Постанова

від 27.02.2014 по справі 801/1343/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2014 року Справа №801/1343/14

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Союз -Цемент»

про стягнення заборгованості у розмірі 7000,00грн.,

Суть спору: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Союз -Цемент" про стягнення грошових коштів за податковим боргом в розмірі 7000,00грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлений законодавством строк не сплачує грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємств , у зв'язку з чим утворився податковий борг в розмірі 7000,00грн., який позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у відсутності представника, позовні вимоги підтримав повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією, але конверт повернувся до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання " (а.с.29).

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги те, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Союз-Цемент» зарестровано в якості юридичної особи 21.01.2011 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.12-14).

Відповідно до довідки від 07.12.2013 року за №1301091401246 відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим в якості платника податків з 24.01.2011 року (а.с.15).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Порядок сплати та обчислення, ставки та платники податку на прибуток приватних підприємств регулюється розділом III Податкового Кодексу України від 02.10.2010 року.

Відповідно до статті 133.1.1. ПК України платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з пунктом 152.1 статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманої від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Торговий дім «Союз - Цемент» було надано до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року №9006318618 від 09.08.2011 року, відповідно до якої відповідачем було самостійно визначена сума податку до сплати -3500,00грн. (а.с.16-18). До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена.

Також, відповідачем до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2011 рік №9015684192 від 09.02.2012 року, відповідно до якої відповідачем було самостійно визначена сума податку до сплати -3500,00грн. (а.с.19-20). До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 7000,00грн.

Відповідно п.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача є узгодженим грошовим зобов`язанням, тобто податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Податкова вимога надсилається платнику податків органом державної податкової служби в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, що встановлено ч. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, тобто з урахуванням змісту поняття "податковий борг", встановленому п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається органом державної податкової служби платнику податків на суму податкового боргу.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити вказану в п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України інформацію, зокрема, розмір податкового боргу.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення -рішення згідно з п. 59.4. ст. 59 Податкового кодексу України.

З урахуванням аналізу зазначених положень Податкового кодексу України, податкові органи мають право звертатися із позовом про стягнення сум податкового боргу виключно після дотримання всіх умов, визначених ст.ст. 59 Податкового кодексу України, тобто після надіслання податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 22.08.2011 року на адресу відповідача була надіслана вимога №5237 (а.с.11), відповідно до якої загальна сума податкового боргу складає 7000,00грн., але конверт повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.22).

Відповідно до ч.3. п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Таким чином у відповідача виникла податкова заборгованість перед бюджетом у сумі 7000,00грн. з податку на прибуток підприємств.

Права контролюючих органів передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до ст.95.1. ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ст.95.4. ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, на підставі системного тлумачення статей 20, 95 ПК України суд приходить до висновку, що контролюючі мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на суму податкового боргу.

З довідки від 11.12.2013 року за №5731/9/18.3-15, наданої позивачем до матеріалів справи вбачається. що відповідач має р/р №26005000095415, №26005000017859 МФО 300023 в ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.9).

Наявність та розмір заборгованості відповідача підтверджується карткою особового рахунку, наявною в матеріалах справи (а.с.6).

Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.

Відповідач у порядку статті 71 КАС України, не надав суду доказів сплати заборгованості з податку на прибуток підприємств у розмірі 7000,00 грн., у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з рахунків банку, що обслуговує Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Союз-Цемент» " (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Кримська, б.4 «А», ідентифікаційний номер 37488931, №26005000095415, №26005000017859 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023), заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств у розмірі 7000,00 грн. (сім тисяч гривень 00 копійок) шляхом зарахування за кодом платежу 3011021000, р/р 31112009700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь, код ЄДРПОУ 38040558, МФО 824026.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.