Рішення

від 21.02.2014 по справі 921/1273/13-г/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2014 р.Справа № 921/1273/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради, 46020, м. Тернопіль, вул. Чубинського,3, код ЄДРПОУ 14030789

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8

до відповідача: Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль, вул. Танцорова, 7

про стягнення збитків в сумі 16 224,55 грн.

За участю представників:

Позивача: Мохорук С.М. - директора школи;

Третьої особи: Коваленко О.І. - представника, довіреність № 5 від 08.01.2014 року;

Відповідача: Чорненького В.В. - представника, довіреність №2276/13 від 30.09.2013 року;

У судовому засіданні представникам позивача та відповідача роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20,22 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради, м. Тернопіль подала до господарського суду Тернопільської області позов і просить стягнути з Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль збитки в сумі 16 224,55 грн.; відшкодування понесених судових витрат просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач надав суду Договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення № 785, укладеного з КП "Тернопільводоканал"; Акт ревізії № 17-22/274 від 22.11.2013 року; Акт обстеження території від 31.10.2013 року та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статей 224,225,610,611,614 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 24 грудня 2013 року порушено провадження у справі № 921/1273/13-г/10 та призначено судове засідання о 11 год. 15 хв. 17 грудня 2013 року.

Відповідач у справі Комунальне підприємство "Тернопільводоканал", м. Тернопіль надав суду письмовий відзив на позов (вх. № 3610 від 17.01.2014 року) у якому заперечує заявлені вимоги повністю; вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з підстав, зазначених у відзиві. Просить застосувати ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України (вимоги на які позовна давність не поширюється) та відмовити в позові.

Ухвалою господарського суду від 17 січня 2014 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну фінансову інспекцію в Тернопільській області м. Тернопіль вул. Грушевського, 8; розгляд справи відкладено до 10 годин 15 хвилин 07 лютого 2014 року в порядку статті 77 ГПК України; в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год. 21.02.2014 року в порядку статті 77 ГПК України.

У судовому засіданні 07.02.2014 року суд перейшов до розгляду позову по суті, заслухав пояснення представників сторін.

У поданому до суду поясненні, підтриманому представником, Державна фінансова інспекція в Тернопільській області вказує, що під час проведення ревізії встановлено, що нарахування плати за водовідведення дощових і талих вод з території школи КП "Тернопільводоканал" провів в розмірі 100% від фактичної кількості атмосферних опадів за даними Гідрометцентру; обстеження стану вуличної каналізаційної мережі на території шкоди комісією за участю представника шкоди встановлено, що з 1/3 площі території школи дощові та талі води відводяться до роздільної системи дощових мереж каналізації, а тому нарахування необхідно було проводити в розмірі не більше 20% від загальної кількості стічних вод.

Відповідно до приписів статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 21.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, заперечення представника відповідача господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 1 Господарського процесуального Кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 Господарського Кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Зазначена стаття визначила шляхи захисту прав та законних інтересів зазначених суб'єктів.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради, місцезнаходження якої м. Тернопіль, вул. М. Чубинського, 3 є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 23.10.1991 року і включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 14030789, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики в Тернопільській області серії АА № 432771 від 07.03.2012 року, а тому наділене правом на звернення до суду з позовом за захистом свої прав.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради, м. Тернопіль визначила предметом позову стягнення з відповідача Комунального підприємства "Тернопільводоканал", м. Тернопіль збитків в сумі 16 224,55 грн.

Вказавши відповідачем у справі КП "Тернопільводоканал", м. Тернопіль Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради вважає, що вказана юридична особа порушила її права.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання є відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками слід розуміти, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно п. 3 ч. 2 статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За статтею 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до статті 1166 ЦК України при відшкодуванні позадоговірної шкоди остання підлягає стягненню у повному обсязі, та її відшкодовує особа , яка її завдала.

Позадоговірна (деліктна) відповідальність є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з цього, позивач повинен довести наявність шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та шкодою, вину відповідача, розмір відшкодування.

Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування матеріальної шкоди.

Отже, за змістом ст. 1166 ЦК України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною мірою є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає) постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 року у справі №3-72 гс 12).

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За змістом приписів статей 205 та 206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, однак, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Відповідно до статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, тощо, а також підтвердженням прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У судовому засіданні встановлено, що 21 травня 2009 року між КП "Тернопільводоканал" (Виробник) та Тернопільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Тернопільської міської ради (Споживач) укладено Договір № 785 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, згідно умов якого відповідач зобов'язувався здійснювати забезпечення споживача (позивача у справі) питною водою до мережі розмежування (п. 1.1. договору), згідно затвердженого уповноваженим органом добового графіку подачі води, а також забезпечення відведення стічної води з межі розташування, за винятками, передбаченими цим договором та чинним законодавством України; здійснювати водовідведення на об'єкт споживача, а саме: школа, за адресою вул. Чубинського, 3 м. Тернопіль ліміт водовідведення та водопостачання в об'ємі 512 м. куб/місяць неопалювального та опалювального сезону.

Згідно п. 1.3. договору сторони встановили, що зобов'язуються належно виконувати умови даного Договору, вимоги З кону України "Про житлово-комунальні послуги", Закон України "Про питну воду та питне водопостачання", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України №190 від 27.06.2008р. (надалі-Правила), Правила приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Тернопіль, затверджених рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №650 від 14.07.2004р. (надалі-Правила приймання), а також інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини, що становлять предмет цього Договору.

Рахунки за надані Виробником послуги щомісячно складаються на підставі затверджених у встановленому порядку тарифів та отримуються Споживачем в абонентському відділі КП "Тернопільводоканал" до 10 числа кожного місяця, наступного за тим, в якому подавалися послуги. В будь-якому випадку вважається, що Споживач одержав рахунок за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення до 10 числа кожного місяця за попередній місяць. Окрім того рахунки можуть вручатися представником Виробника чи пересилатися поштою (п. 2.7. договору); тарифи для споживача на момент укладання договору становлять: водопостачання - 2,55 (з ПДВ) грн./куб. м.; водовідведення - 2,95 (з ПДВ) грн./куб. м.

Пунктом 2.10. сторони погодили, що за користування послугами з водопостачання та водовідведення Споживач здійснює поточну оплату протягом м'ясця , в якому споживається послуга з водопостачання та водовідведення. При цьому розмір такої поточної оплати визначається з розрахунку середньодобового обсягу спожитих послуг в попередніх місяцях та проводиться Споживачем в такому порядку: протягом І-ї декади поточного місяця - 35%; протягом ІІ-ї декади поточного місяця - 35%; протягом ІІІ-ї декади поточного місяця - 30%.

Остаточний розрахунок за спожиті в поточному м'ясця послуги, Споживач проводить на підставі рахунків або інших платіжних документів поданих Водоканалом, які підлягають оплаті Споживачем у триденний строк після їх отримання, при цьому вихідні та святкові дня до уваги не беруться. Враховуючи можливість отримання рахунків Споживачем в абонентному відділі Виробника остаточна оплата спожитих послуг з водопостачання та водовідведення здійснюється Споживачем в будь-якому випадку не пізніше15 числа наступного місяця за тим, в якому йому було надані відповідні послуги (п. 2.11. договору).

Відповідно до п.2.15. договору Споживач оплачує Виробнику також 20% від загальної кількості стічних вод, що потрапляє у каналізаційні колодязі та зливоприймачі у періоди дощів та сніготанення при роздільній і 100% при загальній системі каналізації за тарифом за послуги з водовідведення, затвердженим уповноваженим органом. У разі виявлення розбитих кришок люків колодязів, провалі грунту біля люків колодязів та території Споживача, останнім сплачується на користь Виробника 100% загальної кількості стічних вод що потрапляє у каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє протягом одного року, а в частині своєчасно виконаних зобов'язань - до моменту їх повного виконання (п.5.1. Договору).

Договір вважається щорічно продовженим на тих самих умовах, якщо за один місяць до закінчення його дії жодна із Сторін не направить іншій стороні письмової заяви про припинення дії Договору (5.2. Договору).

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Ч.1 ст.903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов'язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Пунктом 4 ч. 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" закріплено за центральним органом виконавчої влади , що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства та реалізує її повноваження щодо розроблення системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відносини щодо сплати коштів за відведення стічних вод, з приводу яких виник спір, регулюються Правилами користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року.

Відповідно до п. 4.10. зазначених правил додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення, приймається на підставі відповідних досліджень.

В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається:

А) при загально сплавній системі водовідведення - відповідно до площі території , що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідромедслужби;

Б) при роздільній системі водовідведення - у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з підпунктом "а" цього пункту.

Відтак, законодавством встановлено диференційований підхід до нарахування за відведення дощових вод загально сплавної та роздільної системи каналізування. Загальносплавна система каналізації передбачає відведення стічних вод на очисні споруди, в той час як для роздільної системи характерне відведення стічних вод безпосередньо у місцеві водойми.

КП "Тернопільводоканал" стверджує, що на всій території школи функціонує загально сплавна система каналізації і під'єднання дощової мережі позивача до загально сплавної системи каналізування м. Тернополя тягне за собою фактичне здійснення затрат Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" на відведення та очищення стічних вод.

Під'єднання дощової мережі Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради тягне за собою здійснення затрат Комунальним підприємством "Тернопільводоканал" на відведення та очищення стічних вод, а тому нарахування за відведення дощових і талих вод проводиться відповідно до п. п. а п. 4.10 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Відповідно до пункту 2.11. Договору № 785 від 21.05.2009 року остаточний розрахунок за отримані послуги споживач (позивач у справі) здійснює у триденний строк після отримання ним рахунків за оплату. При цьому в будь-якому випадку оплата здійснюється не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Матеріали справи підтверджують, що Тернопільською об'єднаною державною фінансовою інспекцією була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Тернопільської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів № 23, в ході якої за участю представника позивача та відповідача було проведено обстеження території школи та було встановлено, що з 1/32 площі території школи дощові та талі води відводяться до роздільної системи дощових мереж каналізації.

Актом від 31.10.2013 року, на який посилається позивач, вказано, що з 1/3 частини території позивача дощові та талі води приймаються в окрему дощову мережу з подальшим під'єднанням до загально сплавної системи каналізації м. Тернополя, на вул. Коновальця.

Державна фінансова інспекція в Тернопільській області вважає, що внаслідок завищення відсотку, за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року КП "Тернопільводоканал" зайво нарахував та школою оплачено за відведення дощових і талих вод коштів на загальну суму 14 953,76 грн. (за 2010 рік - 2 745,55 грн.; за 2011 рік -1 791,61 грн.; за 2012 рік - 4 388,1 грн.; за 8 місяців 2013 року - 6 028,5 грн.), чим порушено ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436 (із змінами) та п. 2.15 зазначеного договору.

Позивач у справі надав суду Розрахунок суми стягування з КП "Тернопільводоканал" в користь Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради збитків станом на 20.12.2013 року, у якому вказує, що ним було зайво сплачено кошти на загальну суму 16 224,55 грн. за період з січня 2010 року по листопад 2013 року помісячно. При здійсненні розрахунку вказує період; дату та номер рахунку; кількість дощових стоків в м. куб; обсяг дощових стоків роздільного водовідведення (1/3); ціна за 1 м. куб водовідведення; вартість роздільного водовідведення нарахована; дата та номер платіжного доручення.

Отже, і позивач у справі та третя особа у справі на стороні позивача вважають, що мало місце внаслідок завищення відсотку, зайве нарахування та оплачення школою коштів за відведення дощових і талих вод за період з 2010 року по 2013 рік і ці зайво сплачені кошти є збитками згідно статей 224,225 ГК України.

06.11.2013 року листом № 503/03 позивач звернувся до КП "Тернопільводоканал" з пропозицією провести відповідні перерахунки за дощові стоки, однак 11.11.2013 року отримав відповідь за № 2592/13 у якій вказувалося, що відсутні правові підстави для коригування плати, так як школа знаходиться в зоні загально сплавної системи каналізування.

З аналізу листа № 503/03 від 06.11.2013 року Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 випливає, що школа просила провести відповідні перерахунки за дощові стоки та талі води за період 2010-2013 роки і в подальшому нараховувати плату за дощові стоки згідно договору № 785 від 21.05.2009 року, враховуючи, що 1/3 частини території школи має роздільну систему дощових стоків.

Суд зазначає, що загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У поданому до суду позові Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради м. Тернопіль не посилається на приписи статті 1212 ЦК України і не просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти, а просить стягнути саме збитки.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно зі ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на наведене, позовні вимоги Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 Тернопільської міської ради щодо стягнення з відповідача 16 224,55 грн. збитків є необґрунтованими та таким, що не підлягають до задоволення, оскільки, позивачем не правильно обраний спосіб захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Судовий збір покладається на позивача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

3.Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання, через місцевий господарський суд.

4.Повне рішення складене та підписане 25 лютого 2014 року.

Суддя М.Є. Півторак