Рішення

від 17.02.2014 по справі 910/22887/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22887/13 17.02.14 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Градбуд"

До приватного підприємства "Українська будівельна компанія "Будтехносервіс"

про стягнення 92 119, 10 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Євстігнєєв А.С.- представник (дов. № б/н від 20.11.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Градбуд» (субпідрядник, позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Українська будівельна компанія «Будтехносервіс» (підрядник, відповідач) про стягнення заборгованості за договором субпідряду на виконання робіт № Гр1/04/13 від 23.04.2013 р. у розмірі 91 264, 56 грн. (84 720, 40 грн. - основний борг, 5 339, 16 грн. - пеня, 1 205, 00 грн. - 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем обов'язку з оплати вартості фактично виконаних позивачем робіт, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 84 720, 04 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 5 339, 16 грн. пені та 1 205, 00 грн. в якості 3% річних.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/22887/13, розгляд справи призначено на 16.12.2013 р.

У судове засідання 16.12.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

16.12.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 93 049, 62 грн. (84 720, 40 грн. - основний борг, 1539, 77 грн. 3% річних та 6 789, 81 грн. пені).

Розглянувши у судовому засіданні 16.12.2013 р. заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Також у даному судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 16.12.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 20.01.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. справу №910/22887/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Градбуд» до приватного підприємства «Українська будівельна компанія «Будтехносервіс» про стягнення 93 049, 62 грн. передано на розгляд судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2014 р. справу № 910/22887/13 прийнято до провадження суддею Блажівською О.Є., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 р. справу №910/22887/13 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Градбуд» до приватного підприємства «Українська будівельна компанія «Будтехносервіс» про стягнення 93 049, 62 грн. передано на розгляд судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.01.2014 р. справу № 910/22887/13 прийнято до провадження суддею Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 03.02.2014 р.

31.01.2014р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про стягнення штрафу. Згідно даного клопотання представник позивача просить суд стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом ухвалами по справі від 28.11.2013р. та 20.01.2014р.

У судове засідання 03.02.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 03.02.2014 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.02.2014 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 17.02.2014 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/22887/13 від 28.11.2013 р., а також з ухвалами суду від 16.12.2013 р., від 27.12.2013 р., від 20.01.2014 р., від 27.01.2014 р., а також від 03.02.2014 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (02100, м. Київ, бул. Ярослава Гашека, 17), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі, так само, як і інші ухвали суду, вручені відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 16.12.2013 р., 27.12.2013 р.,а також 03.02.2014 р. від останнього до суду не надходило, вимог ухвал суду відповідачем не виконано, зокрема відзив не подано.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

13.02.2014 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про зменшення розміру позовних вимог , відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача 92 119, 10 грн. (84 720, 40 грн. - основний борг, 6 033, 17 грн. пеня та 1 365, 53 грн. 3% річних).

Розглянувши у судовому засіданні 17.02.2014р. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає таке.

Ч. 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач до прийняття рішення по справі вправі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За таких обставин заява позивача про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду.

Також у даному судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання, у якому просить суд не розглядати подане раніше клопотання про стягнення з відповідача штрафу. Дане клопотання судом задовольняється.

В судовому засіданні 17.02.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2013 р. між Приватним підприємством «Українська будівельна компанія «Будтехносервіс» (підрядник, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Градбуд» (субпідрядник, позивач) укладено договір № Гр1/04/13 субпідряду на виконання робіт від 23.04.2013 р. (далі - Договір).

Відповідно до умов даного Договору, зокрема, п. 1.1. субпідрядник зобов'язується на умовах Договору та згідно з вимогами чинного законодавства, за завданням підрядника, на свій ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на будівництві будинку під № 3 багатоквартирної житлової забудови, розташованої в м. Буча Київської обл., по вул. Проектній, «Квартал Новатор».

За змістом п. 6.1. Договору, договірна ціна доручених субпідряднику робіт є динамічною та визначається із розрахунку:

- штукатурні роботи стін - 40, 00 грн. за 1 кв. м.;

- штукатурні роботи відкосів - 45 грн. за 1 кв. м.

Ціни на роботи, вказані у цьому Договорі, є звичайними та відповідають рівню ринкових цін. При цьому, остаточна вартість робіт визначається за результатами виконання всіх робіт згідно з актами приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.4. Договору, підрядник проводить оплату субпідряднику за виконання робіт наступним чином: оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконання робіт згідно з Актами приймання-передачі виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) протягом 7 банківських днів після підписання сторонами такого Акту. (п. 6.4.1.)

При цьому, сторони Договору погодили, що підрядник зобов'язується здійснити остаточний розрахунок з субпідрядником за всі виконані роботи протягом 10 банківських днів з моменту оформлення результатів робіт, а саме з моменту підписання останнього акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт.

За змістом п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання узятих на себе зобов'язань за цим Договором сторони несуть майнову відповідальність у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та цим Договором. При цьому, п. 9.3. Договору передбачено, що за невчасне здійснення розрахунків підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь субпідрядника за кожен день прострочення.

Позивачем на виконання вимог Договору надано відповідачу Акти приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт, а саме Акт № 2 за травень 2013 р., Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за травень 2013 р. на суму 95 078, 40 грн. та Акт № 3 за липень 2013, Довідку про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати за липень 2013 р. на суму 9 642, 00 грн., відповідно загальною сумою 104 720, 40 грн.

При цьому, вказані Акти приймання виконаних будівельних робіт № 2 та № 3 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт загальною вартістю виконаних робіт 104 720, 40 грн. підписані сторонами та скріплені їх печатками 31.05.2013 р. та 31.07.2013 р. відповідно.

Відповідачем на виконання умов Договору було здійснено часткову оплату коштів у розмірі 20 000, 00 грн., зокрема, 30.04.2013 р. у розмірі 10 000, 00 грн. та 01.11.2013 р. - у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ «Градбуд», наявними у матеріалах судової справи № 910/22887/13.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Отже, внаслідок укладення договору № Гр1/04/13 субпідряду на виконання робіт від 23.04.2013 р. між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується підписаними представниками сторін зазначеними вище Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт загальною вартістю виконаних робіт 104 720, 40 грн. Натомість відповідач свій обов'язок щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи за Договором виконав не в повному обсязі.

Водночас з наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі, банківської виписки по рахунку позивача, вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату коштів у розмірі 20 000, 00 грн. на користь позивача, зокрема, 30.04.2013 р. у розмірі 10 000, 00 грн. та 01.11.2013 р. - у розмірі 10 000, 00 грн. За таких обставин, вартість виконаних робіт за спірними Актами та Довідками складає 84 720, 40 грн., що відповідає розміру заявлених позовних вимог стосовно стягнення з відповідача основного боргу за Договором.

При цьому, суд зазначає, що термін сплати за виконані позивачем роботи, як того вимагає п.6.4.1. Договору, обчислюється протягом семи банківських днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних будівельних робіт.

За таких обставин, кінцевим днем оплати за Актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт № 2 від 31.05.2013 р є 11.06.2013 р., за Актом приймання-передачі виконаних будівельних робіт № 3 від 31.07.2013 р.- 09.08.2013 р.

Станом на день розгляду справи, так само, як і на час подання позову до суду, сума основного боргу у розмірі 84 720, 40 грн. відповідачем сплачена не була, оскільки доказів іншого суду надано не було.

Таким чином, факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором судом встановлено.

Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 84 720, 40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом п. 9.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання узятих на себе зобов'язань за цим Договором сторони несуть майнову відповідальність у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України та цим Договором. При цьому, п. 9.3. Договору передбачено, що за невчасне здійснення розрахунків підрядник сплачує субпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу на користь субпідрядника за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з уточненим розрахунком позивача сума пені становить 6 033, 17 грн. та обчислюється по кожному Акту окремо, по 13.12.2013 р. включно, враховуючи встановлений умовами Договору строк для оплати, а також здійснені часткові оплати відповідачем.

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, оскільки інше не передбачено Договором, нарахування пені внаслідок невиконання Договору повинно припинятись через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.

Таким чином, першим днем нарахування пені за Актом приймання виконаних будівельних робіт № 2 від 31.05.2013 р., враховуючи погоджену сторонами умову Договору про оплату виконаних робіт протягом 7 банківських днів з дня підписання відповідного Акту, є 12.06.2013 р., кінцевим днем нарахування пені є 11.12.2013 р.

Аналогічно щодо Акту № 3 від 31.07.2013 р., першим днем нарахування пені є 10.08.2013 р., а кінцевим, враховуючи заявлений позивачем термін нарахування по 13.12.2013 р., - є 13.12.2013 р.

За розрахунком суду, загальний розмір пені за вказані періоди становить 5 977, 24 грн. За таких обставин, позовні вимоги стосовно стягнення пені у розмірі 6 033, 17 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в частині 5 977, 24 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних становить 1 365, 53 грн. та обчислюються з по кожному Акту по 13.12.2013 р. включно (розрахунок наявний у матеріалах справи).

Перевіривши розрахунок позивача, суд зазначає наступне.

Момент виникнення прострочення оплати виконаних робіт по кожному Акту обчислюється з дня, наступного за останнім днем оплати виконаних робіт. При цьому, судом встановлено по кожному спірному Акту приймання виконаних будівельних робіт, яка дата є останнім днем для здійснення оплати.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних по кожному Акту, суд зазначає, що стягненню 3% річних підлягає грошова сума в розмірі 1 358, 17 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме у вказаній сумі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Українська будівельна компанія «Будтехносервіс» (02100, м. Київ, бул. Ярослава Гашека, 17, ідентифікаційний код 32967680) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Градбуд» (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського 5-А, ідентифікаційний код 32686582) 84 720 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять) грн. 40 коп. основного боргу, 5 977 (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 24 коп. пені, 1 358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 17 коп. 3% річних та 1 841 (одна тисяча вісімсот сорок один) грн. 12 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 21.02.2014 р.

Суддя Ю.В. Картавцева