Рішення
від 10.02.2014 по справі 910/24621/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24621/13 10.02.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Національного спортивного комплексу "Олімпійський"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ"

про стягнення 47 084,48 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шептуховська Н.Є. - представник за довіреністю № 01 від 14.01.2014 року;

від відповідача: Шапошнікова Т.Г. - представник за довіреністю № 01/13-2 від 23.01.2013 року.

вільний слухач: Шапошніков І.Б. - посвідчення адвоката № 3284/10 від 19/040/2007 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Національного спортивного комплексу "Олімпійський" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" про стягнення 47 084,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.04.2011 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" укладено договір №76/1 про компенсацію витрат споживання електричної енергії від електромереж Національного спортивного комплексу «Олімпійський», відповідно до умов якого НСК «Олімпійський» зобов'язувався забезпечувати користування електричною енергією від мереж електропостачання НСК Олімпійський» за діючими тарифами організації ВАТ «Київенерго», а ТОВ «Будівельна інвестиційна компанія ТМ» зобов'язувався своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію, на умовах, які визначені даним договором.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі, проте відповідач не здійснив оплату за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 09.12.2013 року у останнього виникла заборгованість в розмірі 42 428,83 грн.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 42 428,83 грн., 3 870,71 грн. пені та 784,94 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2014 року.

20.01.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2013 року.

В судове засідання 20.01.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 20.12.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 27519176.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2014 розгляд справи відкладено на 04.02.2014 року.

04.02.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 04.02.2014 року представник відповідача підтримав подане клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача виніс дане клопотання на розсуд суду.

В судовому засіданні 04.02.2014 року оголошено перерву до 10.02.2014 року.

В судовому засіданні 10.02.2014 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, на виконання вимог ухвали суду від 20.12.2013 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача частково визнач позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.04.2011 року між Національним спортивним комплексом "Олімпійський" (абонент) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" (субабонент) укладено договір №76/1 про компенсацію витрат споживання електричної енергії від електромереж Національного спортивного комплексу «Олімпійський».

Відповідно до п.1.1 договору, за цим договором абонент зобов'язується забезпечувати користування електричною енергією від мереж електропостачання НСК «Олімпійський» за діючими тарифами організації ВАТ «Київенерго», а субабонент зобов'язується своєчасно сплачувати за спожиту електроенергію, на умовах, які визначені даним договором.

Частковою 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.2.1 договору, розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються субабонентом не пізніше 25 числа поточного місяця, за попередній розрахунковий період, на розрахунковий рахунок абонента згідно отриманого від останнього рахунку-фактури.

Розрахунки здійснюються виходячи з діючих на момент розрахунку тарифів на електроенергію, встановлених енергопостачальною компанією та відповідно до показників лічильника на споживання електроенергії (п.2.2 договору).

Вартість отриманих послуг визначається виходячи з фактичних показників лічильників та встановлених тарифів (п.2.3 договору).

Відповідно до п.3.3 договору, абонент зобов'язаний щомісячно, а в разі необхідності в інші строки направляти субабоненту рахунки на оплату для компенсації витрат електроенергії від мереж НСК «Олімпійський».

Так, позивач виставлені рахунки на оплату, а саме: №517 від 26 грудня 2012 року на суму 5 957,45 грн., №19 від 28 січня 2013 року на суму 6 954,37 грн., №73 від 05 березня 2013 року на суму 7 748,14 грн., №132 від 29 березня 2013 року на суму 8 214,44 грн., №212 від 30 квітня 2013 року на суму 4 711,72 грн., №242 від 31 травня 2013 року на суму 1 426,54 грн., №311 від 30 червня 2013 року на суму 1 316,15 грн., №470 від 30 серпня 2013 року на суму 2 932,02 грн., №591 від 31 жовтня 2013 року на суму 3 168,00 грн..

Також, факт надання послуг підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт (надання послуг): №580 від 26 грудня 2012 року на суму 5 957,45 грн., №11 від 28 січня 2013 року на суму 6 954,37 грн., №80 від 05 березня 2013 року на суму 7 748,14 грн., №152 від 29 березня 2013 року на суму 8 214,44 грн., №253 від 30 квітня 2013 року на суму 4 711,72 грн., №291 від 31 травня 2013 року на суму 1 426,54 грн., №379 від 30 червня 2013 року на суму 1 316,15 грн., №545 від 30 серпня 2013 року на суму 2 932,02 грн., №664 від 31 жовтня 2013 року на суму 3 168,00 грн., а всього на суму 42 428,83 грн.

Відповідно до п.3.1 договору, субабонент зобов'язується здійснювати оплату за використану електроенергію по рахунку абонента у п'ятиденний термін з дня одержання рахунку.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача заборгованості за договором №76/1 від 01.04.2011 року в розмірі 42 428,83 грн. перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 870,71 грн. та 784,94 грн. - 3 % річних.

Відповідно до п.4.3 договору, за несвоєчасні розрахунки за використану електроенергію субабонент сплачує абоненту пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення, від простроченої суми, але не більше подвійної ставки НБУ.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд встановив, що розрахунок пені, наданий позивачем є не вірним, тому суд наводить власний розрахунок пені за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором:

Номер та дата рахункуСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн.. №517 26.12.12 5957.45 26.01.2013 - 09.06.2013 135 7.5000 % 330.52 10.06.2013 - 26.07.2013 47 7.0000 % 107.40 №19 28.01.13 6954.37 26.02.2013 - 09.06.2013 104 7.5000 % 297.23 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 170.72 13.08.2013 - 26.08.2013 14 6.5000 % 34.68 №73 05.03.13 7748.14 26.04.2013 - 09.06.2013 45 7.5000 % 143.29 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 190.20 13.08.2013 - 26.10.2013 75 6.5000 % 206.97 №132 29.03.13 8214.44 26.04.2013 - 09.06.2013 45 7.5000 % 151.91 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 201.65 13.08.2013 - 26.10.2013 75 6.5000 % 219.43 №212 30.04.13 4711.72 26.05.2013 - 09.06.2013 15 7.5000 % 29.04 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 115.66 13.08.2013 - 26.11.2013 106 6.5000 % 177.88 №242 31.05.13 1426.54 26.06.2013 - 12.08.2013 48 7.0000 % 26.26 13.08.2013 - 13.12.2013 123 6.5000 % 62.49 №311 30.06.13 1316,15 26.07.2013 - 12.08.2013 18 7.0000 % 9.09 13.08.2013 - 13.12.2013 123 6.5000 % 57.66 №470 30.08.13 2932.02 26.09.2013 - 13.12.2013 79 6.5000 % 82.50 №591 31.10.13 3168.00 26.11.2013 - 13.12.2013 18 6.5000 % 20.31

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 2 634,89 грн. за розрахунком суду.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 1 235,82 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже передбачене законом право кредитора вимагати спати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, проценти річних входять до складу грошового зобов'язання і не ототожнюються із санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору, умовами статті 625 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.

З огляду на вищевикладене та наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за договором №76/ від 01.04.2011 року в розмірі 42 428,83 грн., суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 784,94 грн. (за період з 26.01.13 -13.12.13) наданим позивачем та вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна інвестиційна компанія ТМ" (04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 20/2, ідентифікаційний код 32983351) на користь Національного спортивного комплексу "Олімпійський" (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, 55, код ЄДРПОУ 14297707) основний борг в розмірі 42 428 (сорок дві тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 83 коп., пеню в розмірі 2 634 (дві тисячі шістсот тридцять чотири) грн.. 89 коп., три проценти річних в розмірі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн.. 94 коп. та судовий збір в розмірі 1 774 (одна тисяча сімсот сімдесят чотири) грн. 02 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.02.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення10.02.2014
Оприлюднено27.02.2014
Номер документу37356417
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/24621/13

Ухвала від 07.05.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Рішення від 10.02.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

Ухвала від 20.12.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Мудрий С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні