, якої наявна в матеріалах справи.

Як вбачається з позовної заяви та

доданих до неї документів позивач неодноразово звертався до Подільської

районної у м. Києві державної адміністрації щодо зарахування на квартирний

облік, але всі звернення позивача залишалися без належного розгляду.

          Позивач

звертався з проханням надати йому житлову площу до ТОВ «Проффіт Консалтинг

Груп», але ОСОБА_1. 08.10.2008 було відмовлено, що підтверджується довідкою №

37, копія, якої наявна в матеріалах справи..

Відносини, що склалися між

позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту

статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства

України.

Суд, дослідивши матеріали справи та

заслухавши пояснення сторін, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону

України  «Про забезпечення

організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей,

позбавлених батьківського піклування»дитина-сирота - дитина, в якої померли чи

загинули батьки.

У ст. 47 Конституції України

зазначається, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких

кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або

взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається

державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для

них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла

інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до ст. 29 Цивільного

кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира,

інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у

відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно,

переважно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла

чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень,

які встановлюються законом.

З матеріалів позовної заяви

вбачається, що позивач проживає в гуртожитку.

Згідно п. п. 6 п. 13 «Правил обліку

громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень

в Українській РСР»затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР

і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470, на квартирний облік беруться громадяни, які

потребують поліпшення житлових умов із роз`ясненням, що потребуючими поліпшення

житлових умов визнаються громадяни, які проживають у гуртожитках.

Суд бере до уваги, що відповідно до

вимог ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства»передбачено, що діти-сироти

та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи

піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати,

дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї не мали впорядкованого житла або

вселення їх в приміщення, яке зберігалося за ними, неможливе, забезпечуються

позачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку,

встановленому законодавством України.

З огляду на наявність у позивача

статусу дитина-сирота, він має право в силу вимог ст. 25 Закону України «Про

охорону дитинства»на позачергове забезпеченням житлом.

Згідно п. 13 Постанови Кабінету

Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та

матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського

піклування»від № 05.04.2008 року № 226 зазначено, що діти-сироти і діти,

позбавлені батьківського піклування, у тому числі ті, що перебувають під опікою

(піклуванням), після закінчення (державою, а саме передбачено, що державні

соціальні стандарти і припинення) перебування у державному навчально-виховному

закладі, навчання у професійному навчально-виховному, вищому навчальному

закладі, а також: молодь цієї категорії після проходження строкової служби в

Збройних Силах України забезпечуються позачергово впорядкованим житлом.

Згідно зі ст. 8 Конституції

України, Конституція має найвищу юридичну силу, закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні

відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції

України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається

звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Звуження змісту прав і свобод

означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які

відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик

права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру

території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно

вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної

характеристики.

Враховуючи те, що позивач є

дитина-сирота, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в

себе й право на позачергове забезпеченням житлом.

Наділивши дітей-сиріт соціальною

гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити

належний матеріальний рівень таким особам.

          Відповідно

до ст. 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського

піклування»заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених

батьківського піклування, а також осіб із їх числа, гарантуються,

забезпечуються та охороняються державою.

Допомога та утримання таких дітей

не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують

кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного,

морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений

прожитковий мінімум для таких осіб.

Відповідно до вимог п.1 ст. 39

Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни   беруться   

на   облік   потребуючих  

поліпшення   житлових   умов  

за   місцем проживання -виконавчим

комітетом районної в місті Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 36 ЖК Української

РСР облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як

правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської,

районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Згідно ст. 42 ЖК Української РСР

жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку

потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до вимог п. 2 Постанови

№ 470 жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових

умов, постійно проживають у даному населеному пункті, як правило у вигляді

окремої квартири на сім'ю

Крім того, суд бере до уваги зміст п. 12 Постанови №

470, яким передбачено, що у виконавчих комітетах місцевих Рад народних

депутатів ведення квартирного обліку покладається на відділи  по обліку і розподілу жилої площі, а там, де

таких відділів нема, - на службових осіб, призначених рішенням виконавчого

комітету.

З огляду на те, що позивач є дитина-сирота, він наділений державою

правом на позачергове забезпечення житлом, тому відповідач зобов`язаний взяти

на квартирний облік по пільговій категорії «діти-сироти»позивача, згідно вимог

чинного законодавства.

       Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України  у

справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження

надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;

розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи

несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного

балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів

особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі

прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу

адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті

обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків,

встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи

позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи наведені вище обставини

в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача

стосовно зобов'язання відповідача взяти на квартирний облік  по пільговій категорії «діти-сироти»ОСОБА_1.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.

161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний

адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О

В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Зобов`язати Подільську районну у

м. Києві державну адміністрацію взяти на квартирний облік по пільговій

категорії «діти-сироти»ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

Постанова відповідно до ч. 1 ст.

254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після

закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим

Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено

до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження

постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови

в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному

адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                               

В.І.Келеберда