Постанова

від 06.05.2009 по справі 2-а-6827/09/170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

u

u

ХЕРСОНСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66,

тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 06 травня 2009 р.  10 год. 34 хвил.   

Справа № 2-а-6827/09/2170                                         Кат.

2.11.1   

Херсонський окружний

адміністративний суд у складі:

головуючого

судді: Хом'якової В.В.,

при

секретарі:  Вуйцик О.Г.,   за участю представників позивача Головатенко

К.К., Ярошенко Ю.Б., представників відповідача - Канер С.В.(в засіданні

06.05.09), Даніщук С.Ю. (в засіданні 17.04.09), Погорєлової Т.К. ( в засіданні

17.04.09)  

розглянувши у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

 ВАТ "Бериславський хлібозавод"Херсонської

області

до  Державної податкової інспекції у

Бериславському районі Херсонської області

про визнання

нечинними податкових повідомлень - рішень,

встановив:

 Відкрите акціонерне товариство Бериславський

хлібозавод звернулосьдо суду з позовом про визнання нечинними податкових

повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бериславському районі

Херсонської області від 25.12.08 № 0000722310/0 про визначення податкового

зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 228852 грн. та застосування

штрафних санкцій в сумі 114426 грн. та № 0000732310/0 про зменшення бюджетного

відшкодування з податку на додану вартість в сумі 11737 грн. та застосування

штрафних санкцій в сумі 5868 грн. В позовній заяві зазначено, що правочин

купівлі товариством печі хлібопекарської містить всі суттєві та необхідні умови

для договору поставки, підтверджується первинними документами -договором,

рахунком на оплату, накладною, податковою накладною, актом приймання-передачі.

Суми ПДВ по господарській операціях купівлі печі віднесені до податкового

кредиту на підставі податкових накладних,  

виданих продавцем -ТОВ Агротрейдплюс, які відповідають всім вимогам,

що  пред'являються до оформлення податкових

накладних. Інвентарний номер не був присвоєний печі, оскільки вона не

змонтована, не складатись типові форми 03-1, 03-6. Доводи відповідача про  відсутність фактичної поставки печі

суперечать висновкам інвентаризації печі, яку проводили податківці. При

адміністративному оскарженню позивач надав податковому органу транспортні

накладні як докази перевезення печі. Відсутність складських приміщень у

продавця печі не свідчить  про

безтоварність угоди. Представники позивача повідомили в судовому засіданні, що

піч є газовою, роботи по газифікації заводу ведуться з серпня 2008 року, тому

печ не змонтована і не введена  в

експлуатацію.  

Позивач

звертає увагу на недоліки акту перевірки, в якому висновки ґрунтуються не на

первинних документах, а на суб"єктивних припущеннях перевіряючих. Згідно

вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних виїзних планових

та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого

законодавства, затвердж. наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005, акт

невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки повинен

містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм

податкового, валютного та іншого законодавства (п.1.5); в акті викладаються всі

суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання,

які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та

іншого законодавства (п.1.6); Факти виявлених порушень податкового, валютного

та іншого законодавстві викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної

планової чи позапланової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із

посиланням на первинні або інші документи, як зафіксовані в бухгалтерському та

податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.1.7).

В доповненнях

до позовної заяви позивач також заперечує проти 

виявлених податковою інспекцією фактів заниження  показників рядка 1 Декларацій операції на

митній території України, що оподатковуються 

за ставкою 20 %. Підприємство, на думку позивача, не занижувало  ціну на реалізоване  борошно більш ніж на 20 відсотків. Позивач

зазначає, що може існувати декілька ринкових цін на однорідні товари (однорідні

за назвою), які однак є такими, що відрізняються своїми параметрами. Згідно п.

1.20.1 ст.1.20 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, однорідні

товари, які не є ідентичними та мають подібні характеристики, складаються з

подібних елементів, що дозволяє їм виконувати однакові функції або бути

взаємопов'язаними. Податкова інспекція не прийняла до уваги , що в

перевіряємому періоді  існувало дві муки,

- одна комерційна, що поступала від постійних постачальників, більш високої

якості, та мука, що поступала від ДАК Хліб України(державної компанії, що

реалізує муку з держрезерву за цінами, що є нижчими ніж існують на ринку, але й

нижчої якості та з іншими параметрами). Порівнювати ціни на муку, керуючись

лише її сортністю, неможливо. Борошно 

ДАК Хліб Українине відповідало виробничим вимогам хлібозаводу, але його

потрібно було терміново зібрати згідно наданих нарядів, тому керівництвом було

прийнято рішення реалізувати борошно Новокаховському хлібозаводу, якому даний

сорт борошна підходив і який мав грошові кошти.   Новокаховський   хлібозавод 

самостійно  забирав   борошно з миколаївського хлібоприймалього

підприємства, додаткових витрат, в тому числі транспортних, позивач  не ніс. Ціна борошна відповідала цінам, за

якими відпускала борошно позивачу ДАК Хліб України, тому для цього борошна

звичайною  та справедливою  є 

ціна,  що  встановлена договором  з 

Новокаховським  хлібозаводом та

ДАК Хліб України. ДПІ не доведено тієї обставини, що  договірна ціна не відповідає рівню звичайних

цін. ДПІ не зверталась до платника податків із запитом щодо обґрунтування рівня

договірних цін.

Представники

позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги.

Державна податкова

інспекція у Бериславському районі Херсонської області  проти позову заперечує, мотивуючи тим,

що  при притягненні до адміністративної

відповідальності керівник та головний бухгалтер підприємства визнали вину в

скоєні порушення податкового законодавства. Господарська операція придбання

печі не підтверджено належними первинними документами. Про  відсутність фактичного відвантаження печі

позивачу  свідчить відсутність складських,

торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів у продавця, відсутність

товарно-транспортних накладних на перевезення печі, технічної документації,

зовнішний огляд обладнання. Позивач перераховував кошти продавцю печі без мети

реального настання правових наслідків,  з

метою заниження об'єкту оподаткування. Правочин придбання печі є нікчемним,

тому що суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний

порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної  частини бюджету.

Представники

відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши

подані сторонами  документи і матеріали,

заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі

фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які

мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив,

що  податкові повідомлення-рішення, які є

предметом спору, прийняті  за висновками

акту перевірки ДПІ у Бериславському районі Херсонської області від 17.12.08 №

55/231/05510970, при проведенні  якої

встановлено, що згідно договору № 12/04 - 07 від 02 квітня 2007 року ТОВ

"Агротрейдплюс" (м. Херсон), (продавець) взяло на себе зобов'язання

реалізувати ВАТ "Бериславський хлібозавод" (покупець) обладнання: піч

хлібопекарську Г4-ПХЗС-25 площею полу 25 кв. м (виробник в угоді не вказаний,

дата виготовлення також відсутня). Покупець зобов'язується провести передплату

в розмірі 30% від суми поставки до 01.02.2008. Поставка обладнання - протягом

1-го місяця з моменту передплати - на суму 1261800 грн., в т.ч. ПДВ - 210300

грн. Місцезнаходження обладнання - склад ТОВ "Агротрейдплюс".

Транспортні послуги здійснюються продавцем. Термін дії договору - 31.12.2012.

Фактично, у перевіряємому періоді на адресу товариству з обмеженою

відповідальністю "Агротрейдплюс" відповідно платіжного доручення №

4584 від 27.08.2007р. перераховано попередню оплату за обладнання в сумі

304000грн., за  податковою накладною №

120 від 27.08.2007 до складу податкового кредиту у серпні 2007 року платником

віднесено ПДВ в сумі 50666,67 грн. У лютому 2008року ВАТ "Бериславський

хлібозавод" згідно податкової накладної № 37/2 від 18.02.2008р. до складу

податкового кредиту віднесено ПДВ в розмірі 134633,33грн., а згідно видаткової

накладної № РН-0000109 від 18.02.2008року та акту прийому-передачі майна ТОВ

"Агротрейдплюс" передано покупцю - ВАТ "Бериславський

хлібозавод" - піч хлібопекарську Г4-ПХЗС-25 площею полу 25 кв.м.  В даному періоді підприємством здійснено

наступну бухгалтерську проводку Дт 104 Кт 631 -1051500 грн., оприбутковано піч

хлібопекарську на балансовий рахунок 104 "Машини та обладнання". В

акті перевірки зазначено, що в ході збору інформації щодо проведеної

фінансово-господарської операції по оприбуткуванню обладнання, на адресу ДПІ у

м. Херсоні з питань підтвердження взаємовідносин ВАТ "Бериславський хлібозавод"

з ТОВ "Агротрейдплюс" надіслано запит від 20.11.2008. № 10666/8/23 .

Листом від 15.12.2008року за № 9757/7/23-604 ДПІ у м. Херсоні повідомлено

наступне : засновником,  директором та

головним бухгалтером ТОВ "Агротрейдплюс" є ОСОБА_1. Приватне

підприємство "Агротрейдплюс" у перевіряємому періоді у своїй

виробничій діяльності використовував орендне офісне приміщення : м. Херсон,

вул. Кірова 24, оф.704, торгівельні чи складські приміщення підприємством не

використовувались. Крім того, в акті перевірки зазначено, що постачальником  обладнання на адресу ТОВ Агротрейдплюс є ТОВ

Адамант, засновником та керівником якого є також ОСОБА_1. Перевірити ТОВ

Адамантподаткова інспекція не має можливості у зв'язку з викраденням документів

у останнього. Відповідач дійшов до висновку, що підтвердити сплату до бюджету

суми ПДВ 210166 грн. 67 коп. неможливо.

  В ході перевірки була створена комісія у

складі генерального директора ВАТ Бериславський хлібозаводОСОБА_2., головних

державних ревізорів-інспекторів 

ОСОБА_3., ОСОБА_4., яка  25

листопада 2008 року провела   огляд      обладнання -     печі  

хлібопекарської     

Ґ4-ПХЗС-25,   та встановила, що на

вигляд обладнання вже було у використанні (залишились сліди його

використання:  залишки ізоляції, сліди

демонтажу) у розібраному вигляді, значні частини якого пошкоджені корозією,

невідомого походження, без інвентарного номера та відсутності картки його

обліку. На неодноразові письмові запити про надання технічної документації на

дане обладнання, чи іншої документації, яка засвідчила б дату виготовлення,

виробника, серійний номер і інші ознаки даної печі, посадовими особами

підприємства відмовлено. Документи, які надано для перевірки  - податкові накладні, видаткові накладні та

платіжні доручення не відображають в повній мірі проведення господарської

операції по придбанню обладнання - печі хлібопекарської - Г4-ПХЗС-25.

Відповідач стверджує, що основні засоби позивачу не надходили і не

використовувались у перевіряємому періоді. Операції із придбання та реалізації

не мали реального товарного характеру. ДПІ посилається на те, що згідно з

пп.7.4.1 п.7.4 сі.7 Закону "Про податок на додану вартість"

визначальним фактором для отримання права платника податку на податковий кредит

є: придбання (виготовлення) ним товарів та послуг чи придбання (будівництво,

спорудження) основних фондів та використання придбаних (послуг) чи основних

фондів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника

податку, тобто, наявність факту отримання товарів (послуг). Відсутні

товарно-транспортні накладні про поставку печі.

ДПІ дійшла до

висновку про заниження  товариством

податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 55289 грн. 95 коп.

внаслідок заниження цін на реалізоване борошно більше ніж на 20 відсотків при

проведенні наступних фінансово-господарських операцій: за договором поставки №

06-08/07 від 07.08.2007р. ВАТ "Бериславський хлібозавод" реалізувало

на адресу ВАТ "Новокаховський хлібозавод" борошно І, II і вищого

сортів, отримане від ДАК "Хліб України". На адресу покупця платником

було відвантажено борошно, місцем відвантаження якого є ВАТ "Миколаївський

КХП". З метою вивчення інформації щодо рівня справедливих цін при

здійсненні ВАТ "Бериславський хлібозавод" операцій з продажу борошна,

ДПІ використано ціни на аналогічну продукцію, за якими підприємство придбає

борошно для здійснення основного виду діяльності - виробництва хлібобулочних

виробів, які діяли у відповідних податкових періодах. Основним постачальником

борошна на підприємстві є  ТОВ

"Агротрейдплюс"( код 34457722, м. Херсон), місцем відвантаження

борошна якого також є ВАТ "Миколаївський КХП". Тому, борошно

відповідних ґатунків у відповідних податкових періодах відвантажене ВАТ

"Бериславськиі хлібозавод" на адресу ВАТ "Новокаховський

хлібозавод" та отримане від  ТОВ

"Агротрейдплюс" є ідентичними (однорідними) товарами. Оскільки

звичайні ціни на борошно перевищують 20% фактичної ціни реалізації

підприємством продукції, то база оподаткування при здійсненні даних операцій

визначається, виходячи із справедливої ціни на борошно. Відповідно до вимог

п.1.20 ст. 1 Закону про оподаткування прибутку, звичайною вважається ціна

товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом

(1.20.1) не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що

звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова

ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за

умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець

бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно

незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі

товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за

їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Для визначення звичайної

ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент

продажу такого товару (роботи , послуги) договори з ідентичними (однорідними)

товарами (роботами, послугами) у співставних умовах... (пп.. 1.20.2 Закону про

ПДВ)..

Згідно із п.

1.7 ст. 1 Закону України Про податок па додану вартістьподатковий кредит -

сума, на яку платник податку мас право зменшити податкове зобов'язання чинного

періоду, визначена згідно з ним Законом. Податковий кредит звітного періоду

складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у

звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких

відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи

нематеріальних активів, що підлягають амортизації. За пунктом 1.3. статті 1

названого Закону платником податку є особа, яка згідно з цим Законом

зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що

сплачується покупцем.

Згідно з

підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника

податку па податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата

списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів

(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі

розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата

отримання податкової накладної, то посвідчує факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг).

Не

дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких втрат по сплаті

податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а

при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським

документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких роби

(послуг) (підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок па додану

вартість).

Аналіз

вищевикладених положень свідчить, що на момент формування позивачем податкового

кредиту за наслідками операцій з придбання печі у ТОВ Агротрейдплюс до складу

податкового кредиту мали відноситись суми податку на додану вартість, сплачені

(нараховані) в ціні товару (робіт, послуг) при їх придбанні. Документом, що

посвідчував право па отримання податкового кредиту, вважалась податкова

накладна, яка підтверджувала сплату податку на додану вартість. При цьому для

віднесення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту

платником податку (покупцем) Законом України Про податок на додану вартість(в

редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не було

передбачено умов сплати сум податку на додану вартість до бюджету його

контрагентом (продавцем), знаходження печі у використанні, не складання типової

форми 03-1, 03-6 та інші обставини. Не є підставою для позбавлення платника

податку права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до

податкового кредиту та обставина, що у продавця обладнання відсутні складські

приміщення, або факт викрадення документів у ТОВ Адамант. Первинні

бухгалтерські та податкові документи підтверджують здійснення купівлі-продажу,

а саме: договір купівлі-продажу, рахунок на оплату, накладна, податкові

накладні, акт прийому-передачі печі, платіжні документи. Технічна документація,

яка не була надана при перевірці, не є первинним бухгалтерським або податковим документом.

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо формування

податкового кредиту, має всі документальні підтвердження розміру свого

податкового кредиту.  Відповідач не надав

суду доказів того, що ТОВ Агротрейдплюс на момент здійснення операції з

позивачем не було зареєстровано як 

платник податку на додану вартість і не мало право на нарахування

податку на додану вартість та складання податкових накладних. Натомість з

довідки  документальної невиїзної

перевірки ТОВ Агротрейдплюсвід 09.12.08 вбачається, що останнє підтверджує

поставку печі хлібопекарської.

 Факт одержання позивачем печі підтверджується

як товарно-транспортними накладними, наданими позивачем до податкового органу

при адміністративному оскарження податкового повідомлення-рішення, так  і самим відповідачем, оскільки посадові особи

ДПІ оглядали піч при проведенні перевірки. 

Дослідження зовнішнього вигляду печі і визначення перевіряючими придатність

печі для використання у господарській діяльності суд не приймає до уваги, так

як до компетенції податкового органу не належить проведення будь-яких технічних

досліджень, для цього необхідно мати спеціальну освіту, досвід тощо.

Укладений з

ТОВ Агротрейдплюс  договір на момент

розгляду справи є чинним і в установленому законодавством порядку судом

недійсним не визнавався, а спірні податкові накладні, надані позивачем до

органу державної податкової служби виписані ТОВ 

по реальним господарським операціям, що відбулися, є чинними на момент

розгляду справи і в сукупності з іншими доказами у справі дають суду підстави

для висновку про достовірність підтвердження фактичності здійснення

господарських операцій, сплати податку на додану вартість та його суму

позивачем в ціні товару при його придбанні у вказаного контрагента.

Відповідно до

частини 2 статті 71  Кодексу

адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Всупереч наведеним вимогам відповідач як

суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в

обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів

правомірності прийнятого ним рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування та

донарахування податку на додану вартість, а також висновків акта перевірки щодо

порушення позивачем вимог пп. 4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7  ст. 7 Закону України "Про податок на

додану вартість". Доказів того, що дії позивача спрямовані на безпідставне

одержання коштів із державного бюджету, податкова інспекція суду також не

надала. Відсутність у податкового органу можливості провести зустрічну

перевірку ТОВ Адамантне може безпосередньо та остаточно вказувати на

невиконання останнім своїх податкових зобов'язань, враховуючи відсутність

доказів приховування доходів від оподаткування, і тим самим позбавляти позивача

права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до

складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання

бюджетного відшкодування.

Не знайшли

свого підтвердження при розгляді справи доводи ДПІ про  заниження 

ціни на борошно, яке було реалізоване позивачем відкритому

акціонерному  товариству Новокаховський

хлібозавод. Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування

прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР) передбачає, що

ідентичні товари (роботи, послуги) - це товари (роботи, послуги), що мають

однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності

товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають

на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак

товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник.  Висновки посадових осіб ДПІ, що ціна на

борошно одного й того ж гатунку при відсутності даних про виробника

борошна  повинна бути  однаковою, не ґрунтуються на приписах будь -

якого  нормативного акту. Податковий

орган повністю ігнорує існування ринкових цін. Борошно відрізняється не тільки

ґатунком, але й виробником, якістю, датою виробництва, іншими показниками.

Позивач отримав від державної компанії ДАК Хліб Україниборошно з державного резерву

та реалізував іншому підприємству за 

ціною отримання, посилаючись на невідповідність даного борошна  своїм виробничим вимогам . Суд вважає

надуманими вимоги податкового органу до 

позивача щодо реалізації борошна державного резерву за більш високими цінами,

такими як є ціни ТОВ "Агротрейдплюс". Доводи ДПІ про ідентичність

борошна з держрезерву та борошна , яке поставляє ТОВ "Агротрейдплюс"

не підтверджені документально і є припущенням відповідача, а не достовірно

встановленим фактом.

Частиною 1

статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування,

їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких

обставин спірні рішення не відповідають діючому законодавству, оскільки

прийняті без врахування вказаних вище норм, а тому позовні вимоги підлягають

задоволенню з урахуванням пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, відповідно

до якої у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про

визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або

визнання нечинним такого рішення. Позивачу відшкодовуються судові витрати. В судовому

засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено

про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись  ст. 94,  

ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд  

постановив

:

 Позов задовольнити. Визнати нечинними

податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бериславському

районі Херсонської області  25.12.08 №

0000722310/0 про визначення податкового зобов'язання ВАТ "Бериславський

хлібозавод" з податку на додану вартість в сумі 228852 грн. та

застосування штрафних санкцій в сумі 114426 грн., № 0000732310/0 про зменшення

бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 11737 грн. та

застосування штрафних санкцій в сумі 5868 грн.

Відшкодувати

відкритому акціонерному товариству "Бериславський хлібозавод"  (Херсоська область, м. Берислав, вул. Леніна,

474, код 05510970) з Державного бюджето витрати по сплаті судового збору в сумі

3 грн. 40 коп.

Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного

адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний

строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі

відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про

апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у

справі.

Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про

апеляційне оскарження.

Постанова

набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне

оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені

строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано,

набирає законної сили  після закінчення

апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                     

     Хом'якова В.В.

Повний текст постанови підписано

13 травня 2009 року