КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-9995/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Губська О.А.
У Х В А Л А
Іменем України
13 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Губської О.А.
суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.
при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.
за участю:
представника відповідача Пароход Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" якому просив стягнути з відповідача на користь державного бюджету податковий борг в розмірі 35420,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Представник позивача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Сервіс» (код 22206593) зареєстроване Васильківською державною адміністрацією 27.03.2001 року. Також 13.06.2006 року за №3830 зареєстрований Васильківською ОДПІ як платник податків та платежів до бюджету, згідно довідки про взяття на облік платника податків від 21.08.2008 року №189. Основними видами діяльності Відповідача є: роздрібна торгівля з лотків на ринках; роздрібна торгівля пальним; - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; діяльність кафе; діяльність таксі.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 19 травня 2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Київській області було проведено перевірку господарської одиниці ринок, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район,смт.Гребінки, вул..Ворошилова, суб'єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-Сервіс», за результатами якої складено Акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 19.05.2010 року, зареєстрований 20.05.2010 року за № 1832/1000/23/22206593.
Зі змісту даного акту, податковим органом встановлено порушення відповідачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637 зі змінами та доповненнями, що дістало вияв у нездійсненні відповідачем обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку ОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО: № 1474 від 15.05.2010 року на суму 6264, 20 грн., № 1475 від 16.05.2010 року на суму 156,06 грн., № 1476 від 18.05.2010 року на суму 663,78 грн.
На підставі даного акту начальником Васильківської ОДПІ винесено рішення від 11 червня 2010 року № 0001062307 про застосування до ТОВ «Ресурс-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35420,00 грн.
Станом на час звернення позивача до суду, зазначене рішення скасовано не було, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на ту обставину, що сума боргу є узгодженою, подав позов про її стягнення на користь державного бюджету України.
Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції виходив з того, що органом державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість позовних вимог.
Відповідач з вказаним висновком не погодився, зазначивши, що Указ Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом і застосуванню підлягали положення ГК України, відтак, судом невірно застосовано норми матеріального права. Крім того, зазначив, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено положеннями Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 17 вказаного Закону у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Відповідно до пункту 2.6 статті 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних розрахункових документах.
Згідно Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності , а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.
Пунктом 11.11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені, у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується позиція податкового органу щодо порушення відповідачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. №637.
Крім того, обставини щодо правомірності прийняття контролюючим органом рішення від 11 червня 2010 року № 0001062307 про застосування до ТОВ «Ресурс-Сервіс» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35420,00 грн. встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2011 року, яку залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду від 25.04.2013 року, в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Ресурс-Сервіс» до Державної податкової адміністрації в Київській області, Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання дій неправомірними та скасування рішення, відмовлено повністю. Предметом позову у вказаній справі було визнання неправомірними дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області по факту проведення перевірки позивача 19.05.2010 року та скасування рішення Васильківської ОДПІ про застосування штрафних санкцій від 11 червня 2010 року № 0001062307. Так, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, з якою погодився Вищий адміністративний суд, дійшла висновку про правомірність прийняття оскаржуваного рішення, зважаючи на те, що факт порушення ТОВ «Ресурс Сервіс» підтвердився в ході розгляду справи.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог про стягнення з ТОВ «Ресурс Сервіс» на користь державного бюджету суми податкового боргу в розмірі 35420,00 грн. і відсутності підстав для відмови у їх задоволенні.
Доводи апелянта щодо пропущення позивачем строку звернення до суду із позовом колегія суддів оцінює критично, з огляду на те, що рішення, на підставі якого позивач звернувся до суду з позовом про стягнення сум узгодженого податкового боргу, було прийнято 11.06.2010 року, в той же час, з позовом про стягнення боргу позивач звернувся 10.12.2010 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті, відтак, враховуючи, що приписами ч. 2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, позивачем строк звернення до суду пропущено не було.
Посилання апелянта на порушення судом норм матеріального права колегія також вважає безпідставними, оскільки вони не підтвердилися в ході розгляду справи, не спростовують позицію суду та, відповідно законності прийнятого ним рішення.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ресурс-Сервіс" про стягнення заборгованості - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року - без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.А. Губська
Суддя А.Б. Парінов
Суддя О.О. Беспалов
Повний текст ухвали виготовлено 20 лютого 2014 року
.
Головуючий суддя Губська О.А.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2014 |
Оприлюднено | 27.02.2014 |
Номер документу | 37361396 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Губська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні