Рішення

від 25.02.2014 по справі 917/174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2014 Справа № 917/174/14

м. Полтава

за позовом Приватного підприємства "Автоколорит", провулок Фруктовий, буд.8, м. Кременчук, Полтавська область, 39612

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія" "ВЛІВ", вул. Київська, буд.64а, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 10999,49 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача : Яременко М.Г. - директор;

Від відповідача : не з'явився.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10999,49 грн. на підставі договору № 19 від 01.03.2013 року, укладеного між сторонами по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості та підстави для нарахування пені, 3% річних.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином (повідомлення про вручення ухвали від 07.02.2014 року про порушення провадження в матеріалах справи), витребуваних документів не подав.

Суд вважає, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, а його неявка не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд визнав за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між сторонами по справі укладено договір № 19 від 01.03.2013 року (далі - Договір), згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати, а покупець (відповідач) приймає і оплачує на умовах та порядку, визначених даним договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до даного договору або накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від продавця до покупця та є невід'ємними частинами даного договору.

На виконання умов Договору 01.03.2013 року позивачем передано у власність відповідачу товар на суму 11002,80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000029 від 01.03.2013 року, довіреністю № 136 від 25.02.2013 року (копії в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

П. 2. Договору визначено, що ціна товару зазначається в додатках, або в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору і встановлюється на підставі прайс-листів продавця. Оплата здійснюється в національній валюті України. Покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 14 банківських днів з моменту виписки накладної.

Позивачем був виставлений відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000037 від 01.03.2013 року, про що свідчить зазначення його реквізитів у видатковій накладній № РН-0000029 від 01.03.2013 року, довіреності від 25.02.2013 року № 136.

Свої зобов'язання щодо проведення розрахунку за отриманий товар відповідач не виконав. Як свідчить наявне у справі платіжне доручення №6074 від 10.07.2013 року оплата за матеріали згідно рахунку № СФ-0000037 від 01.03.2013 року відповідачем була здійснена на суму 1 000,00 грн. Інших доказів проведення між сторонами розрахунків позивачем не надані, а відповідач не посилається про оплату товару повістю.

Таким чином, згідно ст. 2.2. Договору строк сплати отриманого товару на момент звернення з позовом до суду настав, оскільки з 22.03.2013 року відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

На претензію від 29.11.2013 року щодо погашення заборгованості в сумі 10002,80 грн. за отриманий товар та 1050,00 грн. пені відповідач належним чином не відреагував, борг не сплачено.

Судом береться до уваги, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Виходячи зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5 ст. 16 ЦК України одним із засобів захисту цивільних прав є примусове виконання обов'язку в натурі, яке в даному випадку полягає у виконанні відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого товару.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу у власність товар, а відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за Договором, а саме не сплатив у повному обсязі вартість отриманого товару, будь-які заперечення стосовно заявленої до стягнення суми відповідачем не надані, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу, задовольняються судом повністю.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настаються правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

Пунктом 4.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення терміну оплати, зазначеного у п. 2.2 цього договору покупець сплачує пеню, яка обраховується із суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки платежу.

Позивачем заявлено до стягнення 733,61 грн. пені за період з 15.03.2013 року по 03.02.2014 року.

Вирішуючи позов в цій частині вимог суд враховує наступне.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В здійсненому позивачем розрахунку пені невірно зазначено період, за який нараховується пеня. Так, позивач при визначенні строку оплати використовував календарні дні, в той час як п. 2.2. Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого продавцем товару не пізніше 14 банківських днів з моменту виписки накладної. Таким чином, для визначення строку оплати мають використовуватись банківські дні, а прострочка нараховуватись в межах шестимісячного терміну. Відтак відповідач вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання з 22.03.2013 року, а сума пені за період прострочення з 22.03.2013 року по 22.09.2013 року становить 720,48 грн., яка і підлягає задоволенню, оскільки такий розмір відповідає вимогам п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в іншій частині вимог про стягнення пені у позові відмовляється.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлено до стягнення 263,08 грн. 3% річних від суми боргу за період з 15.03.2013 року по 03.02.2014 року.

Приймаючи до уваги, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання з 22.03.2013 року, вимоги позивача про стягнення, 3 % відсотків річних суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню частково - на суму 262,27 грн. (перевірка правильності розрахунків пені та 3 % річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ").

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 5 ст. 49 ГПК України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44 (ч.5), 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія" "ВЛІВ", вул. Київська, буд.64а, м. Кременчук, Полтавська область, 39631, код ЄДРПОУ 33180598 на користь : Приватного підприємства "Автоколорит", провулок Фруктовий, буд.8, м. Кременчук, Полтавська область, 39612, код ЄДРПОУ 13929737 - 10002 грн. 80 коп. - основного боргу; 262 грн.27 коп. - 3% річних; 720 грн. 48 коп. - пеня; 1824 грн. 68 коп. - судового збору.

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.