Рішення

від 27.02.2014 по справі 927/155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

25 лютого 2014 року справа № 927/155/14

Позивач: публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго",

вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000

Відповідач: приватне підприємство "Мрія-Сервіс",

Фактична адреса: пр-т Перемоги, буд, 205, м. Чернігів, 14000

Юридична адреса: вул. Пухова, буд. 49, м. Чернігів, 14030

Предмет спору: про стягнення 7509,72 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Рябчук С.В. довіреність № 10 від 02.01.2014 року, представник

від повідача: не з'явився

Суддя Л.М.Лавриненко

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством "Облтеплокомуненерго" подано позов до приватного підприємства "Мрія-Сервіс" про стягнення 6914,51 грн. боргу, 237,04 грн. пені, 3% річних в розмірі 284,57 грн. та 73,60 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, за неналежне виконання умов договору №1-0226 на постачання теплової енергії від 01.06.2010 року та додатку №1 до нього.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але відповідач повноважного представника в судове засідання 13.02.2014року та 25.02.2014 року не направив про причини невиконання вимог суду не повідомив.

Ухвала суду від 13.02.2014 року про відкладення розгляду справи направлена на фактичну адресу місцезнаходження відповідача, вказану у позовній заяві: пр-т Перемоги, буд, 205, м. Чернігів, 14000, була отримана Мурзенок К.В. 17.02.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 03046988 від 14.02.2014 року.

Ухвала суду від 05.02.2014 року та від 13.02.2014 року, направлена на юридичну адресу відповідача, вказану у позовній заяві: вул. Пухова, буд. 49, м. Чернігів, 14030, повернулась до суду з поштовою відміткою: "З зазначеної адреси вибули".

13.02.2014 року до початку розгляду справи, через канцелярію суду від ПП "Мрія-Серівс" надійшов відзив на позов, в якому повідомляється про те, що жодного відношення до квартир №120,№123 по вул. Рокосовського, 70 підприємство не має, жодних послуг від ПАТ "Облтеплокомуненерго" не отримувало, про що свідчить відсутність жодного підписаного підприємством акту виконаних робіт. Тому підприємство є неналежним відповідачем по даній справі, а позивачу слід звернутись безпосередньо до власників квартир №120,№123 по вул. Рокосовського, 70.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи витребовуваних судом документів. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 05.02.2014 року сторони були повідомлені, що нез'явлення в судове засідання повноважних представників не є перешкодою для розгляду спору по суті.

В судовому засіданні 13.02.2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

До початку судового засідання на виконання ухвали господарського суду Чернігівської області від 13.02.2014 року від Чернігівського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції надійшов лист від 17.02.2014 року № 02,18/2296/32 про надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації об"єктів нерухомості, що розташовані у м. Чернігові по вул. Рокосовського, 70, квартир №120,№123. У доданих інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об»єкта нерухомого майна від 17.02.2014 року вказано, що по кв. №120,№123 розташовані у м. Чернігові по вул. Рокосовського, 70, було здійснено державну реєстрацію 21.011.2013 року державним реєстратором Чміль О.А. Підставою виникнення права власності для кв. №120 є свідоцтво про право власності, серія та номер: 13243525 виданий 22.11.2013 року, власником є Волощак Марина Миронівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків:2799821842, країна громадянства: Україна. Для кв. №123 підставою права власності є свідоцтво про право власності, серія та номер: 13241586 виданий 22.11.2013 року, власником є Булах Тетяна Миколаївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків:2995516322, країна громадянства: Україна.

В судовому засіданні 25.02.2014 року представник позивача надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи письмових пояснень з додатковими документами. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучено до матеріалів справи.

В поданих поясненнях позивач вказує, що договором на постачання теплової енергії №1-0226 від 01.06.2010 року не передбачено направлення копій рахунків відповідачу на оплату. Пункти договору чітко вказують на те, що розрахунки здійснюються щомісячно до 1 числа наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію з указанням сум, яка повинна бути сплачена за надані послуги. Крім того, позивач пояснив, що відповідно до Договору №1-0226 від 01.06.2010 року та Додаткової угоди№1 до нього Споживачу (відповідач) теплова енергія постачається до приміщення, яке розташоване за адресою: м. Чернігів, вул.. Рокосовського , буд. 70, кв. №120 та №123. Вказаний будинок оснащений приладом обліку «Суперком» № 003300 та знаходиться на обслуговуванні ПП «Мрія-Сервіс» з 01.06.2010 року відповідно до акту приймання-передачі від 31.05.2010 року. Відповідно до Договору Споживач, що має прилади обліку , щомісячно подає Виробнику звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У випадку, коли 20 число поточного місяця збігається з вихідним днем, то день звіту переноситься на попередній робочий день. В разі не подання Споживачем вказаного звіту, Виробник має право виконати облік розрахунковим методом або здійснити зняття показань будинкових засобів обліку в порядку п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення , які затверджені Постановою КМ України від 21.07.2005 року №630. А тому, Позивач не повинен доводити до відома Споживача (відповідач) про обсяги та вартість спожитої ним теплової енергії помісячно, оскільки зняття показників приладу обліку проводилися за участю представників обох сторін.

Також позивач у своїх поясненнях вказує, що 27.09.2010 року було здійснено розпломбування приладу обліку «Суперком» № 003300 з метою перевірки та складено відповідний акт розпломбування. Згідно п. 15 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної та гарячої води і водовідведення » періодична перевірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги згідно із середньомісячними показниками засобів обліку за попередній опалювальний період. Отже, нарахування за період з 19.11.2011 року по 14.12.2011 року проводилося згідно температурного режиму. У грудні 2011 року з 19.12.2011 року нарахування за спожиту теплову енергію проводилося на підставі звітів про спожиту теплову енергію, що зазначався в по квартирному розрахунку. Період з 15.12.2011року по 18.12.2011 року ПАТ «Облтеплокомуненерго» був зроблений «Нормативный расчет потребления тепловой енергии на основании КТМ 204 Украины 244-94».

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

У відповідності до положень ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

01.6.2010 року між відкритим акціонерним товариством «Облтеплокомуненерго», правонаступником якого є позивач згідно п.1.2. статуту, затвердженого загальними зборами акціонерів товариства (протокол № 18 від 11.03.2011 року) та проведеною державною реєстрацією змін до установчих документів від 19.04.2012 року № 10641050013001350, та приватним підприємством "Мрія-Сервіс" було укладено договір № 1-0226 на постачання теплової енергії.

Відповідно до п.1.1. договору виробник (позивач по справі) бере на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати споживачеві теплову енергію для підігріву води та опалення, а споживач (відповідач по справі) зобов'язується сплачувати виробникові за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбаченим цим договором.

Згідно п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів перерахованих у додатку №1, який є невід'ємною частиною договору на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання та технологічні потреби.

Відповідно до п.11.1 договору він діє до 10.10.12р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим з дня збігу попереднього терміну його дії на наступний річний термін, якщо протягом останнього місяця дії договору від жодної зі сторін не надійшло заяви про відмову від нього.

Доказів розірвання договору чи визнання його недійсним сторони суду не надали.

Додатковою угодою № 1 до договору, який підписаний та скріплений печатками сторін визначено, що опалювальні об'єкти знаходяться в м. Чернігові, вул.Рокосовського,70, житлові квартири (секція "Г") №119, 120, 123, 139, 147, опалювальна площа 418,6 кв.м, квартири (секція "Д") №152, 156, 158, 161, 166, 170, 171, 172, 173, 177, опалювальна площа 935,60 кв.м, квартири (секція "Є") №181, 185, 188, 212, опалювальна площа 266,4 кв.м.

Пункт 1.2 договору тарифи на послуги на момент укладання договору становлять (з урахуванням ПДВ) за опалення 210,00грн./1Гкал або 2,60грн./м.кв., підігрів води 9,49грн./куб.м, 210,00грн./1Гкал або 33,22грн./1 мешканця. Тарифи за комунальні послуги змінюються за поданням виробника до органів влади (місцевого самоврядування) за умови їх затвердження (погодження) в установленому законодавством порядку. Нові тарифи є обов'язковими до застосування та набувають чинності для сторін без укладання додаткових угод.

Пункт 1.3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги (загальна вартість послуг) у разі безоблікового споживання теплової енергії на момент укладання договору становить 4 213,56грн. (з урахуванням ПДВ), у тому числі за опалення 4 213,56грн. (за 1620,6 кв.м). У разі наявності (встановлення) приладів обліку теплової енергії або водолічильника остаточна вартість послуг визначається згідно їх показань.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 263 від 30.09.2008 року, було затверджено єдиний у м. Чернігові тариф на послуги теплопостачання для населення у розмірі 210 грн. /Гкал ( з урахуванням ПДВ) та затверджено норми споживання теплової енергії на опалення та підігрів води.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1733 від 14.12.2010 року було затверджено Відкритому акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» тариф на теплову енергію для населення - 218,75 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Дана постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської Ради № 301 від 20.12.2010 року було визначено, що тарифи на послуги теплопостачання (централізоване опалення та підігрів води) для населення для ВАТ «Облтеплокомуненерго» встановлюються у розмірах тарифів, що затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики України на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення та вводяться у дію з моменту набрання чинності постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України про затвердження відповідних тарифів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до Договору п. 5.4. Споживач, що має прилади обліку , щомісячно подає Виробнику звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У випадку, коли 20 число поточного місяця збігається з вихідним днем, то день звіту переноситься на попередній робочий день. В разі не подання Споживачем вказаного звіту, Виробник має право виконати облік розрахунковим методом або здійснити зняття показань будинкових засобів обліку в порядку п. 14 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачанню холодної і гарячої води і водовідведення , які затверджені Постановою КМ України від 21.07.2005 року №630. У разі наявності або встановленні будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно показаннями пропорційно займаній опалювальній площі.

Відповідно до п.6.4. договору розрахунки споживача з виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим методом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконував взяті на себе зобов»язання та здійснював постачання теплової енергії на об»єкти відповідача, а саме квартири № 120 та № 123 по вул.. Рокосовського , 70 у м. Чернігові.

За період з 19 листопада 2011р. по квітень 2013р. позивачем було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 6914 грн. 51 коп., а саме в грудні 2011р. на суму 285 грн.36 коп., в січні 2012р. на 564 грн.56 коп., в лютому 2012р. на суму 1041 грн.60 коп., в березні 2012р. на суму 700 грн.25 коп., в квітні 2012р. на суму 390 грн.55 коп., в жовтні 2012р. на суму 149 грн.27 коп., в листопаді 2012р. на суму 392 грн.70 коп., в грудні 2012р. на суму 647 грн.03 коп., в січні 2013р. на суму 782 грн.87 коп., в лютому 2013р. на суму 792 грн.41 коп., в березні 2013р. на суму 633 грн.67 коп., в квітні 2013р. на суму 534 грн.24 коп.

Як вбачається із пояснень позивача від 21.02.14р. та наданих до нього документів, відповідно до Акту прийняття в експлуатацію приладів обліку теплової енергії держповірка приладів обліку проведена в четвертому кварталі 2006 року і вказана наступна дата повірки - четвертий квартал 2010 року. Отже, ПП «Мрія-Сервіс» на обслуговування якої знаходиться прилад обліку, який встановлений в буд. №70 по вул. Рокосовського повинна була провести повірку приладу обліку в четвертому кварталі 2010 року. Тому, відповідно до Акту розпломбування від 27.10.2010 року прилад обліку був розпломбований для наступної повірки. Але відповідач в період з 27.09.2010 року по 19.12.2011 року не здійснив свій обов»язок по повірці лічильника. Позивачем був надісланий на адресу відповідача лист -нагадування № 1115 від 11.05.2011 року щодо повірки. 19.12.2011 року було проведено повірку приладів обліку про що був складений Акт .

Таким чином за період з 19.11.2011р. по 18.12.2011р. вартість спожитої теплової енергії була визначена позивачем розрахунковим методом, виходячи із площі квартир.

Починаючи з 19.12.2011р. по 30.04.2013р. помісячна вартість спожитої теплової енергії визначалась позивачем виходячи із показань приладів обліку пропорційно займаній площі об»єктами відповідача, відповідно до п.5.4 договору. Помісячні показання приладів обліку теплової енергії підтверджуються помісячними звітами про споживання теплової енергії, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виробника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.5. договору сторони визначили, що розрахунки по договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

У відповідності до п. 36 Правил користування тепловою енергією, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198 теплопостачальна організація зобов'язана надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати, методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором.

Аналогічний обов»язок покладений на виконавця послуг з централізованого опалення і підпунктом 3 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630.

Позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу помісячних рахунків на оплату спожитої теплової енергії, тобто доведення до відома відповідача помісячної кількості та вартості спожитої теплової енергії в період з 19.11.2011р. по 30.04.2013р.

Надані до позовної заяві помісячні повні розрахунки нарахувань, не є помісячними рахунками - фактурами, які повинен був виставляти позивач відповідачу на оплату, оскільки в них не зазначено, ким він виставлений, хто є платником, банківські реквізити і т.д. Помісячні повні розрахунки нарахувань можуть бути додатками до рахунків - фактур для здійснення оплат.

Але як вбачається із матеріалів справи позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 04.04.2013 року, згідно якої позивач вимагав від відповідача сплати заборгованість за теплову енергію в сумі 5746 грн. 60 коп., яка виникла в період з 19.11.2011р. по 28.02.2013р. Факт направлення цієї претензії підтверджується фіскальним чеком від 04.04.2013р., копія якого додана до матеріалів справи. У вказаній претензії позивач просив сплатити суму боргу в термін до 22.04.2013р.

Також позивачем на адресу відповідача був направлений лист від 29.04.2013 року, згідно якого позивач вимагав від відповідача сплати заборгованість за теплову енергію в сумі 6914 грн. 51 коп., яка виникла в період з 19.11.2011р. по 30.04.2013р. Факт направлення цього листа підтверджується витягом із журналу реєстрації вихідної кореспонденції. У вказаному листі позивач просив сплатити суму боргу в термін до 13.05.2013р.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку , що відповідач зобов»язаний був розрахуватись за спожиту теплове енергію за період з 19.11.2011р. по 28.02.2013р. у строк до 22.04.2013р., а за спожиту теплове енергію за період з 01.03.2013р. по 30.04.2013р. у строк до 13.05.2013р., як зазначено позивачем у претензії від 04.04.2013р. та листі від 29..04.2013р.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач за отриману теплову енергію на опалення за період з 19 листопада 2011 року по 30 квітня 2013 року не розрахувався, заборгованість становить 6 914 грн. 51 коп.

Посилання відповідача на те, що він жодного відношення до квартир №120, №123 по вул. Рокосовського, 70 не має, жодних послуг від ПАТ "Облтеплокомуненерго" не отримував, є безпідставні і судом до уваги не можуть бути прийняті з наступних підстав:

Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07р., споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією. У разі викупу частини приміщення в окремо розташованому будинку теплопостачальна організація укладає договір з кожним власником.

Відповідно до положень Закону України "Про теплопостачання"балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) це власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами.

Рішення господарського суду Чернігівської області № 5028/14/137/2011 від 02.02.2012 року за позовом Відкритого акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", до відповідача : Приватного підприємства "Мрія-Сервіс", про стягнення 36 946грн. 39коп., яке набрало законної сили було стягнуто з відповідача на користь позивача 5199грн.74коп. боргу за поставлену теплову енергію по квартирам 120, 123 по вул.Рокосовського,70 у м. Чернігові за період з жовтня 2010 року по 19 листопада 2011 року за договором №1-0226 від 01.06.10р.

Також вказаним рішенням було встановлено, що відповідач є балансоутримувачем кв. № 120,123 у будинку №70 по вул. Рокосовського у м. Чернігові, що підтверджується Актом приймання-передачі житлового будинку в м. Чернігові по вул.Рокосовського,70 на обслуговування приватному підприємству "Мрія-Сервіс", який складений між ВАТ "ПМК-210" і ПП "Мрія-Сервіс" та скріплений їх печатками

В рішенні господарського суду Чернігівської області № 5028/14/137/2011 від 02.02.2012 року зазначено, що МБТІ не має даних відносно реєстрації права власності на квартири за адресами м.Чернігів, вул.Рокосовського,70, кв.120,123.

Із наданих позивачем копій свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 22.11.2013 року на квартири №120,123, які знаходяться в матеріалах справи та інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наданих реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції листом від 17.02.2014 року № 02,18/2296/32 , слідує , що 21.11.2013р. було здійснено державну реєстрацію права власності на кв. №120,№123 розташовані у м. Чернігові по вул. Рокосовського, 70 . Підставою виникнення права власності для кв. №120 є свідоцтво про право власності,серія та номер: 13243525 виданий 22.11.2013 року, власником є Волощак Марина Миронівна, реєстраційний номер облікової картки платника податків:2799821842, країна громадянства: Україна. Для кв. №123 підставою права власності є свідоцтво про право власності,серія та номер: 13241586 виданий 22.11.2013 року, власником є Булах Тетяна Миколаївна, реєстраційний номер облікової картки платника податків:2995516322, країна громадянства: Україна.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34,43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Однак, всупереч наведеним нормам, відповідач не надав суду належних доказів та не спростував, що в період з 19 листопада 2011р. по квітень 2013р. він не був балансоутримувачем квартир №120,№123, які розташовані у м. Чернігові по вул. Рокосовського, 70, що в цей період ці квартири були у власності чи користуванні інших осіб, та що на вказані об»єкти не здійснювалось постачання теплової енергії.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 237,04 грн. за період з 02.03.2013 року по 01.11.2013 року, яка нарахована у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (яка діяла у період, за який нараховується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати спожитої теплової енергії, за порушення строків оплати спожитої теплової енергії відповідно до п. 7.3.3. договору

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до пункту 6.6. договору на постачання теплової енергії № 1-0226 від 01.06.2010 року та додаткової угоди №1 від 01.06.2010 року, у випадку несплати споживачем отриманої теплової енергії до 1 числа наступного за звітним нараховується пеня згідно п. 7.3.3. договору.

Пунктом 7.3.3. договору передбачено, що споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію передбаченого п.6.5 договору -сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, але оскільки позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу помісячних рахунків - фактур на оплату спожитої теплової енергії, суд доходить висновку , що прострочка оплати виникла з наступної дати, яка зазначена позивачем у претензії від 04.04.2013р. та листі від 29.04.2013р. як дата оплати. Відповідно пеня, нарахована у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України (яка діяла у період, за який нараховується пеня) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення оплати спожитої теплової енергії, підлягає стягненню в сумі 167 грн. 66 коп. за прострочку оплати з 23.04.2013р. по 01.11.2013 року.

Позивач, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 284,57 грн. за період з 03.01.2012 року по 02.02.2014 року та 73,60 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.10.2013 року по 02.12.2013 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати теплової енергії, але оскільки позивачем не надано суду доказів направлення відповідачу помісячних рахунків - фактур на оплату спожитої теплової енергії, суд доходить висновку , що прострочка оплати виникла з наступної дати, яка зазначена позивачем у претензії від 04.04.2013р. та листі від 29.04.2013р. як дата оплати. Відповідно 3% річних підлягають стягненню в сумі 160,52 грн. за період з 23.04.2013 року по 02.02.2014 року та 73,60 грн. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів за період з 02.10.2013 року по 02.12.2013 року.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, заборгованість за поставлену теплову енергію своєчасно в повній сумі не сплатив, і вимоги позивача не оспорив, а тому господарський суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення 6 914 грн. 51 коп. боргу, 167грн.66коп. пені, 3 % річних в сумі 160 грн. 52 коп., 73 грн. 60 коп. інфляційних втрат від знецінення грошових коштів, в решті позову відмовити.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 1779 грн.94 коп.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 175, 193, 231, 231, 275 Господарського кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", Законом України "Про теплопостачання", ст.ст. 22,32,33,34,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства "Мрія-Сервіс", фактична адреса: пр-т Перемоги, буд, 205, м. Чернігів, 14000; юридична адреса: вул. Пухова, буд. 49, м. Чернігів, 14030 (р/р 26004000002177 в ПАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, код 33586094) на користь публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго", вул. Комсомольська, 55-Б, м. Чернігів, 14000 (р/р 26004300000976 в ПАТ «Банк «Демарк» м. Чернігова, МФО 353575, код 03357671) 6914,51 грн. боргу, 167 грн. 66 коп. пені; 3% річних в розмірі 160,52 грн., 73,32 грн. втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та 1779,94 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення підписано 27.02.2014 року.

Суддя Л.М.Лавриненко

гг