Постанова

від 19.02.2014 по справі 5/519-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2014 року Справа № 5/519-07

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В. (доповідач)

суддів : Орєшкіна Е.В., Широбокова Л.П.

секретар судового засідання : Клєвцова О.В.

За представників сторін:

від відповідача: Набоков А.М., довіреність №б/н від 31.12.13, представник;

представник позивача, яка не заявляє самостійних вимог в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2007 року у справі №5/519-07

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" м.Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" м.Дніпропетровськ

про стягнення 35 880,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант" звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" суму 35880 грн. - вартість майна, переданого на відповідальне зберігання, у зв'язку із закінченням строку зберігання за договором № 1 від 10.10.02р.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2007р. позовні вимоги було задоволено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" збитки в сумі 35 880 грн., 358 грн. 80 коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 04.12.2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про стягнення з відповідача суми вартості товару, переданого на відповідальне зберігання у розмірі 35880 грн., крім того, апелянт посилався на те, що позивачем фальсифіковано документи, які надані у якості доказів, а саме - акт № 1 передачі матеріальних цінностей до договору № 1 зберігання матеріальних цінностей від 10.10.2002 року.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження по даній справі слід припинити, виходячи з наступного.

18.01.2008 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до розгляду.

Відповідно до вимог ст. 79 Господарського процесуального кодексу України - господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2008 року матеріали справи № 5/519-07 були направлені до прокуратури м.Дніпропетровська для з'ясування питання щодо фальсифікації - акту № 1 передачі матеріальних цінностей до договору № 1 зберігання матеріальних цінностей від 10.10.2002 року, провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.12.2013 року провадження у справі поновлено.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області 04.12.2007 року у справі №5/519-07 позовні вимоги було задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" збитки в сумі 35 880 грн., 358 грн. 80коп. держмита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 04.12.2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" про стягнення з відповідача суми вартості товару, переданого на відповідальне зберігання у розмірі 35880 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30 грудня 2008 року господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» на підставі ст.53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

03 лютого 2009 року відносно боржника введено процедуру розпорядження майном.

В газеті "Голос України" №32 (4532) від 21 лютого 2009 року здійснена публікація оголошення про порушення щодо боржника справи про банкрутство (а.с.122).

20 березня 2009 року до господарського суду Дніпропетровської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант" надійшла заява про визнання грошових вимог до відкритого акціонерного товариства "Завод" Дніпропрес" в розмірі 182 856,56 грн., які були визнані боржником частково в сумі 38 152 грн. 99 коп. основний борг, 1356,11 грн. судові витрати з відхиленням решти грошових вимог в розмірі 112 380 грн.

09 грудня 2009 року кредитор уточнив грошові вимоги і просив господарський суд визнати їх в розмірі 38 152, 99 грн. основного боргу та 1356 грн. судових витрат, що підтверджується наказом господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2008 року № 2839 по справі №11/288-07.

Згідно ч.1 ст.14 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Виходячи із змісту статті 14 Закону кредитор, подаючи до господарського суду відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх відповідними документами.

Частиною 15 статті 11 Закону передбачено, що після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 Закону.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2011р. у справі №Б 15/365-08 за результатами попереднього засідання було затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ«Завод «Дніпропрес».

За приписом частини 2 статті 14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно з п. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Підставою для припинення зобов'язань в повному обсязі є ч. 2 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, вимоги позивача на дату розгляду даної справи є погашеними.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, (ст. 35 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.03.2010 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.06.2011р. у справі № Б15/365-08 необхідно оцінювати в сукупності з іншими поданими у справі доказами та враховуючи всі обставини справи.

Відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст..4 5 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином вказані рішення судів набрали законної сили та є обов'язковим до виконання.

Згідно п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Викладене дає підстави апеляційному суду для припинення апеляційного провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.2 ст.80, ст..101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2007 року - скасувати

Провадження по справі №5/519-07 - припинити.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 26.02.2014 року

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова