Рішення

від 10.02.2014 по справі 910/15429/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15429/13 10.02.14

За позовом Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України, Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест"

про стягнення 34 731,05 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від прокурора: Пантюхов О.В. (посвідчення від 28.10.2012);

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача-2: Іваненко М.В. (за довіреністю від 05.07.2013);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 10 лютого 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09.08.2013 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява №6-2244 вих.13 від 01.08.2013 Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України, Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" про стягнення 34 731,05 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 18.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013 розгляд справи відкладено на 07.10.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 07.10.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 11.11.2013.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Цюкала Ю.В., з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 розгляд справи відкладено на 02.12.2013.

У зв`язку із перебуванням судді Цюкала Ю.В. на лікарняному, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 02.12.2013, з метою дотримання процесуальних строків, справу було передано судді Підченко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 суддею Підченко Ю.О. прийнято справу до свого провадження. Розгляд справи призначено на 23.12.2013.

У зв'язку із виходом судді Цюкала Ю.В. з лікарняного, з метою уникнення затягування розгляду справи, розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 справу було передано судді Цюкалу Ю.В. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 відкладено розгляд справи на 27.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 відкладено розгляд справи на 10.02.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 10.02.2014, з'явився прокурор та представник позивача 2, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представники позивача 1, відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2012 між Відкритим акціонерним товариством «Діпрозв'язок» (далі за текстом - ВАТ «Діпрозв'язок») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тест» (далі за текстом - ТОВ «Тест») було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №865, предметом якого згідно з п.1.1 є передача позивачем у строкове платне користування відповідача нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3, які перебувають у власності позивача, загальною площею 152,2 кв. м.

Процесуальний позивач зазначає, що в подальшому 04.07.2012 між позивачем-2 та відповідачем укладено Додаткову угоду №1, згідно якої позивач-2 надає відповідачеві окремі послуги щодо забезпечення телефонного зв'язку в рамках орендних відносин між ними.

В позовній заяві прокурор посилається на те, що в силу п.4.2. Договору, на відповідача покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі.

Протягом дії Договору, позивачем вчасно і в повному обсязі виконувалися всі обумовлені ним зобов'язання, як зазначено в позовній заяві.

В результаті недобросовісного виконання відповідачем умов Договору, станом на час подання позовної заяви, заборгованість відповідача складає 26 309,29 грн. з орендної плати, та 7 052,16 грн. за комунальні послуги.

Збитки, завдані ПАТ «УІПРІКІ «Діпрозв'язок» є збитками економічним інтересам держави, з огляду на що прокурор звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача грошові кошти: заборгованість з орендної плати у сумі 26 309,29 грн., заборгованість за комунальні послуги у сумі 7 052,16 грн., пеню у сумі 671,55 грн. та 15% річних у сумі 698,05 грн.

Позивач-2 надав письмові пояснення щодо обставин справи, в яких позовні вимоги підтримує у повному обсязі, вважає позов обгрунтованим та доведеним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.08.2013, 18.09.2013 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень.

Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив до суду не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2012 між ВАТ «Діпрозв'язок» (орендодавець) та ТОВ «Тест» (орендар) було укладено Договір оренди нежитлового приміщення №865.

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 152,2 кв. м, які знаходяться у власності ВАТ «Діпрозв'язок» за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3.

Цей Договір вступає в силу з 04.07.2012 і діє до 30.06.2013 включно, а в частині розрахунків, - до повного виконання.

Пунктом 2.1. Договору сторони передбачили, що вступ орендаря у тимчасове володіння та користування майном настає одночасно із підписанням Акту приймання-передачі вказаного в п. 1.1. майна.

04.07.2012 між сторонами Договору було укладено Акт приймання-передачі майна відповідно до якого, ВАТ «Діпрозв'язок» передав, а ТОВ «Тест» прийняв нежитлові приміщення згідно Договору №865 від 04.07.2012, які знаходяться в будинку за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 3, загальною площею 152,2 кв. м.

Згідно п.3.1. вищезазначеного Договору, орендна плата за майно встановлюється згідно протоколу про встановлення договірної ціни за базовий (липень) місяць 2012 року і складає 15 220,00 грн., крім того ПДВ 20% - 3 044,00 грн., всього орендна плата становить 18 264,00 грн.

В матеріалах справи наявний Протокол №1 угода про договірну ціну за 1 кв. м для визначення місячної орендної плати), з якого вбачається,що сторонами досягнуто узгодження про розмір ціни за 1 кв. м за майно, що розташоване на першому поверсі - на рівні 100,00 грн. (без ПДВ) для визначення місячної орендної плати за базовий липень місяць 2012 р. і відповідно орендна плата становить: без ПДВ - 15 220,00 грн.; ПДВ 20% - 3 044,00 грн.; разом з ПДВ - 18 264,00 грн.

У відповідності до п.3.2, орендар сплачує орендну плату з урахуванням її індексації. Орендодавець до 25-го числа кожного місяця виставляє орендарю рахунок-фактуру, згідно якого останній здійснює авансовий платіж за майно до 5-го числа наступного місяця. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, крім випадків дефляції.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що рахунок-фактура на комунальні послуги, експлуатаційні витрати та компенсація земельного податку виставляються орендодавцем, згідно якого орендар перераховує орендодавцю кошти до 25-го числа наступного розрахункового місяця.

Пунктом 3.6. Договору сторони домовились, що відшкодування вартості комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, електропостачання) та плати за експлуатаційні витрати (охорона, виклик міліції, пожежної та охоронної сигналізації, вивіз сміття, прибирання місць загального користування, профдезінфекція, обслуговування ліфтів та електроустановок в місцях загального користування) буде проводитись на підставі фактичних витрат в пропорційному відношенні загальної площі, що орендує орендар до загальної площі будівлі.

Розділом 4 Договору сторонами визначено зобов'язання орендаря. Зокрема, п.4.2. Договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі передбачені цим Договором.

Згідно з п.8.1. Договору сторони зобов'язуються виконувати всі умови, передбачені цим Договором, і несуть майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як відомо, на виконання умов Договору 13.06.2013 між сторонами було укладено Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого ТОВ «Тест» передало, а ПрАТ «Діпрозв'язок» прийняло нежитлові приміщення згідно Договору №865 від 04.07.2012.

З матеріалів справи вбачається, що 04.07.2012 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №865 від 04.07.2012 на оренду нежитлового приміщення.

У відповідності до п.1 вказаного Договору, орендодавець дає згоду на виділення та користування орендарю двома лініями міського та міжміського зв'язку з номерами міського телефону 248-92-37, 248-92-38 та здійснює тимчасове їх підключення від кросу ВАТ «Діпрозв'язок». Орендар зобов'язується компенсувати орендодавцю експлуатаційні витрати на дві лінії п.2 цього Договору.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, судом встановлено, що орендодавцем належним чином виконано умови Договору. Однак, відповідач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України не виконував взяті на себе зобов'язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем-2 з орендної плати у сумі 26 309,29 грн. та за комунальні послуги у сумі 7 052,16 грн., що разом складає 33 361,45 грн.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Станом на час розгляду справи докази сплати відповідачем заборгованості за Договором відсутні.

В підтвердження наявної заборгованості в матеріалах справи наявна довідка від 11.09.2013 №164-1/2457 Центрального відділення публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», відповідно до якої у період з 04.07.2012 по 10.09.2013 на рахунок ПрАТ «Діпрозв'язок» кошти від ТОВ «Тест» не надходили (в тому числі в рахунок оплати платежів за Договором №865 від 04.07.2012 за оренду та комунальні послуги нежитлового приміщення).

Також, в матеріалах справи наявна Довідка вих.№Р.02/2097 від 12.09.2013 Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку №2», з якої вбачається, що на поточний рахунок ПрАТ «Діпрозв'язок» грошові кошти від ТОВ «Тест» в рахунок оплати платежів за Договором №865 від 04.07.2012 за оренду та комунальні послуги нежитлового приміщення не надходили.

З Довідки ПАТ «Перший Інвестиційний Банк» вбачається, що на поточний рахунок ПрАТ «Діпрозв'язок» від ТОВ «Тест» надходили наступні грошові кошти: 13.08.2012 платіжне доручення №224 на суму 16 976,52 грн.; 04.09.2012 платіжне доручення №245 на суму 20 311,61 грн.; 21.09.2012 платіжне доручення №278 на суму 21 541,46 грн.; 01.11.2012 платіжне доручення №323 на суму 20 747,04 грн.; 20.11.2012 платіжне доручення №353 на суму 2 225,56 грн.; 21.12.2012 платіжне доручення №438 на суму 22 507,16 грн.; 04.02.2013 платіжне доручення №513 на суму 23 650,36 грн.; 11.02.2013 платіжне доручення №535 на суму 9 141,13 грн.; 12.02.2013 платіжне доручення №536 на суму 9 141,13 грн.; 22.02.2013 платіжне доручення №541 на суму 24 158,60 грн.; 21.03.2013 платіжне доручення №544 на суму 23 760,86 грн.; 10.04.2013 платіжне доручення №8 на суму 18 355,32 грн.; 16.04.2013 платіжне доручення №13 на суму 4 450,54 грн.

З огляду на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 26 309,29 грн. та заборгованості за комунальні послуги у сумі 7 052,16 грн. підлягають задоволенню.

За змістом ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань передбачених п.п. 3.2, 3.3. цього Договору, на вимогу орендодавця зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час просточення, а також 15% річних від простроченої суми.

Наданий позивачем розрахунок 15% річних, як то передбачено умовами Договору у розмірі 698,05 грн. перевірено судом та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.2. Договору оренди передбачено, що за несвоєчасне перерахування грошових коштів, передбачених п.п. 3.1, 3.4 цього Договору, орендар сплачує орендодавцеві пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Наданий позивачем розрахунок пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення у розмірі 671,55 грн. перевірено судом та встановлено, що останній відповідає нормам чинного законодавства, зокрема вимогам вказаної статті та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за договором оренди та наявну заборгованість.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість по орендній платі у сумі 26 309,29 грн.; заборгованість за комунальні послуги у сумі 7 052,16 грн.; пеня у сумі 671,55 грн.; 15% річних у сумі 698,05 грн.

Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Недотримання відповідачем умов договору оренди завдає шкоди економічним інтересам територіальної громади Київської області, а відтак, у спірних правовідносинах інтереси держави та позивачів збігаються.

Пред'явлення даної позовної заяви Київською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України в особі ПрАТ «Діпрозв'язок» є безпосереднім захистом економічних інтересів держави. Збитки, завдані ПрАТ «Діпрозв'язок» є збитками економічним інтересам держави.

З огляду на вищезазначене, заступник Київського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері правомірно звернувся до Господарського суду міста Києва на захист інтересів держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв'язок".

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З огляду на зазначене, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 31036236, ІПН 310362326544) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Державної служби спеціалізованого зв'язку та захисту інформації України в особі Приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Дніпрозв'язок" на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 26 309,29 грн. (двадцять шість тисяч триста дев'ять гривень 29 копійок), заборгованість за комунальні послуги у сумі 7 052,16 грн. (сім тисяч п'ятдесят дві гривні 16 копійок); пеня у сумі 671,55 грн. (шістсот сімдесят одна гривня 55 копійок); 15% річних у сумі 698,05 грн. (шістсот дев'яносто вісім гривень 05 копійок). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тест" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 31036236, ІПН 310362326544) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду в дохід Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя Ю.В. Цюкало