Ухвала

від 18.02.2014 по справі 818/8168/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 р.Справа № 818/8168/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Мурга С.С.,

представників позивача - Клещенка О.М., Шамоніна Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. по справі № 818/8168/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВСП "Строймашсервіс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

04.10.2013 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВСП "Строймашсервіс" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.09.2013 р. № 0000532204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 64 966, 00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВСП "Строймашсервіс" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 24.09.2013 р. № 0000532204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 64 966, 00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю ВСП "Строймашсервіс", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представники позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просили постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судове засідання, призначене на 18.02.2014 року, представники позивача не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників позивача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України податковим органом в період з 09.09.2013 року по 12.09.2013 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ВСП "Строймашсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині оподаткування податком на додану вартість фінансово-господарські операції з ТОВ ВК "Віконні системи" за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р., за результатами якої складено акт від 13 вересня 2013 року № 930/2204/23636485/72 , згідно якого податковим органом встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 51 973, 00 грн. (а.с. 6-22)

На підставі висновків акту перевірки № 930/2204/23636485/72 від 13.09.2013 р., відповідачем 24 вересня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000532204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 64 966, 00 грн., з яких: 51 973, 00 грн. основний платіж, 12 993, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції. (а.с. 23)

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням від 24.09.2013 р. № 0000532204, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції по виконанню будівельних робіт між ТОВ ВСП "Строймашсервіс" і ТОВ ВК "Віконні системи" фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Фактичною підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки ДПІ в м. Сумах стосовно нереальності господарських операцій між ТОВ ВСП "Строймашсервіс" і ТОВ ВК "Віконні системи", вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу, про що свідчить акт перевірки контрагента позивача № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. (а.с. 147-155), в якому податковим органом зазначено, що за податковою адресою контрагента позивача - ТОВ ВК "Віконні системи" - особи, що відповідають за ведення фінансово-господарської діяльності відсутні, фактичне місцезнаходження підприємства за період з моменту реєстрації та в ході проведення перевірки встановити не має можливості, а також відсутні виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ ВК "Віконні системи" за період 2011-2012 роки сформовано податковий кредит від підприємств ТОВ "Інфотерм", ТОВ "Олімп", ПП "СВ Гермес", ПВП "Форест", ТОВ "Кафепродакшн", ТОВ "Пасіфік", БПП "Сура ", ТОВ "Хімагросервіс" , у яких відсутній податковий кредит.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

З матеріалів справи убачається, що з метою виконання договору підряду від 17.05.2012 р., укладеного ТОВ ВСП "Строймашсервіс" з ПАТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Перша фінансова група" ( а.с.32) та договору підряду № 2206-1 від 22.06.2011 р., укладеного ТОВ ВСП "Строймашсервіс" з ПАТ "Сумиінвест" ( а.с.36-38), позивачем укладені договори субпідряду № 0207-01 від 02.07.2012 р. та № 0106-1 від 01.06.2012 р. (а.с. 79,88).

Так, між ТОВ ВСП "Строймашчервіс" та ТОВ ВК "Віконні системи" укладено договір №0106-01 від 01.06.2012 року, згідно якого ТОВ ВСП "Строймашсервіс" доручило ТОВ ВК "Віконні системи" виконання загально будівельних робіт на будівництві житлового будинку по вул. Харківській, 40/2 в м. Суми.

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт складає 36000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.

Строки виконання робіт визначені п. 3.1. Договору та встановлюються з 01.06.1012 року по 31.08.2012 року.

На суму виконаних будівельних робіт ТОВ ВК "Віконні системи" виписана податкова накладна №415 від 17.08.2012 року.

Факт виконання умов договору підтверджується актом виконаних робіт б/н від 17.08.2012 року, довідкою про вартість робіт за формою КБ-3.

Також, між ТОВ ВСП "Строймашсервіс" та ТОВ ВК "Віконні системи" укладено договір №0207-01 від 01.07.2012 року, згідно якого ТОВ ВСП "Строймашсервіс" доручило ТОВ ВК "Віконні системи" виконання добудови і налагодження системи вентиляції у приміщенні за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 19. на загальну суму 402000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 67000, 00 грн.

Строки виконання робіт визначені п. 3.1. Договору та встановлюються з 01.07.2012 року по 30.09.2012 року.

Факт виконання умов цього договору підтверджується актом виконаних будівельних робіт б/н від 31.08.2012 року, актом виконаних будівельних робіт б/н від 09.08.2012 року, довідками про вартість робіт за формою КБ-3.

На суму виконаних будівельних робіт ТОВ ВК "Віконні системи" виписані податкові накладні №413 від 07.08.2012 року, №414 від 09.08.2012 року, №416 від 31.08.2012 року, №417 від 31.08.2012 року, №418 від 31.08.2012 року.

В якості підтвердження факту оплати за виконані роботи згідно вищезазначених договорів позивачем надано копії банківських виписок.

Отримані будівельні роботи ТОВ ВСП "Строймашсервіс" використані при виконанні будівельних робіт для замовника.

Залучення ТОВ ВСП "Строймашсервіс" для виконання договорів підряду субпідрядника погоджено з замовниками, про що свідчать листи від 21.06.2012 р. та від 29.05.2012 р. (а.с. 129-132).

Здатність субпідрядника ТОВ ВК "Віконні системи" фактично виконати обумовлені договорами субпідряду роботи підтверджується ліцензією на право здійснення діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (а.с. 133-135), оскільки така ліцензія видається лише тій особі, яка має відповідні організаційні, кваліфікаційні та технологічні можливості здійснювати будівельну діяльність.

На час укладення договорів та проведення господарських операцій з ТОВ ВК "Віконні системи", вказана юридична особа була внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мала статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні не мають недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Водночас, якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Під час розгляду справи, не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, зазначені відповідачем в акті перевірки обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2013 р. по справі № 804/1261/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 року визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі М.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, які полягають у проведенні перевірки ТОВ "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ВІКОННІ СИСТЕМИ", (код ЄДРПОУ 33972398) в результаті яких було складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7212/224/33972398 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» код ЄДРПОУ 31684481 за вересень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за лютий, березень 2011 року, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за січень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ТОВ Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 15158846 за червень 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, визнано протиправним Наказ Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби "Про здійснення моментальної позапланової невиїзної перевірки" № 1455 від 20.12.2012 р. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "ВІКОННІ СИСТЕМИ" (код ДРПОУ 33972398). (а.с. 111-117)

Ці обставини відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, до суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит на підставі виписаних контрагентом податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України, а отже донарахування податку на додану вартість є необґрунтованим.

В зв'язку з тим, що податковий орган не мав належних підстав для збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач також не мав правових підстав для визначення позивачу штрафних (фінансових) санкцій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 24.09.2013 р. № 0000532204 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 64 966, 00 грн.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.11.2013р. по справі № 818/8168/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2014 року.