Постанова

від 23.12.2013 по справі 804/15810/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 р. Справа № 804/15810/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Драгота С.А.,

за участю:

представник позивача Акімова Т.С.

представник відповідача Ваховська Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2013 року Спільне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» (надалі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.10.2013 р. №0006432205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесене податковим органом податкове повідомлення-рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Надав заперечення проти позову, згідно якого вважає винесене податкове-повідомлення рішення правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» (код ЄДРПОУ 30816124) за липень 2013 р.

По результатам проведення вказаної перевірки було складено Акт від 19.09.2013 р. № 55/22-04/30816124 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено, що СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» завищено суму від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за липень 2013 р. по СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» у розмірі 39392,00 грн.

В порядку адміністративного оскарження позивач 04.10.2013 р. звернувся до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з запереченнями на Акт перевірки, у задоволенні яких було відмовлено (лист Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 10.10.2013 р. №11564/10/22-04).

17.10.2013 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0006432205, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 39392,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що в лютому 2009 року позивач отримував послуги від ТОВ «Міцар» за договором № 01/04-13 від 01.04.2008 року, від ПП «Техноцентр Маяк» згідно рахунку № 4122, від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року, від ВАТ «Мода-Сервіс» за договором №629 від 01.07.2007 року.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: № 426 від 31.01.2008 року на суму 3 553,00 в т.ч. ПДВ 592,17 грн., №434 від 31.01.2009 року на суму 18000,00 в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №3560 від 31.08.2008 року на суму 14 758,00 в т.ч. ПДВ 2 459,67 грн., №3985 від 30.09.2008 року на суму 14 758,00 в т.ч. ПДВ 2 459,67 грн., № 4497 від 31.08.2008 року на суму 14 758,00 в т.ч. ПДВ 2 459,67 грн., №1869 від 25.04.2008 року на суму 240,00 грн. в т.ч. ПДВ 40,00 грн., №44 від 29.09.2008 року на суму 660,00 в т.ч. ПДВ 110,00 грн.

Усього в лютому 2009 року були отримані послуги на загальну суму 66 727,00 грн. в т.ч. ПДВ 11 121,18 грн.

В квітні 2009 року позивач отримував послуги від ТОВ «Міцар» за договором № 01/04-13 від 01.04.2008 року, від ТОВ Видавництво «Україна» згідно рахунку №1651/м22 від 22.12.2008 року, від ПП «Техноцентр Маяк» згідно рахунку №12247, від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №49 від 31.12.2008 року на суму 660,00 в т.ч. ПДВ 110,00 грн., № 1293 від 27.11.2008 року на суму 121,88 в т.ч. ПДВ 20,23 грн., №4903 від 06.11.2008 року на суму 540,00 в т.ч. ПДВ 90,00 грн., №1169 від 23.10.2008 року на суму 318,12 в т.ч. 52,80 грн., №63720/5401/1 від 30.09.2008 року на суму 545,82 в т.ч. ПДВ 90,97 грн., №55822/5404/1 від 31.08.2008 року на суму 357,78 грн. в т.ч. ПДВ 59,63 грн., №48793/5404/1 від 31.07.2008 року на суму 251,84 в т.ч. ПДВ 41,98 грн., №1406 від 26.12.2008 року на суму 110,86 в т.ч. ПДВ 18,40 грн.

Усього в квітні 2009 року були отримані послуги на загальну суму 2904,01 грн. в т.ч. ПДВ 484,00 грн.

В травні 2009 року позивач отримував послуги від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204 та ТОВ «Центросталь».

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №1 від 15.05.2009 року на суму 1482,40 в т.ч. ПДВ 247,07 грн., № 1 від 13.05.2009 року на суму 1302,40 в т.ч. ПДВ 217,07 грн., №70862/5404/1 від 31.10.2008 року на суму 825,48 в т.ч. ПДВ 137,58 грн., №78982/5404/1 від 30.11.2008 року на суму 1111,07 в т.ч. 185,18 грн., №88306/5404/1 від 31.12.2008 року на суму 870,79 в т.ч. ПДВ 145,13 грн.

Усього в травні 2009 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 4109,74 грн. в т.ч. ПДВ 684,96 грн.

В липні 2009 року позивач отримував послуги від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204 та ТОВ «фірма «МАХОМ ЛТД» за рахунком №4022663 від 23.06.2009 року.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №46555/5404/1 від 31.07.2009 року на суму 187,31 в т.ч. ПДВ 31,22 грн., №885 від 28.07.2009 року на суму 106,02 грн. в т.ч. ПДВ 17,60 грн., №753 від 24.06.2009 року на суму 132,02 в т.ч. ПДВ 21,91 грн., №342993/5404/1 від 30.06.2009 року на суму 114,35 в т.ч. ПДВ 19,06 грн.

Усього в липні 2009 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 539,70 грн. в т.ч. ПДВ 89,79 грн.

В листопаді 2009 року позивач отримував послуги від ТОВ «Земля+» за договором 03/11 від 03.11.2009 року, від ПП «Техноцентр маяк» згідно рахунку №4122, від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року, від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №76 від 05.11.2009 року на суму 14 700,00 в т.ч. ПДВ 2450,00 грн., №7800 від 18.11.2009 року на суму 630,00 грн. в т.ч. ПДВ 105,00 грн., №9364 від 30.11.2009 року на суму 18 000,00 в т.ч. ПДВ 3 000,00 грн., №80458/5404/1 від 30.11.2009 року на суму 840,54 в т.ч. ПДВ 140,09 грн.

В грудні 2009 року позивач отримував послуги від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року № 6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №10268 від 31.12.2009 року на суму 18 000,00 в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №88376/5404/1 від 31.12.2009 року на суму 946,62 грн. в т.ч. ПДВ 157,77 грн.

Усього в листопаді 2009 року та грудні 2009 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ- БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 53 117,16 грн. в т.ч. ПДВ 8 852,86 грн.

В січні 2010 року позивач отримував послуги від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року, від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №576 від 31.01.2010 року на суму 18 000,00 в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №5504/5404/1 від 31.01.2010 року на суму 1020,54 грн. в т.ч. ПДВ 170,09 грн.

Усього в січні 2010 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 19 020,54 грн. в т.ч. ПДВ 3 170,09 грн.

В лютому 2010 року позивач отримував послуги від ТОВ «фірма «Махом ЛТД» згідно рахунку №4025350 від 25.01.2010 року, від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані додаткові накладні: №77 від 11.02.2010 року на суму 44,00 в т.ч. ПДВ 7,30 грн., №1672 від 28.02.2010 року на суму 18000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №1152/5404/1 від 28.02.2010 року суму 111.38 в т.ч. 18,56 грн., №13276/5404/1 від 28.02.2010 року на суму 1283,93 в т.ч. 213,99 грн.

Усього в лютому 2010 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 19 439,13 грн. в т.ч. ПДВ 3 239,85 грн.

В березні 2010 року позивач отримував послуги від ТОВ «фірма «Махом ЛТД» згідно рахунку №4025878 від 25.02.2010 року, від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року, від ВАТ «Енергопостачальна компанія Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №123 від 02.03.2010 року на суму 88,02 в т.ч. ПДВ 14,61 грн., №180 від 25.03.2010 року на суму 88,02 грн. в т.ч. ПДВ 14,61 грн., №2782 від 31.03.2010 року на суму 18 000,00 в т.ч. 3000,00 грн., №22862/5404/1 від 31.03.2010 року на суму 819,18 в т.ч. 136,53 грн.

Усього в березні 2010 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 18 994,48 грн. в т.ч. ПДВ 3 165,75 грн.

В травні 2010 року позивач отримував послуги від ТОВ «фірма «Махом ЛТД» згідно рахунку від 28.04.2010 року № 4026621, від ТОВ «Безпека, охорона, гарантія» за договором №058/2006-К від 03.07.2006 року, від ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» за договором від 12.10.2006 року №6010/15-204.

Постачальниками послуг були надані податкові накладні: №3577 від 30.04.2010 року на суму 18000,00 в т.ч. ПДВ 3000,00 грн., №29158/5404/1 від 30.04.2010 року на суму 628,65 грн. в т.ч. ПДВ 104,77 грн., №4572 від 31.05.2010 року на суму 18000,00 в т.ч. 3000,00 грн., №299 від 29.04.2010 року на суму 66,01 в т.ч. 10,96 грн.

Усього в травні 2010 року СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» були отримані послуги на загальну суму 36 694,39 грн. в т.ч. ПДВ 6115,73 грн.

Отримані послуги, в результаті яких створилося від'ємне значення є фактично оплаченими позивачем та пов'язані з утриманням об'єкту незавершеного будівництва, яким володіє підприємство та який буде в подальшому використовуватися у господарській діяльності підприємства.

Таким чином, під час судового розгляду справи позивачем надано первинну документацію підприємства, що підтверджує укладення та виконання зазначених договорів.

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини СП ТОВ «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначеного договору, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відносно наданих до суду та відображених в Акті перевірки первинних документів податковим органом жодних зауважень висловлено не було.

Отже, в Акті перевірки відображено факт придбання послуг, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Суд звертає увагу, що податковий кредит у розмірі 39 392,00 грн. був сформований під час дії норм Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до ч. 1, 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

1. придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ватника податку;

2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Слід зазначити, що фактично залишок від'ємного значення в декларації з ПДВ за серпень 2013 року був сформований позивачем у попередніх періодах, а саме: за лютий 2009 року - 10 559,00 грн., за квітень 2009 року - 484,00 грн., за травень 2009 року - 685,00 грн., за липень 2009 року - 90,00 грн., за грудень 2009 року - 8 853,00 грн., за січень 2010 року - 3 170,00 грн., лютий 2010 року - 3 240,00грн., за березень 2010 року - 3166,00 грн., за травень 2010 року - 6116,00 грн., та складає 36 363,00 грн.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив наступне.

В порядку статті 76 розділу II Податкового кодексу України податковим органом проведено камеральну перевірку щодо декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по податковій декларації з ПДВ за липень 2013 року за № 9050696398 від 16.08.2013 року.

Підпунктом 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За результатами позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.12.2013 року по 31.12.2012 року, іншого законодавства за період з 01.12.2013 року по 31.12.2012 року (Акт №918/1503/30816124 від 23.02.2013 року) складено податкове повідомлення - рішення форми «В4» (про зменшення суми від'ємного значення (ряд.24 декларації) від 15.03.2013 року №0000101503 та податкове повідомлення - рішення форми «Р» (про визначення суми податкового зобов'язання) від 15.03.2013 року №0000111503.

Зазначені податкові повідомлення-рішення станом на час проведення перевірки знаходилися на судовому оскаржені.

За результатами перевірки зменшено суму від'ємного значення по ПДВ та винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4», яким передбачено: протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення - рішення (при проведення процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем її закінчення), частина суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку виник за попередні звітні (податкові періоди), зменшується у картці особового рахунка платника податків, що ведеться в органі державної податкової служби.

Рішення, прийняті контролюючим органом, відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку з урахуванням строків давності визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Частиною 4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

На думку відповідача, в даному випадку має місце випадок, коли платник податків звернувся з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень, якими визначено не суму грошового зобов'язання, а зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість. Таким чином, відповідачем зроблений висновок, що права та обов'язки платника податків щодо використання цієї суми у наступних податкових періодах виникають, лише після набрання законної сили судових рішень.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Згідно п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строку, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань (10 днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення), визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

За приписами п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пп. 4.4 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 28.12.2012 року №1236 (далі - Порядок № 1236), у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

Після прийняття судом рішення по суті, яке набрало законної сили, структурний підрозділ, який склав податкове повідомлення-рішення, що оскаржувалося, в день отримання відповідного рішення органом державної податкової служби вносить інформацію про таке рішення до зазначеного в попередньому абзаці окремого реєстру та підшиває копію рішення до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Аналогічні дії здійснюються у разі оскарження платником податків рішення суду в апеляційному порядку (за умови прийняття апеляційної скарги апеляційним адміністративним судом до провадження).

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься, до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження та/або судового оскарження та набрання судовим рішенням законної сили суми узгодженого грошового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість в автоматичному режимі переносяться з реєстру податкових повідомлень- рішень (окремого реєстру, передбаченого пунктом 4.4 цього розділу) до автоматизованої інформаційної облікової системи органів державної податкової служби. Одночасно структурному підрозділу, що забезпечує адміністрування облікових показників та звітності, передаються паперові виписки з реєстру податкових повідомлень-рішень за день, до яких включається інформація щодо сум узгоджених грошових зобов'язань та інших показників, які переносяться до карток особових рахунків. Зазначені виписки передаються окремо від кожного структурного підрозділу, що складає податкові повідомлення-рішення, за підписом керівника такого структурного підрозділу.

Відповідно до п.4.6.7 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, рядок 21.3 декларації передбачає відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Враховуючи вищевказані норми податкового законодавства, суд доходить висновку, що платник податків вносить до рядка 21.3 декларації показники, визначені результатами камеральної чи документальної перевірки лише у разі їх погодження або за наслідками набуття узгодженості податкових зобов'язань, визначених результатами камеральної чи документальної перевірки, у відповідності з положеннями ст. 56 Податкового кодексу України, в даному випадку це набрання законної сили судового рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно відображено у декларації з податку на додану вартість за липень 2013 р. суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено контролюючим органом всупереч вимогам законодавства.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.10.2013 №0006432205.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕАНМАШ-БУДМАТЕРІАЛИ» судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили 26.12.13 СуддяВ.С. Парненко В.С. Парненко