Рішення

від 19.02.2014 по справі 904/9931/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.14р. Справа № 904/9931/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Пегас Транс", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Техагромаш", с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області

про стягнення 45 134 грн. 09 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Пічугіна І.Ю. - представник, дов. від 29.01.2014р. б/н. (був присутній у судовому засіданні 30.01.2014р.);

Кольчик А.Г. - директор, протокол загальних зборів від 18.02.2011р. (був присутній у судовому засіданні 30.01.2014р.);

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 45 134 грн. 09 коп. - заборгованості, що виникла на підставі договору від 19.03.2013р. №19/03 на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013р. між відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Техагромаш", як замовником, та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Пегас Транс", як перевізником, було укладено Договір-доручення №19/03 на транспортно-експедиторське обслуговування та перевезення вантажів у міжнародному сполученні (надалі - Договір-доручення), відповідно до пункту 1.1. якого предметом Договору є порядок взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійснені та розрахунках за перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні; перевізник зобов'язується поставити ввірений йому замовником вантаж, вказаний у накладній, в подальшому іменується „Вантаж", до місця призначення та видати вантажоотримувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу (пункт 1.2 Договору-доручення).

Згідно з пунктом 2.2. Договору-доручення конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в разовому замовленні, яке замовник висилає перевізнику; замовлення-заявка є невід'ємною частиною договору і має однакову з ним юридичну силу.

Пунктом 5.1 Договору-доручення встановлено, що перевезення здійснюються на підставі графіків і маршрутів, оформлених замовником у формі заявки та узгоджених не менше, ніж за добу до навантаження (без урахування вихідних днів); після узгодження з перевізником, замовник відправляє перевізнику факсом заявку, яка містить наступну інформацію: пункт завантаження та місце замитнення; пункт розвантаження та місце розмитнення; найменування вантажу, вага, об'єм та кількість; дата завантаження та строки доставки; додаткові умови по перевезенню (при наявності таких); вартість перевезення та строки оплати; замовник несе відповідальність за викладену у заявці інформацію (пункт 5.2 Договору-доручення).

Згідно з пунктом 5.3 Договору-доручення перевізник приступає до виконання своїх обов'язків після отримання від замовника письмової заявки і підтверджує це зі свого боку у письмовій формі по факсу.

Як вбачається сторонами було підписано заявку від 20.03.2013р. №20/03 на перевезення вантажу за маршрутом: Нікополь - Луцьк - Дордрехт (Нідерланди), автомобілем марки DAF д.н. ВІ2785ВН/ВІ4021ХР, відповідно до якої сума фрахту складає 20 000 грн. 00 коп..

На виконання умов Договору-доручення та заявки від 20.03.2013р. №20/03 позивачем було здійснено перевезення, про що свідчать CMR №170953, акт від 02.04.2013р. №ОУ-180 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладна від 02.04.2013р. №179.

Також сторонами було підписано заявку від 15.05.2013р. №15/05 на перевезення вантажу за маршрутом: м. Нікополь - Луцьк - Дуйсбург, автомобілем марки DAF д.н. ВІ5491АР/ВІ7989ХТ, відповідно до якої сума фрахту складає 18 500 грн. 00 коп.

На виконання умов Договору-доручення та заявки від 15.05.2013р. №15/05 позивачем було здійснено перевезення, про що свідчать CMR №0181941, акт від 27.05.2013р. №ОУ-278 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладна від 27.05.2013р. №271.

Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури від 02.04.2013р. №СФ-180 на суму 20 000 грн. 00 коп. та від 27.05.2013р. №СФ-278 на суму 18 500 грн. 00 коп.

У пункті 7.1 Договору-доручення сторони погодили, що розрахунки з перевезень експортно-імпортних вантажів як по території України так і по території іноземних держав здійснюються замовником за договірними ставками зазначеним в Заявці; оплата здійснюється в гривнях за безготівковим розрахунком протягом 5 банківських днів , після надання оригіналу CMR, рахунку-фактури, податкової накладної та акту виконаних робіт (пункт 7.2 Договору-доручення).

Як вбачається відповідачем позивачу було спрямовано оригінали CMR №170953, акту від 02.04.2013р. №ОУ-180 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкової накладної від 02.04.2013р. №179 та рахунку-фактури від 02.04.2013р. №СФ-180, які було отримано відповідачем 30.04.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 37).

Також відповідачем позивачу було спрямовано оригінали CMR №0181941, акту від 27.05.2013р. №ОУ-278 здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкової накладної від 27.05.2013р. №271 та рахунки-фактури від 27.05.2013р. №СФ-278 на суму 18 500 грн. 00 коп., які було отримано відповідачем 18.06.2013р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 38).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, строк оплати за здійснене позивачем перевезення за заявкою від 20.03.2013р. №20/03 вважається таким, що настав 15.05.2013р., а за заявкою від 15.05.2013р. №15/05 - 25.06.2013р.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за здійснене перевезення становить 38 500 грн. 00 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 7.3 Договору-доручення у разі несвоєчасної оплати замовник оплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від суми платежу за кожен день прострочки.

Згідно статті 3 Закону України від 22.11.1996р. №543/ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, після перерахунку пеня за несвоєчасну оплату за здійснене позивачем перевезення за заявкою від 20.03.2013р. №20/03 становить 1 223 грн. 56 коп. (з 16.05.2013р. по 25.10.2013р.), а за заявкою від 15.05.2013р. №15/05 - 828 грн. 19 коп. (з 26.06.2013р. по 25.10.2013р.), що разом складає 2 051 грн. 75 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, після перерахунку річні по заявці від 20.03.2013р. №20/03 складають 267 грн. 95 коп. (з 16.05.2013р. по 25.10.2013р.), а за заявкою від 15.05.2013р. №15/05 - 185 грн. 50 коп. (з 26.06.2013р. по 25.10.2013р.), а разом 453 грн. 45 коп.

Що стосується стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 183 грн. 52 коп. з липня 2014р. по жовтень 2014р., які увійшли у загальну суму стягнення то таке нарахування здійснено позивачем безпідставно, оскільки як вбачається за весь час прострочення мала місце дефляція з загальним коефіцієнтом 99,2%.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід стягнути з відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Техагромаш" (53020, с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, пров. Верхній, буд. 15; ідентифікаційний код 32627087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Пегас Транс" (36021, м. Полтава, вул. Освітянська, буд. 6, кв. 12; ідентифікаційний код 33377065) 38 500 грн. 00 коп. - заборгованості, 2 051 грн. 75 коп. - пені, 453 грн. 45 коп. - річних та 1 720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„24" лютого 2014р .