Рішення

від 26.11.2013 по справі 259/5096/13-ц

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Номер провадження 2/259/1430/2013

Справа № 259/5096/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2013 р. м. Донецьк

Куйбишевський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого судді: Добнєва С.С.,

при секретарі: Юркіній Ю.Є.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Укрграндінвест ЛТД" та просить стягнути з відповідача на свою користь 5890грн., сплачених по договору приділення фінансових ресурсів № 10307699 від 18.01.2013. Свої вимоги мотивує тим, що в 18 січні 2013 року між позивачем та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» було укладено договір про приділення фінансових ресурсів з додатками, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався вчинити від імені позивача певні дії, спрямовані на придбання цільового фінансового ресурсу, а саме 30000грн. до 30.01.2013 на умовах діяльності програми «Укрфінінвест», викладеної в додатку №2 до договору. На ці умови позивач погодився, підписав договір та додатки до нього та вніс платіжний внесок в сумі 1950грн., проте 30.01.2013 позивача було повідомлено, що в цьому місяці він кредит не отримає, але при сплаті поточного платежу гарантовано отримаю його в наступному. В лютому 2013 року позивача знову запевнили, що кредит вона отримає в березні або в квітні. Всього з січня по травень позивачем було сплачено відповідачу 5890грн. Вказаний внесок необхідно було сплатити для отримання у подальшому позики 3000,00 грн., проте на час звернення до суду позивач ОСОБА_1 позику не отримала.

Оскільки позивач сплачував кошти не за надання позики, а за можливість одержання права на отримання позики, відповідач ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» без залучення власних коштів формували групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи. Досягнута між сторонами угода порушує права позивача, а діяльність є такою, що вводить споживача в оману.

Посилаючись на те, що укладений договір в силу закону є нікчемним, позивач просив суд застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору № 10307499, укладеного 18.01.2013 року між позивачем та ТОВ «Укрграндінвест ЛТД», стягнувши з ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» сплачені ОСОБА_1 кошти в розмірі 5890 грн.

Позивач до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив суд розглянути справу та постановити рішення за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити. Наполягав на заочному розгляді справи, оскільки представник позивача навмисно ухиляється від явки до суду.

Представник відповідача ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово, вчасно сповіщалися судовими повістками, доказів поважності причин неявки до суду не надали. Взявши до уваги думку позивача, який у своїй заяві наполягав на заочному розгляді справи, суд вважає за можливе, заочно розглянути справу під час відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи в порядку ст. 224 ЦПК України.

Так, суд вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 18.01.2013 року між ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» та ОСОБА_1 був укладений договір № 10307499, укладенням якого позивач сподівався отримати позику в розмірі 30000,00 грн.

На виконання умов договору в період з січня по травень позивачем було сплачено відповідачу 5890грн., так називає мого платіжного внеску.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач зобов'язався вчинити від імені та за рахунок позивача певні юридичні дії, спрямовані на придбання Цільового фінансового ресурсу, зазначеного у додатку №1 до даного договору на умовах діяльності Програми, що міститься у додатку № 2, який є невід'ємною частиною цього договору, в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід по приділенню фінансових ресурсів та оплати Цільового фінансового ресурсу на користь Клієнта, надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами, у порядку і в строки, передбачені цим договором та додатками до нього.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) поповертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості і ознайомитися перед укладенням договору; встановлення обов'язку споживача виконати всі зобов'язання, навіть якщо продавець (виконавець, виробник) не виконає своїх.

Згідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік несправедливих умов у договорах із споживачем не є вичерпним.

Частиною 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

За положеннями ч. 1, п. 2 ч. 3 п. 7, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється, як така, що включає будь-яку діяльність (дію або бездіяльність), яка вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використання нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Оскільки відповідно до умов договору позивач сплачував кошти не за надання позики, а за можливість одержання права на отримання позики, відповідач ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на отримання позики одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності, системи.

Досягнута між сторонами угода порушує права позивача, а діяльність є такою, що вводить споживача в оману.

У змісті самої угоди відсутній конкретний строк отримання позики, що свідчить про недотримання відповідачем обов'язкової умови договору, передбаченої ст. 905 ЦК України, згідно з якою строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 216 ЦК України, передбачено, що правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Як роз'яснено в п. 7 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. У разі, якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлена наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд вказуючи на нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, Закон України «Про захист прав споживачів» установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми, у зв'язку з чим договір № 10307499 від 18.01.2013 є нікчемним в силу закону.

Крім того, відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензування діяльності з надання фінансових послуг є обов'язковим.

Відповідно до п. 11-1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовою послугою вважається адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Статтю 4 доповнено пунктом 11-1 Законом України №3462-17 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02.06.2011 року, який набрав законної сили 08.01.2012.

Оскільки договір № 10307499 між ТОВ «Укрграндінвест ЛТД» та ОСОБА_1 укладено 18.01.2013, тобто після набрання чинності Закону України №3462-17, то відповідачем не дотримано вимоги Закону, оскільки договір укладено за відсутності ліцензійних умов діяльності.

Враховуючи викладені обставини суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь Держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 229,40 гривень.

На підставі викладеного та керуючись 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» про стягнення грошових коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» (код 32583071, адреса: 01004, м. Київ, Печерський район, вул. Кропивницького, 18, р/р 26002334573200 в ПАО «УкрСіббанк», МФО 351005) на користь ОСОБА_1 ( ІПН НОМЕР_1) сплачені ним кошти за нікчемним правочином - договором № 10307499 від 18.01.2013 в сумі 5890 (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрграндінвест ЛТД» на коисть Держави судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області на протягом десятьох днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подане протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: