Рішення

від 25.02.2014 по справі 915/125/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Справа № 915/125/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В..,

з участю представників сторін:

від позивача: Буджак В.Д, директор,

від відповідача: представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/125/14

За позовом: Виробничо - комерційної приватної фірми "РІО" , вул.Червоноармійська,184, оф.626, м. Чернівці,58000,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК -Миколаїв", вул. Артема,38, кв.176, м. Миколаїв,54000,

про стягнення заборгованості за договором в сумі 158312,95 грн.

В С Т А Н О В И В:

Виробничо - комерційна приватна фірма "РІО" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК -Миколаїв" про стягнення 149585,54 грн. основного боргу, 108,30 грн. пені та 11619,11грн. відсотків.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки від 15.07.2013 року за № 15/07 в частині оплати за поставлений позивачем товар.

У судове засідання 25.02.2014 року позивач з'явився, вимоги ухвали суду від 04.02.2014р. виконав в повному обсязі, позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові.

Відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, позов не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне:

15 липня 2013 року між Виробничо - комерційною приватною фірмою "РІО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК-Миколаїв" було укладено договір поставки за № 15/07, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар в асортименті та кількості, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити за нього обумовлену вартість, згідно накладної на поставку товару.

При передачі товару позивач зобов'язаний передати всю, належним чином оформлену документацію на товар, а саме: товаро-транспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, ветеринарне свідоцтво або довідку, ветеринарні карточки і паспорт.(п.2.3.2)

У відповідності до п.3.2.2 перехід до позивача права власності на товар, що поставляється за договором, відбувається в момент підписання уповноваженою особою позивача накладної. Дата отримання товару є дата підписання накладної.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються протягом 5-ти банківських днів з моменту поставки кожної партії товару, за умови надання позивачеві усіх необхідних документів, передбачених п.3.1.3. договору.

На виконання умов договору відповідно до прибутково-видаткових накладних № 150 від 04.09.13 року, № 145 від 27.08.13 року, № 118 від 16.07.13 року, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 352 430,93 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 202845,39 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 01.08.2013р. по 03.10.2013 р.

Таким чином, розмір заборгованості відповідача станом на момент розгляду справи складає 149 585,54 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "МПК-Миколаїв" не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 149585,54 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару у сумі 1619,11грн. та пені нарахованої за період з 12.09.2013р. по 17.12.2013р. у сумі 7108,30 грн., то слід зазначити наступне.

Дані вимоги основані на умовах укладеного сторонами договору (п.5.2, п.5.3), у відповідності до яких, за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. В разі порушення строків поставки товару, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 та частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, підлягають задоволенню повністю й вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК - Миколаїв" грошових коштів у сумі 1619,11 грн. 3 % річних та пені нарахованої за просрочку виконання грошового зобов'язання з оплати поставленого товару за період з 12.09.2013р. -17.12.2013р. у сумі 7 108,30 грн.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують неналежне виконання відповідачем вимог договорів, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані чинним законодавством, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МПК -Миколаїв", вул. Артема,38, кв.176, м. Миколаїв,54000, ідентифікаційний код 38169594 на користь Виробничо - комерційної приватної фірми "РІО", вул. Червоноармійська, 184, оф.626, м. Чернівці, 58000, ідентифікаційний код 25080951, основний борг у розмірі 149 585,54 грн. (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 54 коп.), 7108,30 грн. (сім тисяч сто вісім грн. 30 коп.) пені, 1619,11 грн. (одна тисяча шістсот дев'ятнадцять грн. 11 коп.) три відсотки річних та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3166,26 грн. (три тисячі сто шістдесят шість грн. 26 коп.).

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 26.02.2014р.