Рішення

від 27.02.2014 по справі 903/95/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2014 р. Справа № 903/95/14

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: - ОСОБА_1

від відповідача: - н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" про стягнення 14 227,07 грн.,

В судовому засіданні 27.02.2014 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" про стягнення 14 227,07 грн.

Позов мотивувала тим, що 17.08.2011 р. та 01.03.2012 р. між фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" були укладені договори №1-17/08/11 та №38.

На підставі даних договорів товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Ліс Сервіс» отримувало від фізичної особи підприємця ОСОБА_2 протягом 2011 - 2012 років товари, що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи.

Фізична особа-підприємець поставила товар на загальну суму 96 010,99 грн., відповідач частково оплатив товар, проте неоплачений лишився товар за такими видатковими накладними (№МТ0001390 від 19.08.2011 р. на суму 720, 00 грн., №МТ0002566 від 14.022012 р. на суму 3 587,15 грн., №МТ000276 від 14.03.2012 р. на суму 5 860,45 грн., №МТ0002821 від 21.03.2012 р. на суму 694,73 грн., №МТ0002872 від 29.03.2012 р. на суму 232,74 грн., №МТ0002934 від 04.04.2012 р. на суму 2 387, 33 грн.)

Беручи до уваги часткову проплату в сумі 82 528,59 грн., заборгованість відповідача становить 13 482,40 грн.

Відповідно до чинного законодавства позивач нарахував відповідачу 744,67 грн. 3% річних.

Всього позивач просив стягнути із відповідача 14 227,07 грн. та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2014 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

19.02.2014 р. ухвалою суду було відкладено розгляд справи.

27.02.2014 р. представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 4301032140780 від 24.02.2014 р. Про причини неявки суд не повідомив.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Отже, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представника відповідача, за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Дослідивши письмові докази в справі, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" були укладені договори 17.08.2011 р. №1-17/08/11 та 01.03.2012 р. №38 (а.с. 27-30).

Відповідно до п.1.1. продавець (позивач) продає, а покупець купує товар (відповідач) діючого асортименту продавця, що знаходиться на складі продавця. П.1.2. загальна сума даного договору дорівнює вартості товару.

Ціни на товар включають витрати, пов'язані з пакуванням, маркуванням, завантаженням і транспортуванням товару. В ціну товару можуть бути включені також інші витрати, якщо це передбачено договором (п.1.3.)

Відповідно до видаткових накладних заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 482,40 грн., що підтверджується видатковими накладними (№МТ0001390 від 19.08.2011 р. на суму 720, 00 грн., №МТ0002566 від 14.022012 р. на суму 3 587,15 грн., №МТ000276 від 14.03.2012 р. на суму 5 860,45 грн., №МТ0002821 від 21.03.2012 р. на суму 694,73 грн., №МТ0002872 від 29.03.2012 р. на суму 232,74 грн., №МТ0002934 від 04.04.2012 р. на суму 2 387, 33 грн.) (а.с.8-11,17,26).

Згідно до умов договору поставка товару виконується протягом десяти робочих днів з дати остаточного узгодження замовлення сторонами і надходження на рахунок продавця передбаченої умовами даного договору передоплати.(п.2.2.). Датою поставки вважається дата підписання товарної накладної покупцем. Ця дата вказується покупцем у товарній накладній при одержані товару.

Загальна сума на яку було здійснено поставку позивачем становить 96 010,99 грн., проте відповідач частково виконав умови договору, тому заборгованість становить 13 482,40 грн.

Дана сума підтверджується матеріалами справи, підставна та підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Позивачем було нараховано 3% річних в сумі 744,67 грн. варто зазначити, що вони судом перевірені, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору, між сторонами зобов'язання виникли з договору від 17.08.2011р. та 01.03.2012 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 174, 173, 193, ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 625, 626, 627, 629, 509 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Ліс Сервіс" (Іваничівський район, с. Павлівка, вул. Лісна, 82, код ЄДРПОУ 37225588) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 14 227 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять сім грн.) 07 коп. (з них 13 482,40 грн. основного борг та 744,67 грн. 3 % річних), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн.) 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повне рішення складено

та підписано 28.02.14 р.

Суддя І. О. Гарбар