Рішення

від 26.02.2014 по справі 905/7791/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.2014 Справа № 905/7791/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Захарченко Г.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматика і захист», м.Донецьк (ідентифікаційний код 32939700)

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка (ідентифікаційний код 00191035)

про стягнення основного боргу в сумі 271936,84грн., пені в сумі 19139,81грн., 3% річних у розмірі 4090,23грн.

за участю представників:

від позивача: Фурса О.О. за довіреністю від 03.01.2014р.,

від відповідача: Батура А.М. за довіреністю №4450/14 від 17.06.2013р.

В судовому засіданні 08.01.2014р.

оголошено перерву до 15.01.2014р.

на підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоматика і захист», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 271936,84грн., пені в сумі 19139,81грн., 3% річних у розмірі 4090,23грн.

Ухвалою від 08.11.2013р. вказана заява прийнята господарським судом Донецької області до розгляду та порушено провадження у справі №905/7791/13.

Розпорядженням заступник голови господарського суду Донецької області від 15.01.2014р. справу №905/7791/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Сич Ю.В., судді Осадчої А.М., судді Захарченко Г.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №359/12-ЦПОФ від 08.05.2012р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 271936,84грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 4090,23грн., пені у розмірі 19139,81грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору підряду №359/12-ЦПОФ від 08.05.2012р., протоколу розбіжностей від 18.06.2012р. до договору, додаткової угоди №1 від 09.01.2013р. до договору, рахунку-фактури №СФ-0000008 від 21.02.2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2013р., акту приймання виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2013р., підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих видатків до локального кошторису №2-1-6, банківської виписки.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 254, 526, 549, 550, 610, 624, 625 Цивільного кодексу України.

25.11.2013р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що позивачем не направлено відповідачу копію акту здачі-приймання виконаних робіт на суму 679842,10грн., на підставі якого позивачем заявлено позов.

16.12.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що загальна вартість виконаних робіт у розмірі 679842,10грн. складається з 2487,00грн. сума за актом №2, 564462,10грн. сума за актом №2-1 та 20% ПДВ, які нараховані на суму 564462,10грн.

08.01.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що сума 271936,84грн. становить 40% від суми виконаних робіт.

08.01.2014р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній заперечує проти позовних вимог та зазначає, що акти №2 на суму 2487,70грн. та №2-1 на суму 564462,00грн. не містять дати підписання, у зв'язку із чим, відсутня можливість визначити момент їх підписання.

15.01.2014р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що рахунок-фактура №СФ-0000008 від 21.02.2013р. для оплати за виконані роботи згідно договору №359/12-ЦПОФ від 08.05.2012р., який за наданими позивачем документами був ним направлений на адресу ПАТ «ЯКХЗ» (копія листа №36 від 15.04.2013р., копія квитанції про направлення рекомендованого листа від 15.04.2013р. за №8304902062058) не надходив. За вказаним №8304902062058 поштового відправлення на адресу ПАТ «ЯКХЗ» в дійсності був направлений інший документ, а саме відповідь за вих.№01-12/04 від 12.04.2013р. на лист ПАТ «ЯКХЗ», направлений за вих.№394/12 від 12.04.2013р. на адресу позивача стосовно акту виконаних робіт за квітень 2013р.

24.02.2014р. позивачем надано обґрунтований розрахунок суми боргу.

25.02.2014р. відповідачем надано письмові пояснення, за якими останній зазначає, що між ПАТ «ЯКХЗ» та ТОВ «Автоматика та захист» були підписані акт №2 приймання виконаних монтажних робіт за лютий 2013р. на суму 2487,70грн., в т.ч. ПДВ 414,62грн. та акт №2-1 вартості змонтованого обладнання за лютий 2013р. на суму 564462,00грн. без ПДВ. Також зазначено, що надати суду контррозрахунок суми боргу за договором, укладеним між сторонами останній не мав можливості, так як позивачем вимоги ухвали від 03.02.2014р. у визначений судом термін виконані не були.

26.02.2014р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що рахунки за виконані роботи, по домовленості сторін, виставлялися на суму рівну 50% вартості робіт вказаних у відповідних актах приймання-виконання робіт. Але, відповідач згідно договору повинен був оплачувати 40% від вартості робіт зазначених в актах.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

08.05.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Ясинівський коксохімічний завод» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоматика і Захист» (підрядник) укладено договір підряду №359/12-ЦПОФ (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується у відповідності з умовами цього договору поставити комплекс будівельних, монтажних та пуско-налагоджувальних робіт у відповідності з проектною документацією «ПС 35/6 кВ для живлення другої черги цеху з переробки відходів флотації ПАТ «ЯКХЗ» та здати закінчений об'єкт робочій комісії, організованої замовником, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти комплекс високовольтного та низьковольтного обладнання та виконані роботи і оплатити їх. Роботи виконуються на території ПАТ «ЯКХЗ» (п.1.1. Договору).

За п.1.1.1. Договору підрядник приймає на себе наступні зобов'язання: виконати на свій ризик за допомогою власних матеріалів та обладнання наступні роботи: поставка всього комплексу високовольтного та низьковольтного обладнання, матеріалів та комплектуючих, необхідних для будівництва ПС-35/6 кВ ПАТ «ЯКХЗ», згідно проектної документації. Будівельні роботи: будівництво ПС 35/ 6кВ згідно проектної документації. Возведення опори ввідної ВЛ-35кВ згідно проектної документації. Облагороджування територій, задіяних в будівництві, возведення огороджень. Монтажні роботи: Монтаж високовольтного ат низьковольтного обладнання КРУ 35кВ з установкою щогл освітлення та блискавковідвід. Монтаж силового масляного трансформатору. Монтаж високовольтного та низьковольтного обладнання КРУ 6кВ з монтажем освітлення, опалення, вентиляції, систем АСКУЄ та телемеханіки. Монтаж вводу ВЛ-35кВ. Пусконалагоджувальні роботи: весь комплекс пусконалагоджувальних робіт на ввідній ВЛ, КРУ 35кВ та КРУ 6кВ з будівництва ПС-35/6 кВ згідно робочого проекту: Випробування в необхідних обсягах згідно діючих правил. Підготовка та передача замовнику необхідного комплекту експлуатаційної документації. Підготовка вихідних даних замовнику необхідного комплекту експлуатаційної документації. Підготовка вихідних даних та здача об'єкту робочою комісією по вводу в експлуатацію ПС-35/6 кВ згідно «СОУ - НЕЕ 20.402:2007» та ДБІ.А.3.1-3-94.

Згідно з п.1.1.2. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.06.2012р. до Договору найменування, кількість, ціна та загальна вартість обладнання та робіт за цим договором визначається на підставі кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною цього договору. Підрядник при виконанні робіт керується робочим проектом (проектною документацією) замовника.

Відповідно до п.14.1. Договору договір набирає сили з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2012р., а за невиконаними зобов'язаннями, до повного їх виконання.

За п.2.1.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.06.2012р. до Договору замовник зобов'язаний прийняти роботи (етап робіт), обладнання та оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони встановили, що загальна вартість робіт, що виконуються підрядником за цим договором, складає 3849899,45грн., включаючи ПДВ 20- 641649,91грн. та представлена в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.5.1. Договору розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок підрядника протягом 30-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт форми КБ-2в, підписаного уповноваженими представниками сторін на підставі рахунку виставленого підрядником, якщо інше не передбачено в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що оплата по акту виконаних робіт форми КБ-2в здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт, з урахуванням фактично використаних матеріалів, обладнання машин та механізмів.

У відповідності до п.4.2. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 18.06.2012р. до Договору умови оплати: предоплата (50% загальної вартості робіт) в сумі 1924949,73грн., в тому числі ПДВ 20% - 320824,95грн. Оплату (40% загальної вартості робіт) в сумі 1539959,78грн. в тому числі ПДВ 20% - 256659,96грн., замовник зобов'язаний сплатити підряднику поетапно (щомісячно) на підставі актів здачі-приймання виконаних підрядних робіт (форма - КБ-2в) протягом 30-ти банківських днів від дати їх підписання сторонами. Оплату (10% загальної вартості робіт) в сумі 384989,94грн. в тому числі ПДВ 20% - 64164,99грн., замовник зобов'язаний сплатити підряднику протягом 30-ти банківських днів від дати підписання акту про ввод об'єкту в експлуатацію, оформленого у відповідності з вимогами діючого законодавства.

Відповідно до банківської виписки, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач сплатив відповідачу передплату 50% у розмірі 1924949,73грн.

Як зазначає позивач, сторонами складено акти виконаних робіт від 31.08.2012р. на суму 84884,69грн., від 28.09.2012р. на суму 149869,39грн., від 02.11.2012р. на суму 165629,59грн., від 26.11.2012р. на суму 54617,36грн., від 03.12.2012р. на суму 2210616,90грн., від 07.02.2013р. на суму 55339,55грн., від 21.02.2013р. на суму 679842,10грн., від 26.02.2013р. на суму 20108,70грн., від 05.03.2013р. на суму 24523,79грн., від 22.04.2013р. на суму 193915,48грн. Зазначені акти сторонами підписано без зауважень та підписи скріплені відбитками печаток підприємств.

Заперечення відповідача стосовно факту наявності на спірних актах прийомки виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2013р. на суму 2487,70грн. та №2-1 вартості змонтованого обладнання, що було придбано виконавцем робіт, на суму 564462,00грн. дати їх підписання 21.02.2013р. судом до уваги не приймається, з наступних підстав. В судовому засіданні 08.01.2014р. судом досліджено оригінали вказаних актів як примірників позивача, так і відповідача, та встановлено, що примірники позивача містять дату їх підписання 21.02.2013р. Тоді як на примірниках відповідача зазначена дата підписання відсутня. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у своєму бухгалтерському обліку господарську операцію за спірними актами відображає, як надходження товарів та послуг від 21.02.2013р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія оборотно-сальдової відомості по рахунку ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод», у зв'язку із чим, господарський суд вважає датою підсипання спірних актів - 21.02.2013р.

Як зазначає позивач, зазначені акти частково були сплачені - 40% загальної вартості робіт.

Зокрема, 12.10.2012р. платіжним дорученням №11606 на суму 33953,88грн. сплачено вартість виконаних робіт за актом від 31.08.2012р., 09.11.2012р. платіжним дорученням №2821 на суму 59947,76грн. - акт від 28.09.2012р., 14.12.2012р. платіжним дорученням №682 на суму 66251,84гр. - акт від 02.11.2012р., 25.01.2013р. платіжним дорученням №107 на суму 21846,94грн. - акт від 26.11.2012р., 28.02.2013р. платіжним дорученням №886 на суму 136000,00грн. - акт від 03.12.2012р., 29.03.2013р. платіжним дорученням №1560 на суму 128000,00грн. - акт від 03.12.2012р., 21.06.2013р. платіжним дорученням №4743 на суму 195000,00грн. - акт від 03.12.2012р., 22.07.2013р. платіжним дорученням №5810 на суму 8043,48грн. - акт від 26.02.2013р., 30.07.2013р. платіжним дорученням №6065 на суму 195000,00грн. - акт від 03.12.2012р., 15.08.2013р. платіжним дорученням №6590 на суму 195000,00грн. - акт від 03.12.2012р.

Заперечень щодо порядку зарахування відповідачем суду не надано, витребуваного судом у відповідача контррозрахунку суми боргу за Договором із зазначенням у хронологічному порядку всіх господарських операцій не представлено.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що спірні акти виконаних робіт від 21.02.2013р. не були оплачені замовником.

Дослідивши вищевказані акти, судом встановлено, що 21.02.2013р. сторонами складено акт прийомки виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2013р. на суму 2487,70грн. та акт вартості змонтованого обладнання, що було придбано виконавцем робіт №2-1 на суму 564462,00грн.

Однак, як зазначає позивач, акт вартості змонтованого обладнання, що було придбано виконавцем робіт №2-1 на суму 564462,00грн., обрахований без урахуванням ПДВ. У зв'язку із чим, позивачем самостійно здійснено за вказаним актом нарахування ПДВ та суму позовних вимог визначено разом з сумою акту та вищевказаного податку.

Проте, господарський суд зазначає, що оскільки сума ПДВ у вказаному акті №2-01 від 21.02.2013р. не відображена у акті, доказів виставлення позивачем відповідачу нарахованої суми ПДВ за вказаним актом суду не представлено. Таким чином, суд вважає донарахування ПДВ у такий спосіб є необґрунтованим. Проте, враховуючи, що умовами п.4.2. Договору передбачено оплату вартості виконаних робіт з ПДВ, підрядник не позбавлений права в установлений законом порядок звернутися до відповідача з вимогою відшкодування ПДВ нарахованого на суму виконаних робіт за актом змонтованого обладнання, що було придбано виконавцем робіт, №2-1 на суму 564462,00грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору, кінцевий термін оплати 40% вартості виконаних робіт за актом прийомки виконаних будівельних робіт №2 за лютий 2013р. у розмірі 995,08грн. та актом вартості змонтованого обладнання, що було придбано виконавцем робіт №2-1 у розмірі 225784,80грн. становить 04.04.2013р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлений Договором строк замовник не сплатив на користь підрядника грошові кошти у розмірі 226779,88грн., у зв'язку із чим з 05.04.2013р. виникла заборгованість.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 226779,88грн. відповідачем суду не представлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 226779,88грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості у розмірі 45156,96грн. є необґрунтованими недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 4090,23грн., нараховані за період з 08.04.2013р. по 07.10.2013р. на суму 271936,84грн., пеню у розмірі 19139,81грн. за період з 10.04.2013р. по 07.10.2013р. на суму 271936,84грн.

За п.11.3.1. Договору за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини у вигляд неустойки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

За приписами ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку допущено помилку в частині визнання кінцевої дати нарахування та суми, на яку здійснювалось нарахування.

Відповідно до приписів ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, враховуючи той факт, що умовами Договору сторони не встановили період нарахування пені, в даному випадку підлягає застосуванню ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відтак, кінцевий термін нарахування пені за прострочення оплати виконаної роботи за актами від 21.02.2013р. на суму 226779,88грн. становить 03.10.2013р. (182 дні).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що пеня нарахована поза межами припинювального строку, встановленого ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, стягненню не підлягає з огляду на встановлене Законом обмеження її нарахування.

Таким чином, в даному випадку пеня підлягає нарахуванню за період з 10.04.2013р. (початкова дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) по 03.10.2013р. (припинювальний строк нарахування) на суму 226779,88грн.

Здійснивши розрахунок пені за вищенаведеним періодом, господарський суд дійшов висновку, що сума вказаного нарахування становить 15452,10грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних господарським судом встановлено, що при здійсненні розрахунку, позивачем допущено помилку в частині визначення суми боргу, на яку здійснювалось нарахування.

Здійснивши розрахунок 3% річних самостійно за період з 08.04.2013р. (початкова дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) по 07.10.2013р. (кінцева дата нарахування визначена позивачем, яка не суперечить приписам чинного законодавства) на суму 226779,88грн., судом встановлено, що сума 3% річних становить 3411,02грн.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню частково, пеня у розмірі 15452,10грн., 3% річних у розмірі 3411,02грн.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 549, 610, 612, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматика і захист», м.Донецьк до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод», м.Макіївка про стягнення основного боргу в сумі 271936,84грн., пені в сумі 19139,81грн., 3% річних у розмірі 4090,23грн. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Ясинівський коксохімічний завод» (86110, Донецька область, м.Макіївка, вул.50 років утворення СРСР, буд.5, ідентифікаційний код 00191035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоматика і захист» (83096, м.Донецьк, вул.Воїнська, буд.37А, ідентифікаційний код 32939700) суму основної заборгованості у розмірі 226779,88грн., пеню у розмірі 15452,10грн., 3% річних у розмірі 3411,02грн., судовий збір у розмірі 4912,86грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 27.02.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Сич

Суддя Г.В. Захарченко

Суддя А.М. Осадча