Рішення

від 26.02.2014 по справі 910/1007/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1007/14 26.02.14 За позовом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до Приватного підприємства "БМК 2010"

про стягнення 100 198,30 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача: Кисляк К.В. (дов. від 25.11.2013 №144)

Норець Н.О. (дов. від 25.12.2013 №133)

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 26.02.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.01.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 23 від 22.01.2014 Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - позивач) до Приватного підприємства "БМК 2010" (надалі - відповідач) про стягнення 100 198,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором № 29-13 від 18.07.2013 внаслідок чого у останнього з'явилась заборгованість перед позивачем в розмірі 100 198,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/1007/14, розгляд якої призначено на 12.02.2014.

07.02.2014 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 28.01.2014.

В судове засідання, призначене на 12.02.2014, представники позивача з'явились.

В судове засідання, призначене на 12.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2014 розгляд справи відкладено на 26.02.2014 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судове засідання, призначене на 26.02.2014, з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 26.02.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.07.2013 між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником), було укладено договір № 29-13 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Пунктом 11.5 Договору встановлений термін дії договору до 30.04.2014. Кожна із Сторін вправі розірвати договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої Сторони не менше ніж за тридцять календарних днів до закінчення терміну його дії. У всіх випадках цей договір діє до здійснення всіх розрахунків за надані послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно умов п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом щодо надання яких виникає технологічна необхідність у Замовника, а Замовник зобов'язується провести розрахунки за надані послуги на умовах цього договору

Згідно п. 4.1 Договору забезпечення можливості надання послуг, Замовник постійно здійснює не пізніше 10 днів до дня надання послуг, попередню оплату в розмірі 100% від суми вартості запланованих послуг за перевезення вантажів та додаткових послуг, шляхом перерахування коштів у сумах, відповідних до обсягу перевезення та вагонообігу на залізничній колії на рахунок Виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення п. 4.1 Договору, на розрахунковий рахунок позивача станом на 21.10.2013 відповідачем не було перераховано суми попередньої оплати за 31.10.2013, в сумі 86 229, 10 грн. Вказана сума підтверджується рахунком фактури № 835 від 01.10.2013 (належним чином завірено копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

10.12.2013 позивач направив адресу відповідача претензію № 85 та 12.01.2014 претензію № 12 в яких просить відповідача виконати умови Договору.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовно відповідачем, останній на заяву не відреагував, грошових коштів не перерахував.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.01.2014 та 12.02.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Однак, відповідач вимоги зазначених ухвал суду не виконав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом № 29-13 від 18.07.2013 в сумі 86 229,10 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 86 229,10 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 4.2 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 86 229,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 13 969,20 грн. відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 230 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки встановлені штрафні санкції за порушення строків виконання зобов'язання у вигляді пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.1 Статуту Приватного акціонерного товариства "Київ - Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" засновником та єдиним акціонером останнього є держава в особі Міністерства інфраструктури України

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 13 969,20 грн. у відповідності до ч. 2 ст. 213 Господарського кодексу України, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "БМК 2010" (0412, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Туполєва, буд. 17, кв. 41; ідентифікаційний код 37013057) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"" (02092, м. Київ, Дніпровський район, вул. Алма-Атинська, буд. 37; ідентифікаційний код 04737111) заборгованість в сумі 100 198 (сто тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 30 коп., судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 995 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 35 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.02.2014.

Суддя М.О. Лиськов