Рішення

від 18.02.2014 по справі 910/19156/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19156/13 18.02.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд»

про стягнення 277 446, 68 грн.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Гулевець О.В.

Представники:

від позивача: Березюк Л.В.

від відповідача: Пелех Р.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» про стягнення заборгованості за договором поставки № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. у розмірі 252 544, 65 грн. - основна заборгованість, 20 505, 05 грн. - пені, 4 396, 53 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару, відповідно до вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19156/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» заборгованість у розмірі 191 241, 15 грн. 20 505, 50 грн. - пені та 4 396, 53 - 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.п. 3.10., 3.11. постанови Пленуму вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що вищевказана заява не суперечить нормам ст. ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим розглядає спір, виходячи із нової ціни позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/19156/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2013 р. визначено склад суду для подальшого розгляду справи № 910/19156/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2014 р. колегією суддів у складі Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Гулевець О.В. справу № 910/19156/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.02.2014 р.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник відповідача повідомив про перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» грошових коштів у розмірі 55 050, 00 грн. та надав роздруківку платіжного доручення № 9 від 06.02.2014 р.

Представник позивача факт перерахування грошових коштів у розмірі 55 050, 00 грн. не заперечив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 18.02.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.03.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» укладено договір поставки № 18.03.2013 р., за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товари, ціни та асортимент якого вказується в накладних.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за одиницю товару є договірною і відображається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом: повної попередньої оплати до його передання позивачем або по факту завантаження транспортного засобу.

Договір, відповідно до п. 7.1., вступає в силу з 18.03.2013 р. та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань передбачених договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 524 805, 90 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також наявними у справі виписками з банківського рахунку підтверджується оплата відповідачем вартості товару за договором № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. на суму 327 311, 25 грн.

Крім того, 01.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» укладено договір про зарахування зустрічних однорідних, відповідно до якого сторони домовили про припинення зобов'язання відповідача перед позивачем за договором № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. на суму 61 330, 50 грн., у зв'язку з чим заборгованість Товариством з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» становить 191 214, 15 грн.

Також 06.02.2014 р. відповідачем перераховано на користь позивача 55 050, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9, та не спростовано позивачем.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач стверджує, що відповідачем порушено умови договору № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 191 241, 15, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, у процесі провадження у даній справі відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у розмірі 55 050, 00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення існування предмета спору, за змістом наведеної статті, свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу , знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

За таких обставин, враховуючи, що після порушення провадження у даній справі відповідач перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» грошові кошти, що є предметом розгляду спору у даній справі, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі № 910/19156/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» в частині стягнення 55 050, 00 грн. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Приймаючи до уваги, що умовами договору № 18/03/2013 від 18.03.2013 р. встановлено обов'язок відповідача здійснити оплату товару по факту завантаження транспортного засобу, станом на день розгляду даної справи у суді термін оплати є таким, що настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлені до нього вимоги не спростував, обґрунтованих заперечень проти заявлених вимог не надав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оскільки наявними у справі документами підтверджується поставка позивачем товару за договором № 18/03/2013 від 18.03.2013 р., враховуючи, що відповідачем заявлені до нього вимоги не спростовано та не надано суду доказів належного виконання ним грошових зобов'язань перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» в частині заборгованості у розмірі 136 164, 15 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» 20 505, 50 грн. - пені за прострочення грошового зобов'язання та 4 396, 53 грн. - 3 % річних від простроченої суми.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тож, приймаючи до уваги, що відповідачем допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем пені за час прострочення оплати а також застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення 3 % річних від простроченої суми.

Здійснивши розрахунок пені за період з 22.03.2013 р. (дата виникнення заборгованості) до 22.09.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно виходячи з положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України) становить 20 505, 50 грн., 3 % річних від простроченої суми за вказаний період становить 4 396, 53 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Витрати по сплаті судового бору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до п. 4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що частиною другою статі 49 Господарського процесуального кодексу передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і вразі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася, то судовий збір також покладається на відповідача.

Тож, враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором № 10 «Про надання доступу до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень для внесення відомостей про прилюдні торги (аукціони) і майно, що реалізується» щодо оплати вартості за надані послуги, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» судовий збір.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Припинити провадження у справі № 910/19156/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» в частині стягнення 55 050, 00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамбіт трейд» (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 114-А, оф. 105, код ЄДРПОУ 36971842), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясо Поділля» (02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, 114-А, оф. 107, код ЄДРПОУ 36971994) заборгованість у розмірі 136 164, 15 (сто тридцять шість тисяч сто дев'яносто одна грн. 15 коп.) грн., 20 505, 50 (двадцять тисяч п'ятсот п'ять грн. 05 коп.) грн. - пені, 4 396, 53 (чотири тисячі триста дев'яносто шість грн. 53 коп.) грн. - 3 % річних та 3 220, 50 (три тисячі двісті двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.02.2014 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Любченко М.О.

Гулевець О.В.