КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3109/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
25 лютого 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості - задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких просять його скасувати та ухвалити нове.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з актами щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за березень - серпень 2013 року позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій (основний розмір); щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття; витрати на виплату і доставку пенсій та допомогу на поховання на загальну суму 36 206,74грн.
Відповідачем прийнято до відшкодування витрати, понесені позивачем за вищевказаний період на суму 35 052,48грн., що підтверджується розрахунком суми боргу.
Оскільки позивачем понесені витрати, пов'язані з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у березні-серпні 2013 року відповідач не прийняв до заліку для відшкодування витрати на виплату та доставку пенсій громадянам держав-учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну; витрати на виплату та доставку допомоги на поховання на загальну суму 1154,26грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, передбачений статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до цієї статті Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 березня 2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі Порядок), що встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не прийняті до відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва пенсіонеру ОСОБА_3 за березень - серпень 2013 року у розмірі 914,04 грн., з яких 900,00 грн. - основний розмір пенсії та 14,04 грн. витрати на доставку пенсії.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до ч. 2 п. 5 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до абзацу 2 п. 3 Прикінцевих положень цього Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхову виплати і соціальні послуги.
Абзацом 3 цього пункту встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, з наведеного вбачається, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідуються та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Крім того, відповідачем не прийняті до відшкодування витрати на виплату та доставку допомоги на поховання сім'ї померлої ОСОБА_4 за серпень 2013 року, яка отримувала пенсію по втраті годувальника (внаслідок нещасного випадку на виробництві).
ІНФОРМАЦІЯ_1 працівник шахти №32 Донецької області, ОСОБА_5 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, в зв'язку з чим його дочці ОСОБА_4 призначено пенсію, в зв'язку з втратою годувальника, що загинув внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ч.8 статті 34 Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Питання відшкодування Фондом витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг регулює Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826.
Згідно п.2 цього Порядку, витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.5 Порядку, організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.
Виходячи із системного тлумачення зазначених норм, суд дійшов висновку, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
За даних обставин колегія суддів вважає, що підлягає стягненню з відповідача сума витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності громадянам, які отримали каліцтво в державах СНД за березень-серпень 2013 року на загальну суму 914,04 грн., та не підлягає стягненню витрат на виплату та доставку допомоги на поховання ОСОБА_4 за серпень 2013 року. на загальну суму 240,22 грн.
Таким чином, вірним є рішення суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості.
Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160. 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Шполянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.02.2014 |
Оприлюднено | 28.02.2014 |
Номер документу | 37389946 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні