Постанова

від 26.02.2014 по справі 917/769/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Справа №917/769/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивач - Козаченко Т.П.;

1-й відповідач - Удовиченко І.О.;

2-й відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх.№3867П/1-35) на рішення господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року у справі №917/769/13

за позовом Районного телерадіооб`єднання "Контакт", м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,

до 1. Карлівської міської ради, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область,

2. Виконавчого комітету Карлівської міської ради, м. Карлівка, Карлівський район, Полтавська область

про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Карлівської міської ради №224 від 11.12.2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року у справі №917/769/13 (головуючий суддя Іваницький О.Т., судді Сірош Д.М., Кульбако М.М.) позов задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині вимог до відповідача №1 - Карлівської міської ради у зв'язку з поданою заявою про відмову (за вхід. № 16588 від 20.11.2013р. канцелярії суду). Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Карлівської міської ради № 224 від 11.12.2012 року ''Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності'' з дати його прийняття. Стягнуто з виконавчого комітету Карлівської міської ради на користь Районного телерадіооб'єднання ''Контакт'' витрати по сплаті судового збору в сумі 1147 грн.

Виконавчий комітет Карлівської міської ради з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року у справі №917/769/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги другий відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач надав відзив на скаргу, в якому зазначив, що вважає рішення цілком законним та обґрунтованим, просив залишити його без змін,а скаргу - без задоволення.

Перший відповідач письмових відзивів на апеляційну скаргу другого відповідача не надав.

Другий відповідач, будучи належним чином повідомленими про місце та час розгляду справи, свого представника у призначене судове засідання не направив.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши позивача та першого відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Як досліджено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення установчої конференції учасників асоціації, протокол № 1 від 15 листопада 1994 року було прийнято Статут районного телерадіооб'єднання «Контакт», який зареєстровано виконавчим комітетом Карлівської районної ради н/д 18 листопада 1994 року. У подальшому перереєстрована на підставі рішення ради телерадіооб'єднання (протокол № 3 від 26 серпня 1995 року) виконавчим комітетом Карлівської райради 26 серпня 1995 року згідно рішення № 163, реєстраційний номер 22517421.

Згідно додатку №1 до ліцензії № 000127 від 29 лютого 1996 року, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення районному телерадіооб'єднанню «Контакт», його засновниками є: районна рада народних депутатів, м. Карлівка, АТЗТ «Ланівський МКК», Карлівський механічний завод, Октябрський цукрокомбінат, Жовтневий спиртзавод, КП СТОА «Гарант», ВАТ «Карлівський машзавод», Ланівський цукрокомбінат, КСП ім. Енгельса, КСП ім. Леніна, Халтуринський цукрокомбінат.

Відповідно до рішенням другої сесії Карлівської районної ради народних депутатів від 25 жовтня 1994 року та після розгляду клопотання редакції районного радіо про заснування на базі діючого районного радіо, засновником якого є районна рада народних депутатів та районний вузол зв'язку, районного телерадіооб'єднання, а також враховуючи згоду районного вузла зв'язку про реорганізацію районного радіо, керуючись статтею 13 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» районна рада народних депутатів вирішила виступити засновником Карлівського державного телеоб'єднання.

Рішенням ВК Карлівської міської Ради народних депутатів від 30.08.1994 року за № 178 «Про передачу на баланс виробничого підприємства «Надія» відомчого житлового фонду підприємств міста», згідно акта передачі від 10.10. 1994 року 71-квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Карлівка вул. Леніна,58 було передано з балансу Ланівського МКК на баланс Карлівського виробничого малого підприємства «Надія».

Про що свідчать наступні документи: лист-відповідь за вих.. № 01-25/18/3 на запит від 23.08.2013 р. за № 02-21/1103; витяг рішення ВК Карлівської міської ради від 30.08.1994р. № 178 «Про передачу на баланс виробничому підприємству «Надія»; витяг з розпорядження представника Президента України № 425 від 29.12.1993 р.; акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом 71-квартирного житлового будинку в в м. Карлівка із вбудованим приміщенням для роботи з дітьми в м. Карлівці та акт передачі 71-квартирного житлового будинку з балансу Ланівського МКК на баланс Карлівського виробничого малого підприємства «Надія» від 10.10. 1994 року.

Згідно технічного паспорту Полтавського БТІ, станом на 20.08.1994 року, в будинку знаходилась всього 71 квартира із яких: однокімнатних - 18; двокімнатних - 18; трьохкімнатних - 34. Усі квартири за актом передачі від 10.10.1994 року були передані з балансу Ланівського МКК на баланс Карлівського виробничого малого підприємства «Надія».

Карлівська міська рада, на шістнадцятій сесії двадцять третього скликання від 12 березня 2001 року, розглянувши лист телерадіооб'єднання «Контакт» про внесення до статутного фонду приміщення, де розміщене дане телерадіооб'єднання, вирішила виступити співзасновником телерадіооб'єднання «Контакт» і зробити внесок до статутного капіталу ТРО "Контакт" майном, а саме: нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58, загальною площею 50,4 кв., балансовою вартістю 6 854 грн.

Дане приміщення для роботи з дітьми (трьохкімнатна квартира) має статус нежитлового від самого початку будівництва, згідно робочого проекту прив'язки 71-квартирного житлового будинку із вбудованим приміщенням для роботи з дітьми в м. Карлівці по вул. Леніна, 58 та акта державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом цього об'єкта.

Згідно з інвентаризаційною карткою обліку основних засобів районного телерадіооб'єднання «Контакт» станом на 12 січня 2002 року на субрахунку №103 значиться нежитлове приміщення у м. Карлівка по вул. Леніна, 58 первісною балансовою вартістю 6 500,00 грн., рік побудови 1994, інвентарний номер 73.

Статтею 115 ЦК України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність, як вклад до статутного капіталу.

У відповідності до статті 12 Закону України "Про господарські товариства" товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність, що також закріплено пунктом 4.3 Статуту позивача. Тобто, майно, внесене відповідачем до статутного фонду позивача є власністю позивача.

У рішенні Карлівської міської ради шістнадцятої сесії двадцять третього скликання від 12 березня 2001 року зазначено про передачу майна шляхом внесення його до статутного капіталу, а не передачу його у користування.

Окрім того, позивач зареєстрований саме у спірному приміщенні, розташованому за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58. ВК Карлівської райради 31 серпня 1995 року було видано свідоцтво №22517421 про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

У той час, як власником спірного нежитлового приміщення є позивач, районне телерадіооб'єднання «Контакт» відповідно до розділу 3 «Порядок утворення майна й розподілу прибутку ТРО», пунктів 3.1- 3.11 статуту ТРО «Контакт», розмір статутного фонду за рахунок внесків засновників становить сто п'ятдесят вісім тис. сімсот вісімдесят грн.

Вартість майна, що вноситься засновниками до статутного фонду ТРО, визначена за згодою засновників.

Засновники при здійсненні внеску отримують свідоцтво.

У випадку прийняття рішення ради про збільшення статутного фонду, засновники вносять до статутного фонду додаткові кошти чи майно, визначене зборами ради засновників ТРО, пропорційно своїм часткам у статутному фонді ТРО.

У разі внесення додаткових внесків, у відповідності з пунктом 3.4 свідоцтво телерадіооб'єднання про внесення внеску, засновники при внесенні внеску отримують нове свідоцтво ТРО.

Пунктами 4.1- 4.5 Статуту ТРО визначено, що майно ТРО становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі ТРО.

Право голосу кожного засновника прямо пропорційне його частці майна в статутному фонді. Джерелами формування майна ТРО є: грошові і матеріальні вклади засновників ТРО; майно передане йому органами державного управління; доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення й дотації з бюджету; безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян; придбання майна іншого підприємства, організації; інше майно, набуте на підставах, не заборонених законодавством.

Згідно п. 4.4 статуту відчуження майнових цінностей, що є власністю ТРО, здійснюється за погодженням із Радою співзасновників ТРО.

Як встановлено місцевим господарським судом, розділом 5, пунктами 5.1-5.2.1 Установчого договору та Статуту ТРО, відповідно, визначено порядок припинення участі в ТРО.

Також, статутом передбачені випадки припинення участі в ТРО, а саме, в разі виходу засновника з ТРО та виключення засновника з ТРО.

Засновник вправі вийти з ТРО, заявивши про це за один місць до виходу, при виході з ТРО йому виплачується вартість частини майна ТРО, пропорційно його долі в статутному фонді, що визначається на момент прийняття рішенням зборів ради засновників ТРО про виплату.

Виплата частки засновника в майні проводиться після затвердження звіту ТРО за рік, в якому засновник вийшов з ТРО, і в строк до 12 місяців.

По одноголосному рішенню зборів ради засновників ТРО, засновнику, що виходить, по його проханню виплата може проводиться авансом наперед у розмірі і в строки, визначені зборами ради засновників.

Майно, передане засновником у користування ТРО, повертається в натуральній формі без винагороди.

Протягом 2001- 2004 рр. рада засновників районного телерадіооб'єднання «Контакт» вносила зміни та нові редакції Установчого договору та Статуту, які реєструвалися виконавчим комітетом та державною реєстраційною службою.

Карлівська міська рада, вважаючи спірне нежитлове приміщення комунальною власністю, в порушення умов установчого договору ТРО «Контакт», затвердженого радою засновників телерадіооб'єднання «Контакт» 20 листопада 2009 року, протокол № 4, зареєстрований у державному реєстрі змін до установчих документів 20.11.2009р. за номером запису 15651050006000052 та статуту товариства, не подав заяву за один місяць.

Рішенням двадцять третьої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 16 листопада 2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт», як орган місцевого самоврядування вийшла із числа співзасновників Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт»; визнала таким, що втратило чинність рішення шістнадцятої сесії міської ради двадцять третього скликання від 12.03.2001 року; доручила ВК Карлівської міської ради вжити заходи по підготовці правоустановлюючих документів, що посвідчують право власності за територіальною громадою міста Карлівка на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58 загальною площею 50,4 кв. м. на першому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку комунальної власності.

Міська рада 22.11.2012 року за вих. № 02-34/1322 надіслала на адресу ТРО «Контакт» супровідний лист та рішення двадцять третьої сесії шостого скликання від 16.11.2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт».

У свою чергу, позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням органу місцевого самоврядування, звернувся до суду про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 16.11.2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт» з дати його прийняття.

Рішенням у справі № 917/318/13-г від 11.04.2013 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 липня 2013 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним пункти 2, 3 рішення двадцять третьої сесії шостого скликання Карлівської міської ради від 16.11.2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телеоб'єднання «Контакт» з дати його прийняття.

Стаття 1 Закону України "Про господарські товариства" визначає поняття господарського товариства як юридичної особи, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

У відповідності до статті 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. У випадках, передбачених цим Кодексом, господарське товариство може діяти у складі одного учасника.

Статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Стаття 148 ЦК України передбачає право виходу учасника товариства з обмеженою відповідальністю із товариства, передбачений порядок виходу і зазначено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

При виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу (ст. 54 Закону України "Про господарські товариства").

Отже, учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства.

Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення, заяви цим особам органами зв'язку, тобто право на вихід з товариства є безумовним суб'єктивним правом учасника, яке не залежить від згоди товариства чи інших його учасників та реалізація якого має наслідком припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. При цьому на учасника покладається обов'язок повідомити товариство про свій вихід шляхом подання або вручення відповідної заяви.

ВК Карлівської міської ради на виконання рішення двадцять третьої сесії шостого скликання від 16.11.2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телеоб'єднання «Контакт» 11.12.2012 року прийняв рішення № 224 про оформлення права власності, в тексті якого вказано, що на виконання рішення двадцять третьої сесії Карлівської міської ради шостого скликання від 16 листопада 2012 року «Про вихід з числа співзасновників Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт» та розглянувши документи, представлені територіальною громадою міста Карлівки для оформлення права комунальної власності на нежитлові приміщення в житловому будинку (офіс) загальною площею 59,5 кв. м., розташованих за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58, керуючись пунктом 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.07.2010 р. за № 582/17877, вирішив оформити в цілому право комунальної власності територіальної громади міста Карлівки на нежитлові приміщення в житловому будинку (офіс) загальною площею 59,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58 Карлівського району, Полтавської області, як самостійний об'єкт права.

Приватному підприємству «Інвентаризатор» доручено підготувати та оформити свідоцтво на право комунальної власності і провести реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою міста Карлівки.

Як встановлено судом першої інстанції, в тексті вищевказаного рішення маються не оговорені виправлення, в цифрі 59,5 кв. м. загальної площі. За своїм змістом світлокопії спірного рішення відрізняються.

Документів, на підставі яких площа спірного приміщення збільшилась з 50,4 кв.м. до 59,5 кв.м в матеріалах справи немає.

Також, немає пояснень чому воно було як комунальне майно зареєстроване лише на підставі спірного рішення виконкому в 2013 році.

Судом першої інстанції також встановлено, що 24.05.2013 року до експерта Федорової Інни Олександрівни надійшла заява від Карлівського районного телерадіооб'єднання «Контакт» з проханням провести оціночно-будівельне дослідження по визначенню ринкової вартості нежитлового приміщення площею 59,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Карлівка, вулиця Леніна, 58. У висновку експертного оціночно-будівельного дослідження № 73 від 27 травня 2013 року експерт вказала, що на підставі проведених досліджень ринкова вартість нежитлових приміщень площею 59,5 кв.м., розташованих за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 58 на дату оцінки без ПДВ складає 287550 грн. (59,5 кв.м. х 4832,7 грн. вартість 1 кв.м загальної площі грн. без ПДВ). Визначена порівняльним підходом, з округленням. Технічний стан приміщень задовільний.

Згідно технічного паспорту на нежитлові приміщення в житловому будинку (офіс): інвентарна справа № 35217; реєстровий № 2-188, виготовленого станом на 01 березня 2013 року Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» вбачається, що замовником технічної інвентаризації є районне телерадіооб'єднання «Контакт», а власником територіальна громада м. Карлівка в особі Карлівської міської ради.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає право кожній особі на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

З аналізу статей 25, ч. 14 статті 46, ч. 1, 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

У позивача, на підставі рішення Карлівської міської ради від 12.03.2001 р. виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, та витрати, пов'язані зі здійсненням цих правовідносин.

Отже, у позивача на підставі рішення виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією його права на користування спірним майном.

Відповідно до статті 74 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Отже, позивач надав суду належні докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідачі ж, в порушення законодавчих норм, не довели відсутності своєї вини як умови відповідальності та обставини на які він посилалися , а тому, на думку колегії суддів, місцевий суд на підставі заяви позивача правомірно відмовив у позові до першого відповідача та припинив провадження у справі в цій частині.

Щодо задоволення позову в частині визнання недійсним з дати прийняття рішення ВК Карлівської міської ради № 224 від 11.12.2012 року «Про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності», колегія суддів також підтримує такий висновок суду

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином проаналізував правовідносини, що виникли між сторонами, та правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає статтям 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для його скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 85, 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу другого відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 20 листопада 2013 року у справі №917/769/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 24.02.2014 року.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Черленяк М.І.