Постанова

від 26.02.2014 по справі 815/7839/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/7839/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2014 року

15 год. 15 хв.

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Сербіні Р.І.

за участю сторін:

представник позивача - Мовіла М.А. (за довіреністю)

представник позивача - П'ятниченко А.О. (за довіреністю)

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРДЖІ» (код ЄДРПОУ 36042726) до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів Одеській області щодо викладення в Акті № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів/послуг ТОВ «ЕКОРДЖІ», та як наслідок не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп.; зобов'язання ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої Актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп., -

В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОРДЖІ» (надалі - ТОВ «ЕКОРДЖІ») до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області (наділ - ДПІ у Біляївському районі) про визнання протиправними дії ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів Одеській області щодо викладення в Акті № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів/послуг ТОВ «ЕКОРДЖІ», та як наслідок не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп.; зобов'язання ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої Актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки перевіряючих зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені відповідними доказами, що свідчить про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Під час формування податкового кредиту, позивачем було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту, під час перевірки податковим органом не було належно досліджено первинну документацію позивача, що й призвело до викладення в акті перевірки висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, внесення в базу даних інформації про невизнання задекларованих ТОВ «ЕКОРДЖІ» показників може бути використана при перевірці його контрагентів, а розбіжності в автоматизованій системі сприятимуть погіршенню ділової репутації позивача та можуть негативно вплинути на господарську діяльність, відтак така інформація підлягає вилученню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення та просив позов задовольнити повністю, з підстав викладених в адміністративному позові (аркуші справи 4-8).

Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити повністю обґрунтовуючи тим, що дії відповідача по проведенню перевірки, складанню акту перевірки та викладення в акті перевірки висновків, яких дійшов податковий орган при перевірці ТОВ «ЕКОРДЖІ» відповідають нормам чинного законодавства, вчинені на підставі, в межах та у спосіб, встановлені Законом, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав їх необґрунтованості та неправомірності (аркуші справи 72-76).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «ЕКОРДЖІ» зареєстроване у встановленому законодавством порядку, знаходиться на обліку в органах податкової служби та зареєстрований платником податку на додану вартість (аркуш справи 69).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення начальника ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області, оформленого наказом відповідача № 202 від 25.09.2013 року, керуючись пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п.п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України № 2755-VIвід 02.12.2010 року (надалі - Податковий кодекс України), а також на підставі службового посвідчення,службовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» за березень - липень 201 року, за результатами якої складено акт № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року (аркуші справи 9-35, 77-81).

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Ілта» (замовник) та ТОВ «ЕКОРДЖІ» укладено договір № 1-25-13/3 від 01.02.213 року, за яким позивач прийняв на себе обов'язок по наданню, згідно з інструкціями замовника, послуг з адміністрування (згідно переліку послуг наведеному у п. 2.1 даного договору) будь-яких автомобілів, що належать замовнику та які перебувають у користуванні та володінні третіх осіб на підставі лізингових договорів укладених між замовником та користувачем/лізингоотримувачами та які перебувають на території Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Херсонської, Запорізької областей України та АР Крим (аркуші справи 137-138).

Під час перевірки реальності виконання умов вказаного договору, податковим органом було зроблено висновок про наявність ознак нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача», оскільки дослідивши операції між вказаними підприємствами у межах перевярємого періоду, відповідачем було зроблено висновок, що операції ТОВ «ЕКОРДЖІ» та контрагента-замовника вірогідно не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів (робіт, послуг), які можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічних ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як наслідок, по взаємовідносинам з ТОВ «Ілта», позивачем було сформовано податкові зобов'язання, які відповідач вважає завищеними на суму, наданих вказаному контрагенту послуг з адміністрування парку лізингових автомобілів, у зв'язку із вищевикладеними обставинами.

Для виконання умов вищевказаного договору, ТОВ «ЕКОРДЖІ» укладено з ТОВ «Вторметекспорт» договір № 0102/1 від 01.02.213 року, згідно з яким позивач є замовником послуг з адміністрування (згідно переліку послуг наведеному у п. 2.1 даного договору) будь-яких автомобілів, що належать замовнику та які перебувають у користуванні та володінні третіх осіб на підставі лізингових договорів укладених між замовником та користувачем/лізингоотримувачами та які перебувають на території Одеської, Миколаївської, Кіровоградської, Херсонської, Запорізької областей України та АР Крим (аркуші справи 118-119).

З наведеного вбачається, що у перевіряємому періоді підприємством - виконавцем послуг з адміністрування парку лізингових автомобілів є ТОВ «Вторметекспорт», по взаємовідносинам з яким, до податкового кредиту ТОВ «ЕКОРДЖІ» було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 446 436 грн. 00 коп. В підтвердження задекларованих сум податкового кредиту по виконавцю робіт до перевірки було надано накладні та акти виконаних робіт, дослідивши які, з урахуванням наявної по контрагенту позивача ТОВ «Вторметекспорт» інформації, податковий орган дійшов висновку про те, що підприємством ТОВ «Вторметекспорт» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагента - покупця ТОВ «ЕКОРДЖІ», які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки надані до перевірки накладні та акти, на думку відповідача, в порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, не мають статусу юридично значимих.

Таким чином, податковий орган обґрунтував викладену в акті перевірки позицію щодо відображення ТОВ «ЕКОРДЖІ» у податковому обліку (віднесення до податкового кредиту) обсягу операцій у період березень - липень 2013 року на суму податку на додану вартість 446 436 грн. 00 коп., які відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215, ч.ч. 1, 5 ст. 23 Цивільного кодексу України суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки сплачений податок на додану вартість внаслідок неправомірного формування податкових зобов'язань та податкового кредиту є дохідною частиною Державного Бюджету України, в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім того, в обґрунтування викладених в акті перевірки доводів, відповідач також посилається на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 953/22-30/3127924 від 13.09.2013 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» (код ЄДРПОУ 3127924) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, відповідно до якого фактичного виконавця робіт по взаємовідносинам ТОВ «Вторметекспорт» з вказаними в акті перевірки контрагентами, по ланцюгу формування податкового кредиту не встановлено (аркуші справи 82-102).

На підставі вказаних обставин, висновками вказаного акту ДПІ у Біляївському районі № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року, проведеною перевіркою ТОВ «ЕКОРДЖІ» встановлено порушення:

- п. 198.1,п. 198.2, п. 198 3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-VI від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями (надалі - Закон України № 996-VI від 16.07.1999 року), в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період березень-липень 2013 року усього у сумі 446 436 грн. 00 коп., в тому числі по періодах: березень 2013 року - 100 932 грн. 00 коп.; квітень 2013 року - 96 720 грн. 00 коп., травень 2013 року - 98 124 грн. 00 коп., червень 2013 року - 95 940 грн. 00 коп., липень 2013 року - 54 720 грн. 00 коп.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, п. 2 ст. 3 Закону України № 996-VI від 16.07.1999 року, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період березень-липень 2013 року всього у сумі 452 674 грн. 00 коп., в тому числі по періодах: березень 2013 року - 102 226 грн. 00 коп., квітень 2013 року - 97 960 грн. 00 коп., травень 2013 року - 99 382 грн. 00 коп., червень 2013 року - 97 170 грн. 00 коп., липень 2013 року - 55 936 грн. 00 коп.;

- ч. 1, ч. 2 ст. 215, ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 875, ст. 879 Цивільного кодексу України № 435-VI від 16.01.203 року (зі змінами та доповненнями) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЕКОРДЖІ», як наслідок не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності по ланцюгу до «вигодонабувача».

Представник позивача в судовому засідання пояснив, що під час складання акту перевірки, службові особи відповідача перевищили свої повноваження, коло яких встановлено Податковим кодексом України і необґрунтовано та незаконно дійшли висновку про те, що правочини позивача з контрагентами, зазначеним в акті перевірки не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. При встановленні порушень позивачем податкового законодавства, які на думку відповідача призвели до завищення податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за перевіряє мий період, під час проведення перевірки ДПІ у Біляївському районі не з'ясовувався насправді рух товарів/послуг від продавця (постачальника) до покупця (замовника), а також не вивчали документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування торгово-матеріальних цінностей. Також, відповідачем під час перевірки не було з'ясовано фактичні обставини справи, не зроблено жодного детального аналізу правочинів за участю ТОВ «ЄКОРДЖІ», не приведено жодного доказу, які б свідчили про нікчемність правочинів. Крім того, згідно вимог чинного законодавства, податкові органі не мають права самостійно робити висновки щодо кваліфікації господарських операцій, а за наявності фактичних даних, звертатись до суду, замість розповсюдження непідтвердженої інформації стосовно господарської діяльності підприємства. Таким чином, позивач вважає, що висновки акту перевірки є неправомірними та необґрунтованими, а інформація щодо не підтвердження показників товариства по податку на додану вартість та податкового кредиту у відповідних сумах підлягає вилученню із автоматизованих систем «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит».

Відповідач обґрунтовує правомірність дій ДПІ у Біляївському районі щодо викладення в акті перевірки висновків про не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів та правомірність внесення інформації АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» та «Аудит» тим, що відповідно до приписів Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, за результатами яких складається зокрема складається у разі виявлення порушення норм чинного податкового законодавства. Акт є службовим документом, що підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації. Таким чином, акт складений посадовими особами податкового органу за результатами перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує певні правові наслідки для суб'єкта господарювання, спрямоване на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Акт може бути підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутись з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Проте, дії суб'єкта владних повноважень, що можуть бути оскаржені в судовому порядку, повинні безпосередньо впливати на права та обов'язки такої особи, що звертається до суду з відповідним позовом.

Відповідно до пункту 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків) відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державну податкову службу в Україні» розроблено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (чинний на час виникнення спірних правовідносин) та зареєстрований в Міністерстві юстиції України за № 34/18772 від 12.01.2011 року (надалі - Порядок № 984).

Згідно з пунктом 3 розділу I «Основні терміни та вимоги щодо оформлення документальних перевірок» Порядку № 984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти, висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Контролюючий орган зобов'язаний скласти за результатами перевірки акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов'язань та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зазначити, що акт перевірки сам по собі не впливає на права та обов'язки суб'єкта, щодо якого він складений, оскільки такий документ лише фіксує певні обставини та є носієм доказової інформації, на підставі якого в подальшому суб'єктом владних повноважень може бути прийняте відповідне рішення.

У відповідності до п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Позивач фактично оскаржує висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо нікчемності угод та відповідно зазначення про порушення норм Податкового кодексу України в частині завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту.

Висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, на думку суду не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Виходячи з цього, висновки акта перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу щодо їх складання не створюють правових наслідків у вигляді зміни чи припинення будь-яких прав суб'єкта господарювання, перевірка якого проводилася, а тому не порушують права суб'єктів, щодо яких вони складені.

В даному випадку, лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі акта перевірки, є тими правовими актами індивідуальної дії, що можуть зачіпати права та інтереси суб'єктів спірних правовідносин.

Крім того, дослідивши оскаржуваний акт перевірки, суд дійшов висновку, що податковий орган діяв на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, оскільки з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства з акту перевірки вбачається, що він містить систематизований виклад виявлених під час проведення перевірки фактів порушень норм чинного податкового законодавства; у акті на думку суду чітко, об'єктивно та у повній мірі викладено усі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, вказані обставини обґрунтовані посиланнями відповідача на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку та підтверджують наявність зазначених фактів, тощо.

Поряд з цим, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії, в даному випадку таким актом може стати прийняте на підставі акту перевірки податкове повідомлення-рішення. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку про необґрунтованості позовних вимог щодо визнання протиправними дій ДПІ у Біляївському районі, які виразились у викладенні в акті перевірки № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року висновків про не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів/послуг ТОВ «ЕКОРДЖІ», та як наслідок не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп., а також не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 446 436 грн. 00 коп., у зв'язку із чим адміністративний позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту і розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформації про результати перевірки позивача, оформленої актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп., а також не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 446 436 грн. 00 коп. судом встановлено наступне.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18.04.2008 року затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (надалі - Методичні рекомендації).

Пунктом 1.1 вказаних Методичних рекомендацій визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (надалі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до пп. 1.3.3 п. 1.3 Методичних рекомендацій визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Системним аналізом положень Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів встановлено, що система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України створена для реалізації Методичних рекомендацій та є інформаційною системою для органів державної податкової служби.

Дії органів державної податкової служби щодо включення, виключення, зміни даних у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не тягнуть настання будь-яких негативних наслідків для платників податків, жодним чином не порушують їх прав.

Пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ Згідно з пунктом 2.23 Методичних рекомендацій передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми податку на додану вартість, визначені за результатами перевірки.

Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника податку на додану вартість, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника податку на додану вартість за наслідками оскарження у судовому порядку (додаток 2) у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум податку на додану вартість та реєструє в АС «Аудит».

Таким чином, з викладеного вбачається, що уразі прийняття судового рішення, яким змінено суми податку на додану вартість, визначені за результатами перевірки, на відповідача покладено обов'язок щодо складення Довідки про зміну результатів перевірки платника податку на додану вартість за наслідками оскарження у судовому порядку та її реєстрація в АС «Аудит».

Отже, на думку суду, не потребує додаткового зобов'язання відповідача вчинити дії, визначені пунктом 2.23 Методичних рекомендацій, судовим рішенням.

Доказів винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРДЖІ» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» за період березень-липень 2013 року суду не надано.

Крім того слід зазначити, що суд не повноважний втручатись у порядок взаємодії між підрозділами державної податкової служби і не вправі зобов'язувати посадових осіб державної податкової служби до вчинення тих дій, які згідно із Податковим кодексом України та Методичними рекомендаціями щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів можуть здійснюватися виключно співробітниками податкових органів.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заявленої у позові вимоги щодо зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої Актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах наданих Конституцією України та Податковим кодексом України повноважень проведено документальну перевірку ТОВ «ЕКОРДЖІ», за результатами якої складено акт № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року та правомірно викладено у вказаному акті перевірки висновки щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів/послуг ТОВ «ЕКОРДЖІ», та як наслідок не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп.; зобов'язання ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої Актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп., яких дійшов відповідач під час проведення даної перевірки, оскільки податковим органам надано таке право, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРДЖІ» є необґрунтованими, такими, які не підтверджені належними доказами та не відповідають нормам чинного законодавства України, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОРДЖІ» (код ЄДРПОУ 36042726, місцезнаходження: 67630, Одеська область, Біляївський район, с. Іллінка, 24 кілометр траси Одеса-Іванівка) до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дії ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів Одеській області щодо викладення в Акті № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року висновків щодо не підтвердження фактичної реалізації та постачання товарів/послуг ТОВ «ЕКОРДЖІ», та як наслідок не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп.; зобов'язання ДПІ у Біляївському районі ГУ Міндоходів в Одеській області вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АС «Аудит» інформацію про результати перевірки позивача, оформленої Актом № 480/22/36042726 від 02.10.2013 року щодо не підтвердження податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 452 674 грн. 00 коп. та не підтвердження податкового кредиту на суму 446 436 грн. 00 коп. - відмовити повністю.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 26 лютого 2014 року, у зв'язку із знаходженням головуючого судді 21.02.2014 року та у період з 24.02.2014 року по 25.02.2014 року у відпустці за сімейними обставинами згідно наказів № 7-в від 19.02.2014 року та № 8 від 19.02.2014 року.

Суддя Я.В. Балан