Рішення

від 25.02.2014 по справі 913/199/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

25 лютого 2014 року Справа №913/199/14

Провадження №32пд/913/199/14

за позовом: Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі 1. Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 04052040 та 2. Луганської міської ради, м.Луганськ, код ЄДРПОУ 26070794

до відповідача: Приватного підприємства «Оболонь-Кега», м.Луганськ, код ЄДРПОУ 30409738

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2003р., державна реєстрація №4318 від 28.03.2003р.

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Антонова І.В.

У засіданні брали участь:

від позивача 1: не з'явився

від позивача 2: Дегтярьова Н.В. - гол. спец.-юрисконс.

від відповідача: не з'явився

прокурор: Подгорна Г.В. - за посв.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі позивача 1, Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ та позивача 2, Луганської міської ради, м.Луганськ звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства «Оболонь-Кега», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2003р., державна реєстрація №4318 від 28.03.2003р., який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «Оболонь-Кега», відносно земельної ділянки площею 0,0211 га під розміщення кафе, будівництво та розміщення прибудови до кафе та благоустрій прилеглої території, та будівництво та розміщення літнього майданчика за адресою: м.Луганськ, вул.Алексєєва (біля будинку №17) в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки, а саме: викладення п.2.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: « 8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнт 3».

У судовому засіданні 25.02.2014р. прокурором та позивачем 2 було надано спільну заяву б/н від 25.02.2014р., у відповідності до якої заявлено вимоги про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2003р., державна реєстрація №4318 від 28.03.2003р., зі змінами до нього, який укладений з Приватним підприємством «Оболонь-Кега», а саме: викладення абзацу першого п.2.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнта 3».

Подання вказаної заяви обумовлено наявністю технічних помилок у прохальній частині позову.

За висновками суду, внаслідок подання заяви б/н від 25.02.2014р. прокурора та позивача 2, предмет позову у своїй сутності залишився незмінним. При цьому, позовні вимоги викладені у більш стислій формі та з виправленням технічних помилок, які були наявні у прохальній частині позову.

Відтак, суд дійшов висновку про необхідність розгляду позовної заяви з урахуванням заяви б/н від 25.02.2014р. прокурора та позивача 2.

В обґрунтування своїх вимог прокурор посилається на законодавчу зміну мінімального річного розміру орендної плати, внаслідок чого договір від 21.03.2003р. має бути приведено у відповідність до вимог діючого законодавства в частині річного розміру орендної плати.

Представник позивачів у судовому засіданні 11.02.2014р. та у письмових поясненнях б/н від 11.02.2014р. позов прокурора підтримав. Крім того, представник позивачів зазначив, що відповідач був обізнаний про необхідність приведення договору від 21.03.2003р. у відповідність до вимог діючого законодавства в частині зміни розміру орендної плати за землю, проте, не вчинив дій, спрямованих на підписання відповідної додаткової угоди.

Представник позивача 1 у судове засідання 25.02.2014р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить зміст протоколу судового засідання від 11.02.2014р.

Відповідач, зокрема, в судове засідання 25.02.2014р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №9101613499222.

24.02.2014р. від Приватного підприємства «Оболонь-Кега» надійшла заява без номеру від 24.02.2014р., за змістом якої відповідач позов визнав, розгляд справи просив здійснити без участі власного представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, незважаючи на те, що позивач 1 та відповідач у судове засідання 25.02.2014р. на виклик суду не з'явились, справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Крім того, судом враховано, що ухвалою суду від 11.02.2014р. присутність представників сторін та прокурора в судовому засіданні 25.02.2014р. була визначена не обов'язковою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та позивачів, господарський суд встановив:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Основного Закону України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення про передання земельної ділянку в оренду) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

В силу норм ст.124 вказаного Кодексу України (у відповідній редакції) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Частиною 1 ст.792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно із ст.13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на 21.03.2003р.) договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Як встановлено судом, 21.03.2003р. між Виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Приватним підприємством «Оболонь-Кега» (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, який 28.03.2003р. зареєстровано, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №4318.

За приписами п.1.1 вказаного договору орендодавець на підставі рішення №17/13 від 22.01.2003р. Виконавчого комітету Луганської міської ради за плату передає в оренду земельну ділянку площею 0,0211 га за адресою: м.Луганськ, вул.Алексєєва (біля будинку №17), в межах визначених проектом відведення земельної ділянки.

За змістом п.п.2.1, 2.1.1 договору від 21.03.2003р. річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладання договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням №7/9 від 02.04.1999р. Луганської міської ради. На момент укладання договору річна орендна плата складає 3126,30 грн.

Згідно із п.2.10 підписаної сторонами угоди на момент укладання цього договору грошова оцінка земельної ділянка складає 125051,68 грн.

Відповідно до п.1.2 договору від 21.03.2003р. земельна ділянка надається орендарю терміном до 22.01.2052р. під розміщення кафе, будівництво та розміщення прибудови до кафе та благоустрій прилеглої території.

13.07.2005р. між позивачем 2 та відповідачем укладено договір про внесення змін в договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація №040540222166 від 12.10.2005р.), у відповідності до якого внесено зміни до п.1.2 договору від 21.03.2003р. та викладено його в наступній редакції: «Земельна ділянка надається орендарю терміном до 22.01.2052р. під розміщення кафе, будівництво та розміщення прибудови до кафе та благоустрій прилеглої території, та будівництво і розміщення літнього майданчика».

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора про внесення змін до договору від 21.03.2003р. підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

За змістом ч.ч.1, 2 ст.651, ч.1 ст.652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В силу норм ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

За приписами п.4.2 договору від 21.03.2003р. зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни договору оренди спір вирішується у судовому порядку.

Тобто, нормами чинного законодавства, а також умовами укладеного сторонами правочину передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

За правилами ч.1 ст.632 вказаного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, яким встановлено, зокрема, мінімальний розмір орендної плати.

Згідно із п.п.14.1.147, 14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В силу норм п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 вказаного нормативно-правового акту розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

За змістом п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Як свідчать матеріали справи, 27.05.2011р. Луганською міською радою було прийнято рішення №9/12 «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», у відповідності до п.1 якого визначено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки, яка (мета) та які (договірні коефіцієнти) зазначені у додатку до цього рішення. При цьому, розмір річної орендної плати за будь-яку земельну ділянку повинен бути не меншим ніж трикратний розмір земельного податку за цю земельну ділянку, який (розмір земельного податку) передбачений Податковим кодексом України, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

За приписами ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до п.2.19 постанови №6 від 17.05.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Приймаючи до уваги, що обставин скасування рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську» учасниками судового спору не наведено, а судом не встановлено, суд приймає до уваги положення вказаного акту органу місцевого самоврядування щодо розмірів коефіцієнтів, які мають застосовуватись при визначенні орендної плати за землю.

Таким чином, з огляду на приписи п.п.14.1.136, 14.1.147, ст.14, п.274.1 ст.274, п.п.288.5.1, 288.5 ст.288 Податкового кодексу України, а також положення рішення №9/12 від 27.05.2011р. Луганської міської ради «Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську», річний розмір орендної плати за договором від 21.03.2003р. має дорівнювати трикратному розміру земельного податку, тобто, встановлюватись у розмірі земельного податку із застосуванням до нього коефіцієнту 3.

Як вказувалося вище, відповідач у заяві без номеру від 24.02.2014р. позовні вимоги визнав повністю.

Згідно із ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Наразі, судом не встановлено в діях відповідача, пов'язаних з визнанням позову, конкретних порушень закону, а також фактів, які б доводили порушення визнанням позову прав і законних інтересів інших осіб.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, позов прокурора про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2003р. шляхом викладення п.2.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнта 3» підлягає задоволенню.

При цьому, судом враховано, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, внаслідок чого законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для зміни розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з позивача 2 та відповідача в доход Державного бюджету України порівну.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору у цій справі суд виходить з того, що прокурором та позивачами не доведено факту звернення до Приватного підприємства «Оболонь-Кега» з пропозицією внести зміни до договору в досудовому порядку. Належних та допустимих доказів направлення/вручення листа №01/03-13/5439/0/2-12 від 13.09.2012р. секретаря виконавчого комітету Луганської міської ради Кузьменко А.Г. відповідачу до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, відповідач мав право та можливість, проте, не ініціював процес приведення договору від 21.03.2003р. у відповідність до норм діючого законодавства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги (з урахуванням заяви б/н від 25.02.2014р.) Прокурора Ленінського району м.Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ, Луганської міської ради, м.Луганськ до Приватного підприємства «Оболонь-Кега», м.Луганськ про внесення змін до договору оренди землі від 21.03.2003р., державна реєстрація №4318 від 28.03.2003р.

Внести зміни до договору оренди землі від 21.03.2003р., державна реєстрація №4318 від 28.03.2003р., зі змінами до нього, який укладений з Приватним підприємством «Оболонь-Кега», а саме: викласти абзац перший п.2.1 розділу «Орендна плата» договору у новій редакції: «Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнта 3».

Стягнути з Луганської міської ради (91000, м.Луганськ, Ленінський район, вул.Коцюбинського, буд.14, код ЄДРПОУ 26070794) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Оболонь-Кега» (91045, м.Луганськ, Ленінський район, п.Відне, буд.1, код ЄДРПОУ 30409738) в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 25.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 28.02.2014р.

Суддя Ю.О. Паляниця