Рішення

від 24.02.2014 по справі 914/4864/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2014 р. Справа № 914/4864/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБП Гарант", м. Львів

до відповідача: Підприємство "Граніт" Львівської обласної організації українського товариства глухих, м. Львів

про стягнення 24 817, 00 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Альховській І.Б.

Представники:

від позивача: А. Зубач - представник

від відповідача : М. Сахарина - представник

Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВБП Гарант" до Підприємства "Граніт" Львівської обласної організації українського товариства глухих про стягнення 237 892, 28 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.02.2014 р.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

Представником позивача 19.02.2014 р. була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 13 552, 00 грн. та 3% річних в розмірі 11 265, 00 грн., яка судом прийнята до розгляду.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судових засіданнях подав заяву, в якій просив розстрочити виконання судового рішення на один рік у зв'язку з складним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВБП Гарант" звернулося в господарський суд з позовом до Підприємства "Граніт" Львівської обласної організації українського товариства глухих про стягнення 24 817, 00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВБП Гарант" (надалі - позивач) та Підприємством "Граніт" Львівської обласної організації українського товариства глухих (надалі - відповідач) було укладено угоду від 30.06.2012 р. № 01/07-12 (надалі - угода).

Відповідно до п. 1.1 угоди, позивач зобов'язується поставити і передати у власність відповідача будівельні матеріали на суму 2 000 000, 00 грн. за діючими на момент придбання цінами, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити її на умовах даної угоди.

Умовами угоди встановлено, що позивач зобов'язаний поставити відповідачу продукцію в повному асортименті, по заявці відповідача, протягом 5 днів з моменту оплати (п. 4.1 угоди).

На виконання умов угоди позивачем було поставлено відповідачу продукцію, що підтверджується видатковими накладними від 17.10.2012 р. № РН-0000014, від 12.10.2012 р. № РН-0000013, від 28.09.2012 р. № РН-0000012, від 28.09.2012 р. № РН-0000011, від 17.09.2012 р. № РН-0000010, від 13.09.2012 р. № РН-0000009, від 10.09.2012 р. № РН-0000008, від 07.09.2012 р. № РН-0000007, від 06.09.2012 р. № РН-0000006 на загальну суму 362 522, 28 грн.

Факт отримання відповідачем будівельних матеріалів підтверджується довіреністю на їх отримання від 03.09.2012 р. № 501, виданою на ім'я Синишин Р.Г.

Згідно п. 5.2 угоди оплата за поставлену продукцію здійснюється до отримання або після отримання матеріалів за погодженням обох сторін.

В листопаді 2013 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлену продукцію виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 199 522, 28 грн., що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Однак, зважаючи на те, що відповідачем було повністю сплачено основну заборгованість після звернення позивача з даним позовом до суду, останній, в заяві про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача, відповідно до умов угоди, пеню в розмірі 13 552, 00 грн. та 3% річних в розмірі 11 265, 00 грн.

Представник відповідача позовні вимоги щодо стягнення пені заперечив, просив відмовити у її стягненні, оскільки вважає, що сплинув строк позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до статті ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, між сторонами було укладено угоду від 30.06.2012 р. № 01/07-12 про поставку будівельних матеріалів.

На виконання умов угоди позивачем було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 362 522, 28 грн.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Пунктом 5.2 угоди встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється до отримання або після отримання матеріалів за погодженням обох сторін.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, повної оплати за поставлений йому товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 199 522, 28 грн., яку він сплатив лише після звернення позивача з відповідним позовом до суду, що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи, у зв'язку з чим позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 11 265, 00 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем, на підставі п. 5.3 угоди, нарахована пеня в розмірі 13 552, 00 грн., яку він просить стягнути з відповідача. В той же час відмовляючи позивачу в її стягненні, суд виходить з наступного.

Згідно п.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Приписами статтей 1 та 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» встановлено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Оскільки, в укладеній сторонами угоді, розміру пені не встановлено, то вимога позивача про її стягнення за прострочення виконання зобов'язання є безпідставною і задоволенню не підлягає.

Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

25.12.2013 р. позивачем були оплачені адвокатські послуги в розмірі 5 560, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 25.12.2013 р. № 440.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

Зважаючи на обсяг наданих позивачу адвокатських послуг з урахуванням добровільного погашення заборгованості відповідачем, суд вважає, що розмір витрат позивача на послуги адвоката необхідно обмежити, тому стягненню з відповідача підлягають витрати за адвокатські послуги в сумі 2 780, 00 грн.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Статтею 44 ГПК України, передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Зважаючи на те, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений судовий збір в розмірі 3 037, 50 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Щодо заяви представника відповідача про розстрочення суми боргу на один рік, суд, заслухавши думку представників сторін, вважає що заява відповідача підлягає частковому задоволенню, тому виконання рішення слід розстрочити терміном на 6 місяців шляхом сплати Підприємством «Граніт» Львівської обласної організації українського товариства глухих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБП Гарант» суми заборгованості 14 819, 22 грн. (з урахуванням судових витрат) наступним чином:

- березень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- квітень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- травень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- червень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- липень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- серпень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Підприємства «Граніт» Львівської обласної організації українського товариства глухих (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 3, код ЄДРПОУ 20824594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБП Гарант» (79005, м. Львів, вул. Кониського, 1, код ЄДРПОУ 37700475) суму у розмірі 14 819, 22 грн. з них:

- 11 265, 00 грн. - 3% річних;

- 774, 22 грн. судового збору;

- 2 780, 00 грн. - вартості послуг адвоката.

3. Розстрочити виконання судового рішення терміном на шість місяців шляхом сплати Підприємством «Граніт» Львівської обласної організації українського товариства глухих (79031, м. Львів, вул. Демнянська, 3, код ЄДРПОУ 20824594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБП Гарант» (79005, м. Львів, вул. Кониського, 1, код ЄДРПОУ 37700475) суми в розмірі 14 819, 22 грн. наступним чином:

- березень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- квітень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- травень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- червень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- липень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

- серпень 2014 р. - 2 469, 87 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 27.02.2014 року.

Суддя Манюк П.Т.