Постанова

від 27.02.2014 по справі 913/2936/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.02.2014 р. справа №913/2936/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф. суддівСтойка О.В., Шевкової Т.А. від позивача:не з"явився від відповідача:не з"явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі№913/2936/13 (суддя Фонова О.С.) за позовомПублічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ до відповідача Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки Луганської області про стягнення 12 531,82 грн. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки про стягнення суми пені у розмірі 5781,94 грн., 3% річних у сумі 1156,39 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1092,14 грн., 7% штрафу у сумі 4501,36 грн., разом 12 531,82 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 02.12.2013р. частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ до Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки. Стягнено з Комунального підприємства "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м.Київ, пеню у сумі 4047,36 грн., 7% штрафу у сумі 3150,95 грн., інфляційні нарахування в сумі 110,07 грн. та 3% річних у сумі 1156,39 грн., витрати по оплаті судового збору у сумі 1588,22 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ, з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 02.12.13р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 02.12.13р. скасувати в частині відмови у стягненні пені в сумі 1 734,58 грн. та штрафу в сумі 1 350,41 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, ухвалою суду про порушення апеляційного провадження від 13.01.2014р. явка сторін не визнана обов»язковою, тому апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, оскільки неявка представників сторін не перешкоджає вирішенню спору, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідач, Комунальне підприємство "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки, надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Також відповідач просить розглянути апеляційну скаргу без участі свого представника.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець) та Комунальним підприємством "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки був укладений договір купівлі-продажу природного газу №14/2433/11 (далі по тексту - договір), відповідно до п.1.1 якого продавець зобов»язується у IV кварталі 2011 року та у 2012 році передати у власність покупцеві імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов»язується прийняти та оплатити природний газ на умовах цього договору.

Продавець передає покупцеві з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року газ у обсязі до 2 089,619 тис. куб.м. (п.2.1 договору).

Ціни визначені відповідно затверджених НКРЕ граничних рівнів роздрібних цін на природний газ. (п. 5.1. договору). Ціна за 1 000 куб.м природного газу без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом встановлена у п. 5.2 договору.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Даний договір набирає чинність з дати його укладання і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості (п.11.1 договору).

Додатковими угодами №№ 1,2,3 до договору на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 р. № 14/2433/11 сторони змінювали ціну газу та обсяги поставки.

На виконання умов зазначеного договору ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у період з жовтня 2011 року та листопада 2012р. передало, а КП "Спеціалізоване теплозабезпечуюче підприємство" Ровенькитеплокомуненерго" м.Ровеньки отримало природний газ на загальну суму 856 180,02 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу за вказаний період.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані з порушенням п.6.1 договору.

У зв»язку із вищевикладеним, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення суми пені у розмірі 5781,94 грн., 3% річних у сумі 1156,39 грн., інфляційних нарахувань у сумі 1092,14 грн., 7 % штрафу у сумі 4501,36 грн., разом 12 531,82 грн.

Як свідчать матеріали справи, поставка газу була здійснена відповідно до умов договору №14/2433/11 від 30.09.2011р., який є предметом даного спору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписаний обома сторонами без розбіжностей.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язання щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг позивачем нарахована пеня в розмірі 5 781,94 грн. та штраф 7% у розмірі 4 501,36 грн. відповідно до п.7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов»язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунок пені, штрафу 3% річних, зроблений позивачем судова колегія вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про обгрунтоване нарахування позивачем зазначених сум пені в розмірі 5 781,94 грн. та штрафу 7% у розмірі 4 501,36 грн., 3% річних у розмірі 1 156,39 грн.

Позивачем також заявлений позов про стягнення інфляційних втрат у розмірі 1092,14 грн. Господарським судом частково задоволено позов у цій частині та стягнено інфляційні у розмірі 110,07 грн.

Господарським судом встановлено, що з розрахунку позивача вбачається, борг за листопад 2012 року існував з 15.12.2012 по 07.02.2013, та постійно змінювався у зв'язку з неодноразовими оплатами відповідачем, тоді як інфляційні втрати в сумі 963,52 грн. за грудень 2012 року пораховані на суму боргу 4871762,46 грн., яка існувала на початок місяця, а не на кінець місяця грудня - 121036,48 грн. також прострочення у грудні існувало менше місяця, тому відсутні підстави для стягнення інфляційних втрат в сумі 963,52 грн. Водночас, у січні 2013 року (на кінець місяця) борг складав 55036,48 грн., на який правомірно позивачем нараховані втрати від інфляції за період січень 2013 року в сумі 110,07 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 110,07 грн. за період січень 2013р.

Відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру неустойки (пені, штрафу) на 50%.

Господарським судом частково задоволено клопотання відповідача та зменшено розмір пені та штрафу на 30%, тобто розмір пені складає 4 047,36 грн., штрафу складає 3 150,95 грн.

Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як встановлено господарським судом, обґрунтовуючи клопотання про зменшення пені відповідач посилався на те, що допущення ним прострочення виконання зобов"язання виникло з об"єктивних причин, у зв"язку з великою, постійно існуючою дебіторською заборгованістю споживачів за послуги теплопостачання, від надходження яких і здійснюються платежі за поставлений природний газ. Дебіторська заборгованість бюджетних організацій за спожиту теплову енергію станом на 01.11.2013р. становила 4055,5 тис. грн., з яких 3361,5 тис. грн.. - заборгованість населення. Також стягнення пені суттєво погіршить фінансовий стан відповідача, призведе до зростання заборгованості, що може відобразитися на якості послуг, що ним надаються.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були достатньо обґрунтовані правові підстави для зменшення розміру пені та штрафу на 30%.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2936/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2936/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 02.12.2013 року у справі №913/2936/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Л.Ф. Чернота

Судді О.В.Стойка

Т.А.Шевкова

Надр.5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - ДАГС;5- ГС Луг обл.