Рішення

від 17.02.2014 по справі 919/1389/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року справа № 919/1389/13 За позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57"

(99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 62)

про стягнення неустойки у розмірі 55 583,16 грн та зобов'язання здійснити певні дії

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Бекетової Н.С., довіреність б/н від 08.01.2014

представник відповідача - не з'явився

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (далі - відповідач) про стягнення неустойки у розмірі 55 583,16 грн.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням відповідачем орендованого майна після розірвання договору оренди нерухомого майна від 10.11.2013 № 465-11, що і послужило підставою нарахування неустойки відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 03.12.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.12.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

22.01.2014 від позивача на адресу суду надійшла заява про зміну предмету позову відповідно до якої позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради неустойку у розмірі 55 583,16 грн та зобов'язати відповідача звільнити вбудовані нежитлові приміщення з прибудовою літ. "а" (№№ І-1, І-2, І-4, з № І-6 по № І-9) загальною площею 85,90 кв.м. з ґанком, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, буд. 62 та передати його по акту приймання-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, стягнути з відповідача судовий збір. Також позивач у прохальній частині заяви про зміну предмету позову просить відстрочити сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2014 заяву про зміну предмету позову було прийнято до розгляду, відстрочено Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн до 17.02.2014 та відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи було продовжено до 18.02.2014.

У судовому засіданні 17.02.2014 представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений з дотриманням вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, за адресою його місцезнаходження: вул. Леніна, 62, м. Севастополь, 99011, яка відповідає відомостям, що містяться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк.с.23-24), однак поштовий конверт разом із повідомленням був повернутий до господарського суду міста Севастополя з відміткою "за зазначеною адресою не проживає" (арк.с.29). Правом наданим статтею 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався, відзив на позов не надав.

Відповідно до роз'яснень пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 вищезазначеної постанови).

Враховуючи вищевикладені роз'яснення, суд вважає, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку та його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.07.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 33-08 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення з прибудовою літ. «а» (№№ І-1, І-2, І-4, з № І-6 по № І-9) загальною площею 85,90 кв.м. з ґанком, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 62, які знаходяться на балансі комунального підприємства "РЕП -3". Вартість вбудованих нежитлових приміщень загальною площею - 85,90 кв.м. складає, згідно незалежної оцінки складає 425 350,00 грн (арк.с.9-11).

Зазначений договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації до 23.04.2013 (пункт 7.1 Договору).

Згідно з пунктом 8.8 Договору у випадку порушення орендарем строку повернення (звільнення) об'єкту оренди, визначеного пунктом 4.4.14 цього Договору, орендодавець вправі вимагати, а орендар зобов'язаний сплатити на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за договором за весь час прострочення.

10.07.2009 договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 980.

Актом прийому передачі орендованого майна від 10.07.2009, укладеним між сторонами, підтверджується передача в оренду нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 62 (арк.с.13).

21.01.2010 між Позивачем та Відповідачем також було укладено додаткову угоду про внесення змін до Договору, відповідно до умов якої, сторони погодили доповнити розділ 3 «Орендна плата та інші платежі» пунктом наступного змісту: "п.3.9. Розмір орендної плати на період з моменту підписання цієї угоди до 01.08.2010 визначається відповідно до рішень Севастопольської міської Ради №7273 від 14.07.2009, №8526 від 15.12.2009 складає 4 559,57 грн в місяць і перераховується Орендатором Орендодавцю у терміни, встановлені договором оренди з моменту підписання цієї додаткової угоди. Розмір скоригованої орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру щомісячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції відповідний попередньому місяцю. З 01.08.2010 розрахунок орендної плати поновлюється згідно умовам договору оренди № 33-08 від 10.07.2009 визначеним до внесення цих змін".

У пункті 7.6. Договору сторони передбачили, що дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку оренди, передбаченого договором, що діє до 23 квітня 2013 року (п.7.1 Договору).

Пунктом 4.4.14 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди при припиненні дії договору в належному стані протягом 30 календарних днів з дати припинення договору.

28.03.2013 на адресу позивача від директора ТОВ "Магазин № 57" надійшла заява про продовження строку договору оренди комунального майна.

Листом №01-15/1389 від 07.05.2013 позивач повідомив відповідача про припинення Договору у зв'язку із закінченням терміну, на який він був укладений і запропонував повернути орендоване майно по акту приймання - передачі об'єкта оренди у строк встановлений у Договорі.

Проте, об'єкт оренди орендарем в установленому порядку повернений не був. Акт приймання - передачі об'єкта оренди не підписаний.

Наведене стало підставою звернення позивача до суду із відповідним позовом про зобов'язання звільнити та повернути об'єкт оренди та стягнення з відповідача неустойки у розмірі 55 583,16 грн за період з 24.05.2013 по 31.10.2013.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі обставини справи у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод); з інших юридичних фактів, а також безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання сторонами договору оренди комунального майна, у зв'язку з чим регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" чітко визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Як встановлено судом, між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна № 33-08, відповідно до умов якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення з прибудовою літ. «а» (№№ І-1, І-2, І-4, з № І-6 по № І-9) загальною площею 85,90 кв.м. з ґанком, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 62.

У розділі 7 Договору сторони узгодили, що договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору строком до 23 квітня 2013 року.

У випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення чи зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, котрі були передбачені договором. орендар визнає, що заява про припинення чи зміну договору вважається отриманою орендарем, якщо вона направлена листом на замовлення або цінним листом на адресу орендаря, вказану в договорі. При цьому реєстр відправки визнається сторонами як належний доказ для направлення заяв про зміну чи розірвання договору. (п. 7.2).

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору, 07.05.2013 за вих № 01-15/1389 позивач надіслав відповідачеві повідомлення про припинення 23.04.2013 дії договору у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений та запропонував передати орендоване майно за актом приймання-передачі. Вказане повідомлення направлено цінним листом за юридичною адресою відповідача (арк. с. 56).

Отже, договір припинив свою дію 23.04.2013.

Відповідно до положень частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно з положеннями пунктів 2.4, 2.5 Договору при припиненні договору об'єкт оренди повинен бути повернений (звільнений) орендодавцю у стані, в якому він був отриманий, з урахуванням нормального зносу. Передача майна орендарем та прийом його орендодавцем оформлюється актом прийому-передачі об'єкта оренди, котрий підписується представниками сторін і балансодержателем.

Відповідно до пункту 4.4.14 Договору орендар зобов'язаний повернути (звільнити) об'єкт оренди при припиненні дії договору в належному стані протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати припинення договору.

Обов'язок повернути орендоване за цим договором майно настав у відповідача 24.05.2013, проте, у порушення вимог Договору відповідач до теперішнього часу безпідставно користується орендованим майном після закінчення строку дії Договору у порушення п.п.2.5 та 4.4.14.

Доказів на підтвердження протилежного відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку що позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити об'єкт оренди да передати його за актом приймання-передачі позивачу є такими, що ґрунтуються на законі та умовах договору.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено статтею 611 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

З огляду на зазначені законодавчі приписи та враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо своєчасного повернення орендованого майна позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача неустойки.

Суд, перевіривши розрахунок неустойки за користування приміщенням визнав його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення суми неустойки відповідачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку, що з товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає стягненню неустойка за період з 24.05.2013 по 31.10.2013 у розмірі 55 583,16 грн.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720, 50 грн.

Оскільки позивачем не було сплачено частину судового збору за позовну вимогу немайнового характеру згідно із заявою про зміну предмету позову, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 1218,00 грн в доход державного бюджету з відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 62, ідентифікаційний код 23663192, відомості щодо рахунків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 3321387070001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 38022717, код платежу 22080400) неустойку за період з 24.05.2013 по 31.10.2013 у розмірі 55 583,16 грн (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн 16 коп.).

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 62, ідентифікаційний код 23663192, відомості щодо рахунків відсутні) звільнити вбудовані нежитлові приміщення з прибудовою літ. «а» (№№ І-1, І-2, І-4, з № І-6 по № І-9) загальною площею 85,90 кв.м. з ґанком, що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 62 та передати їх по акту приймання - передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (ідентифікаційний код 25750044, 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 62, ідентифікаційний код 23663192, відомості щодо рахунків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5, р/р 37188003000416, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 25750044, отримувач: ФКМ СМР) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин № 57" (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 62, ідентифікаційний код 23663192, відомості щодо рахунків відсутні) в доход державного бюджету міста Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України)" судовий збір у розмірі у розмірі 1218,00 грн (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.02.2014.

Суддя підпис Н.Г. Плієва

919/1389/13/3658/14