У х в а л а
іменем україни
13 лютого 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Мостової Г.І., Ізмайлової Т.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання недійсними рішення, державного акта на право власності на землю, визнання права власності на земельну ділянку, за касаційною скаргою заступника прокурора Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 27 листопада 2013 року
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області звернувся до суду з указаним позовом в інтересах держави до Коцюбинської селищної ради Київської області. Зазначав, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2215/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1" ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі вказаного рішення ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922225 кадастровий номер 3210946200:01:042:0030 площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 липня 2009 року № 694 земельну ділянку площею 0,15 га по АДРЕСА_1 придбав ОСОБА_2, якому видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 300996. 3 серпня 2011 року ОСОБА_2 відчужено спірну земельну ділянку шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3975 з ОСОБА_3, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 300996, виданому на ім'я ОСОБА_2, зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_3 У свою чергу, 20 жовтня 2011 року ОСОБА_3 відчужено спірну земельну ділянку шляхом укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки № 5426 з ОСОБА_4, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 300996, виданому на ім'я ОСОБА_2, зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_4 Вважаючи, що рішення прийнято, а державний акт видано з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами сел. Коцюбинське, земельну ділянку передано за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Святошинського лісопаркового господарства, просив задовольнити позов.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року позов прокурора м. Ірпеня Київської області задоволено частково. Визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2215/25-5 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯЖ № 92 2225 виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку пл. 0,15 га кадастровий номер 3210946200:01:042:0030 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ЯЛ № 30996 виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл. 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0030 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та скасовано державну реєстрацію даного державного акта. В іншій частині позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 27 листопада 2013 року рішення суду першої інстанції у частині визнання недійсним державного акта на право власності на землю серії ЯЛ № 300996, що виданий на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку пл. 0,15 га кадастровий номер 3210946200:01:042:0030 по АДРЕСА_1, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_3 та з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та скасування його державної реєстрації скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення, яким у позові у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Заступник прокурор Київської області звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення апеляційного суду у частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсними державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 814276, виданого ОСОБА_2 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та скасування його державної реєстрації та скасувати рішення суду першої і апеляційної інстанції у частині відмови в задоволенні вимог про визнання права власності держави на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0030.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення судових рішень без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу заступника прокурора Київської області відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 27 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Наумчук Судді: Г.І. Мостова Т.Л. Ізмайлова
Суд | Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2014 |
Оприлюднено | 28.02.2014 |
Номер документу | 37374090 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Наумчук М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні