Рішення
від 26.02.2014 по справі 913/180/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2014 року Справа № 913/180/14

Провадження №9/913/180/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганський енергозавод" , м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , м. Луганськ

про стягнення 47 992 грн. 24 коп.

суддя Ворожцов А.Г.,

секретар судового засідання Берещенко Н.Ю.

в присутності представників :

від позивача - Куліш Б.М. , дов. № 19/163 від 15.01.14,

від відповідача - Костенко А.В ., дов. № 24 від 02.02.14

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ПАТ "Луганський енергозавод", заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 42556,60 грн., пені в розмірі 3947,96 грн., інфляційних нарахувань - 211,08 грн. та 3% річних - 1276,60 грн. за договором № ДСВ-33 від 01.01.10 про спільне використання технологічних електричних мереж.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог, яка одержана судом 24.01.14, позивач зменшив розмір пені до 121,25 грн., 3% річних - до 27,98 грн. та відмовився від вимоги про стягнення інфляційних нарахувань.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо зменшення розміру позову, наданим йому ч. 4 ст. 22 ГПК України, суд, розглядаючи цей спір, виходить зі зменшеного розміру позову.

В обґрунтування позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позову, позивач посилається на вказаний вище договір, згідно з яким він, як власник мереж, надавав послуги з утримання технологічних електромереж спільного використання, передачу електроенергії яким забезпечує відповідач, а відповідач, як користувач мереж, мав сплачувати вартість послуг відповідно до умов договору.

У порушення договору відповідач сплатив за надані послуги частково на суму 8207,0 грн., борг складає 42556,60 грн.

За умовою пп. 8.2.1 договору відповідачу нарахована пеня в загальному розмірі 121,25 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних - 27,98 грн.

Відповідач, ТОВ "ЛЕО" , просить у задоволенні позову відмовити, про що виклав у відзиві, наданому у судовому засіданні 05.02.14, суть якого зводиться до такого.

У відповідача існують сумніви щодо легітимності деяких підписів на рахунках та актах прийому-здачі послуг, які поставлені з боку позивача та відрізняються від підпису керівника підприємства, який міститься на договорі.

Позивач не надав доказів отримання відповідачем рахунків на оплату послуг.

За умовами договору позивач мав виписувати окремий рахунок для сплати пені, однак таких рахунків відповідач не отримував, тому вимога про стягнення пені є необґрунтованою.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи учасників судового процесу, суд дійшов наступного висновку .

Спір виник через порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором про спільне використання технологічних електричних мереж.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № ДСВ-33 від 01.01.10 про спільне використання технологічних електричних мереж (а.с. 9 - 15), згідно з яким позивач, як власник мереж, зобов'язався надавати послуги з утримання технологічних електромереж спільного використання в точки приєднання електроустановок відповідача або інших суб'єктів господарювання, передачу електроенергії яким забезпечує відповідач, а відповідач, як користувач мереж, мав сплачувати вартість послуг відповідно до умов договору.

Згідно з умовою п. 2.4 договору позивач мав щомісяця до 5 числа, наступного за розрахунковим, надавати відповідачу рахунок на оплату послуг, два примірника акту про обсяг переданої електроенергії та два примірника акту прийому-здачі наданих послуг.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що позивач має право на отримання від відповідача плати за послуги, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж , затв. постановою НКРЕ № 691 від 12.06.08.

Спірним договором (розд. 7) та додатком до нього сторони визначили порядок обрахування плати за послуги з утримання технологічних електромереж, при цьому розрахунковим вважається період з 1 числа місяця до 1 числа наступного місяця (п. 7.1), а сплата послуг відбувається відповідачем на підставі виставленого рахунку протягом 10 днів з моменту його отримання (п. 7.3).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За період з 1 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року позивач надав, а відповідач отримав послуги за договором на суму 50763,60 грн., що підтверджується підписаними сторонами довідками про обсяг переданої електроенергії (а.с. 49 - 64) та актами прийому-здачі наданих послуг (а.с. 16, 18, 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47).

Оскільки спірним договором передбачений обов'язок відповідача сплачувати послуги на підставі отриманих відповідних рахунків, а на час звернення з цим позовом до суду відповідач заперечував отримання рахунків, позивач пред'явив ці рахунки 6 лютого 2014 року.

Представник відповідача у судовому засіданні не погодився з фактом настання обов'язку щодо сплати боргу через неотримання відповідних рахунків.

Суд не погоджується з цим, оскільки, по-перше, матеріали справи містять підписані сторонами акти прийому-здачі наданих послуг за спірний період з визначенням сум отриманих послуг щодо кожного розрахункового періоду, що не перешкоджало відповідачу сплатити послуги, а, по-друге, на момент прийняття рішення позивач надав докази пред'явлення цих рахунків 6 лютого 2014 року, які відповідач мав сплатити протягом 10 днів у відповідності до договору.

Суд також не погоджується з доводами представника відповідача про відсутність обов'язку сплатити пеню через неотримання відповідних рахунків на цю штрафну санкцію, оскільки неотримання рахунків щодо сплати пені не звільняє відповідача від її сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки договір містить письмовий правочин щодо забезпечення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення пені (пп. 8.2.1), право позивача на стягнення пені не залежить від направлення ним відповідних рахунків.

У порушення договору відповідач сплатив за надані послуги частково на суму 8207,0 грн., борг за розрахунком позивача (а.с. 116 - 117) складає 42556,60 грн., що підписується матеріалами справи.

Умовою пп. 8.2.1 договору за порушення терміну внесення платежів передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

За цією умовою відповідачу правомірно нарахована пеня з 17 лютого (після спливу 10 днів з дня отримання відповідачем рахунків) по 24 лютого поточного року в загальному розмірі 121,25 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми відповідачу правомірно нараховані 3% річних в розмірі 27,98 грн. за період з 17-го по 24-го лютого 2014 року.

Оскільки заява позивача про відмову від вимоги про стягнення інфляційних нарахувань не суперечить закону та не порушує прав та інтересів третіх осіб, суд приймає цю відмову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 4, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" , 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937 , на користь позивача, Публічного акціонерного товариства "Луганський енергозавод" , 91020, м. Луганськ, вул. Руднєва, 56, код 00178695 , на рахунок 26005962499607 в ПАТ "ПУМБ" м. Луганськ, МФО 334851, заборгованість в розмірі 42556,60 грн., пеню в розмірі 121,25 грн. та 3% річних - 27,98 грн., загалом - 42705,83 грн ., крім того, витрати зі сплати судового збору - 1617,73 грн.

3. Провадження у справі щодо стягнення інфляційних нарахувань припинити.

Наказ видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане 27.02.14 .

Суддя А. Г. Ворожцов

СудГосподарський суд Луганської області
Дата ухвалення рішення26.02.2014
Оприлюднено27.02.2014
Номер документу37352151
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/180/14

Рішення від 26.02.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Ворожцов А.Г.

Ухвала від 05.02.2014

Господарське

Господарський суд Луганської області

Ворожцов А.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні