Ухвала

від 27.02.2014 по справі 911/619/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

"27" лютого 2014 р. Справа № 911/619/14

Суддя О.В. Конюх , розглянувши матеріали

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема 15, код ЄДРПОУ 20025456)

до відповідачів 1) товариства з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг» ( 07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд 7. код ЄДРПОУ 34442632)

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Консалтинг Груп» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд.2, код ЄДРПОУ 33349127)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного

управління юстиції в Київській області, м. Бориспіль (08300, Київська обл.,

м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 64)

про оскарження висновку про вартість майна та Рецензії на звіт про незалежну оцінку майна

ВСТАНОВИВ:

позивач - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА», м. Київ, 21.02.2014р. (згідно штемпелю на поштовому конверті) звернувся до господарського суду Київської області з позовом без номера і дати до відповідачів - суб'єктів оціночної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю «ЗемЮрКонсалтинг», м. Вишгород та товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Консалтинг Груп», м. Київ, в якому просить суд 1) визнати звіт з незалежної оцінки майна ТОВ «ЗемЮрКонсалтинг» від 25.10.2013р. таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та не підлягає застосуванню в рамках виконавчого провадження; 2) визнати рецензію ТОВ «Інтер Консалтинг Груп» від 05.02.2014р. такою, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та не підлягає застосуванню в рамках виконавчого провадження.

Згідно із пунктами 3, 4 частини першої ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми та, якщо до позовної заяви не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до приписів частини першої, пунктів 4, 5, 7 частини другої ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і містить, в тому числі: зміст позовних вимог; виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

Позивач не визначився із змістом позовних вимог. Так, позов подано про визнання недійсними та скасування висновку про вартість майна та рецензії, проведеної на висновок, з посиланням на ст. 20 ГК України щодо визнання судом недійсними актів інших суб'єктів, однак, зазначене не відповідає викладеному у прохальній частині позовної заяви (визнання такими, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки та такими, що не підлягають застосуванню в рамках виконавчого провадження).

Позивач в позові посилається на своє право оскаржувати в судовому порядку оцінку майна, визначену за результатами рецензування, що передбачено частиною 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», однак, не наводить норм законів, нормативно-правових актів з оцінки, яким не відповідають оскаржувані висновок та рецензія.

Позивач не визначився із суб'єктним складом поданого позову. Так, заявлено вимоги про визнання висновку та рецензії такими, які не підлягають застосуванню у рамках виконавчого провадження, однак не зазначено, яким чином відповідачі - суб'єкти оціночної діяльності є зобов'язаними перед позивачем за цими вимогами. Крім того, іпотекодавець за договором іпотеки від 30.07.2007р. і власник майна, оцінку якого оскаржує банк - громадянин Лазаренко Петро Іванович, як особа, чиїх прав та обов'язків безпосередньо стосується поданий позов, до участі у справі взагалі не залучений.

Крім того, частиною 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено десятиденний строк подання скарги на оцінку майна з дати отримання повідомлення про здійснення рецензії. Рецензія № 02/14 датована 05.02.2014р., позов поданий 21.02.2014р., тобто з порушенням встановленого законом спеціального строку. При цьому позивач не подає суду ані доказів дати отримання повідомлення про здійснення рецензування, ані обґрунтованого клопотання про відновлення пропущеного спеціального строку, що є окремою підставою для повернення позову без розгляду.

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється із позовних вимог немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до пункту 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо у позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Відповідно до Закону України від 06.12.2012р. №5515-VІ «Про державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2014 року (з 01.12.2013р.) місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218,00 грн.

За таких обставин, враховуючи, що в позовній заяві об'єднано дві немайнові вимоги, позивачем мав бути сплачений судовий збір в сумі 1218,00 грн. + 1218.00 грн. = 2436, грн.

Проте, як вбачається з доданого до позовної заяви меморіального ордеру від 21.02.2014р. № 132045665, позивач сплатив судовий збір в розмірі 1218,00 грн., тобто в розмірі меншому, ніж передбачено законом, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої ст. 63 ГПК України.

При повторному зверненні до суду з даним позовом (скаргою) позивачу слід усунути недоліки, вказані в даній ухвалі, а також врахувати викладене в Постанові ВСУ від 07.10.2003р. № 18/478(03/158), пунктах 9.7 та 9.7-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", а також в пункті 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2013, № 24-152/0/4-13 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі".

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктами 3, 4 частини першої, частиною третьою ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» разом з доданими до неї матеріалами (всього на 23 аркушах, в тому числі оригінали: меморіального ордеру від 21.02.2014р. № 132045665, описів вкладення в цінні листи від 21.02.2014р. (4 арк.), фіскальних чеків «Укрпошти» від 21.02.2014р. №№ 8708-8710, конверту від 21.02.2014р., в якому надійшла позовна заява) повернути заявнику без розгляду .

Суддя Конюх О.В.