Ухвала

від 26.02.2014 по справі 819/339/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 5150/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Ліщинського А.М. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Горун В.З.;

від відповідача - Даткун І.Ю., Пархуць В.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Бережанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. (№ 141) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. в адміністративній справі за позовом Державної фінансової інспекції в Тернопільській обл. до Бережанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. (№ 141) про виконання обов'язкових вимог органу державного фінансового контролю, -

В С Т А Н О В И Л А:

13.02.2013р. позивач Державна фінансова інспекція в Тернопільській обл. звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати відповідача Бережанську виховну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. виконати пункти 2 та 4 вимог Теребовлянської міжрайонної державної фінансової інспекції № 19-21-13-14/883 від 17.08.2012р. у повному обсязі, а саме:

п.2: провести відповідну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів у загальній сумі 15031 грн. 73 коп.;

п.4: провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в загальній сумі 5262 грн. 20 коп. (а.с.3-5).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. заявлений позов задоволено (а.с.77-78).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила відповідач Бережанська виховна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл., яка покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні заявленого позову (а.с.80-83).

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що оплата працівників апелянта здійснювалася згідно наказів Державного департаменту України з питань виконання покарань № 94 від 23.05.2001р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників (які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу) окремих підрозділів кримінально-виконавчої системи України» та № 98 від 24.05.2000р. «Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої служби». При цьому, останній наказ залишався чинним до 01.06.2010р., тобто, до дати надходження до апелянта наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань № 175 від 25.05.2010р. «Про скасування наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000р. № 98». Оскільки нарахування та виплата протягом січня-червня 2010 року надбавки за безперервну роботу проводилася апелянтом на підставі наказу № 98 від 24.05.2000р., який втратив чинність 25.05.2010р., тому вказані дії є правомірними.

У зв'язку із реорганізацією Бережанської виховної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. в Бережанську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. (№ 141), судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - Бережанською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. (№ 141).

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 14.05.2012р.-16.07.2012р. Теребовлянською міжрайонною державною фінансовою інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Бережанської виховної колонії за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р., по результатам якої складено Акт ревізії № 21-22/61 від 16.07.2012р. (а.с.6-46).

В ході ревізії встановлено, що працівникам, які не мають спеціальних військових звань рядового і начальницького складу протягом січня-червня 2010 року проводилося нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу, непередбаченої постановою КМ України № 1298 від 30.08.2002р. «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказом ДДУПВП № 184 від 11.11.2005р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу», що призвело до зайвого нарахування та виплати зазначеної надбавки в сумі 15031 грн. 73 коп. та, відповідно, до надмірного нарахування та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 5262 грн. 20 коп.

17.08.2012р. позивачем винесено та надіслано відповідачеві вимогу № 19-21-13-14/883 про усунення порушень фінансової дисципліни, згідно п.2 якої він вимагав провести відповідну роботу щодо повернення зайво виплачених коштів у загальній сумі 15031 грн. 73 коп., а відповідно до п.4 - провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернути зайво сплачені кошти в загальній сумі 5262 грн. 20 коп. (а.с.47-50).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що працівникам, які не мають спеціальних військових звань рядового і начальницького складу протягом січня-червня 2010 року проводилися відповідачем нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу, яка не передбачена постановою КМ України № 1298 від 30.08.2002р. «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та наказом ДДУПВП № 184 від 11.11.2005р. «Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу», що призвело до зайвого нарахування та виплати зазначеної надбавки в сумі 15031 грн. 73 коп. та відповідно до надмірного нарахування та перерахування внесків до державних цільових фондів на суму 5262 грн. 20 коп.

При цьому, згідно з наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань № 175 від 25.05.2010р. наказ № 98 від 24.05.2000 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів Державної кримінально-виконавчої системи» скасовано, як такий, що не пройшов державну реєстрацію і не може вважатись чинним.

Таким чином, в порушення вимог постанови КМ України № 1298 від 30.08.2002р. «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», працівникам виховної колонії, які не мають спеціальних військових звань рядового і начальницького складу, протягом січня-червня 2010 року безпідставно проведено нарахування та виплату надбавок за безперервну роботу, та як наслідок, зайво проведено нарахування на заробітну плату та перераховано до державних цільових фондів кошти.

З метою усунення виявлених під час ревізії порушень законодавства, Теребовлянською міжрайонною державною фінансовою інспекцією на підставі приписів чинного законодавства направлено відповідачу обов'язкові вимоги № 19-21-13-14/883 від 17.08.2012р., які ним не оскаржувались, а тому є обов'язковими до виконання.

Оскільки вказані обов'язкові вимоги позивача залишилися невиконаними зі сторони відповідача, тому заявлені позовні вимоги слід вважати підставними та обгрунтованими.

Стосовно твердження апелянта про відсутність повноважень органу державного фінансового контролю робити висновки про безпідставність нарахування вказаних виплат, колегія суддів враховує, що відповідно до п.13 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявлений позов підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бережанської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Тернопільській обл. (№ 141) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. в адміністративній справі № 819/339/13-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: А.М.Ліщинський

Н.В.Савицька