Рішення

від 20.02.2014 по справі 904/9938/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.14р. Справа № 904/9938/13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 14 010,22 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Іванченко І.С. - представник (дов. № 70 від 02.08.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди № 12/02-3945-ОД від 18.03.2010 року в розмірі 14 010,22 грн., з яких 12 751,16 грн. заборгованість з орендної плати, 544,16 грн. пеня та 714,90 грн. завдаток.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3945-ОД від 18.03.2010 року щодо своєчасної оплати орендних платежів.

04.02.2014 року представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначає, що період нарахування заборгованості з орендної плати - з 15.09.2012 року по 15.09.2013 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив, про поважність причин неявки представника у судові засідання суд не повідомив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.02.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (орендодавець) та Управлінням охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-3945-ОД (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, площею 106,68 м 2 , розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 29, на шостому поверсі 10-поверхового будинку, що перебуває на балансі ДП ДДПІ "Дніпроцивільпроект".

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до акту приймання-передачі від 18.03.2010 року (а.с.20) відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70 % до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рвхунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 1 588,65 грн.;

- 30 % балансоутримувачу у розмірі 680,85 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Цей договір укладено строком на 6 місяців, що діє з 18.03.2010 року до 17.09.2010 року включно (пункт 10.1 договору).

Додатковою угодою від 01.11.2010 року (а.с.14) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2/02-3945-ОД від 18.03.2010 року сторони дійшли згоди викласти у договорі оренди абзац п. 10.1 в наступній редакції: "10.1 Цей договір є пролонгованим з 18.09.2010 року по 17.09.2012 року включно".

Додатковою угодою від 16.08.2010 року (а.с.15) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2/02-3945-ОД від 18.03.2010 року сторони дійшли згоди викласти у договорі оренди п. 3.1 в наступній редакції:

"3.1.1 З моменту укладання договору оренди і до 1 липня 2010 року орендна плата становить на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (зі змінами), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 року №1341 з урахуванням коефіцієнту 45% і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - лютий 2010р. 1 021,28грн., орендна плата за перший місяць оренди-березень 2010р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень 2010 року."

"3.1.2 З 1 липня 2010 року по 17 вересня 2010 року включно орендна плата становить на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 N 786 (зі змінами), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 316 „Деякі питання оплати оренди державного майна" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 року №440 з урахуванням коефіцієнту 80% і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - червень 2010 р. 1 807,80 грн ., орендна плата за перший місяць оренди - липень 2010 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за липень 2010 року."

Додатковою угодою від 17.03.2011 року (а.с.17) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2/02-3945-ОД від 18.03.2010 року сторони дійшли згоди викласти у договорі оренди п. 3.1 в наступній редакції:

"3.1 Орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2010р. 2 386,81 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2011р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за січень."

31 грудня 2010 року закінчилося тимчасове застосування понижувальних коефіцієнтів до орендних ставок за нерухоме державне майно. Таким чином, з січня 2011 року орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) та відповідно до умов договору і сплачується в повному обсязі (100%) у межах коштів, затверджених кошторисом на 2011 рік. У зв'язку з вищезазначеним, додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 16 серпня 2010 року вважати такою, що втратила чинність з 01.01.2011 року.

Додатковою угодою від 10.09.2012 року (а.с.19) про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 2/02-3945-ОД від 18.03.2010 року сторони дійшли згоди доповнити п. 10.1 у договорі оренди абзацем 2 та викласти його в наступній редакції: "10.1 Цей договір є пролонгованим з 18.09.2012 року по 17.03.2013 року включно".

Доказів повернення майна сторони до суду не надали.

Позивач вимагає стягнути заборгованість за період з 15.09.2012 року по 15.09.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем за договором за період з 15.09.2012 року по 15.09.2013 року становить 12 751,16 грн.

Доказів щодо оплати заборгованості за вказаний період відповідачем не надано.

Отже, факт не виконання відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної оплати орендних платежів за фактичне користування об'єктом оренди матеріалами справи встановлено, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України).

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 15.09.2012 року по 15.09.2013 року у розмірі 12 751,16 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частинами 1 та 4 статті 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина 1 статті 546 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.8 договору встановлено, що орендна плата, нарахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За несвоєчасну сплату орендної плати позивач здійснив нарахування відповідачу пені з за період з 24.03.2013 року по 23.09.2013 року у розмірі 544,16 грн.

Перевіривши розрахунок позивача (а.с.23), судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 544,16 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Пунктом 3.11 договору встановлено, що зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі не меншому, ніж орендна плата за три (базових) місяці оренди, який вноситься в рахунок плати за три останні місяці оренди.

Позивачем нараховано суму завдатку у розмірі 714,90 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача завдатку у розмірі 714,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І.Леніна, 29А; ідентифікаційний код 36297136) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, 58, ідентифікаційний код 13467337) заборгованість за орендну плату у розмірі 12 751,16 грн., пеню в розмірі 544,16 грн., завдаток у розмірі 714,90 грн. та судовий збір у розмірі 1 720,50 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.02.2014 р.

Суддя Я.С. Золотарьова